Висновки до розділу II

У другому розділі “Методика навчння читання студентів I курсу мовних спеціальностей на основі автентичних текстів” показано процес впровадження методики читання на основі автентичних текстів у практику навчання та проведено докази її значення для підвищення ефективності навчальної діяльності майбутіх спеціалістів. Дослідження проводилося у три етапи.

1. На першому етапі здійснювався збір вихідних даних про учасників експерименту, розроблялася система об’єктивного оцінювання читацьких умінь студентів з іноземної мови та відбувалося поступове впровадження методики навчання читання на основі автентичних текстів у навчальний процес, якому передувала значна підготовча та організаційна робота.

2. На другому етапі формуючого експерименту здійснювалося активне впровадження застосування методики навчання читання на основі автентичних текстів у процес формування іншомовної комунікативної компетентності студентів. Порівняльний аналіз показників засвідчив значну перевагу у розвитку читацьких умінь студентів ЕГ. Так, наприкінці експерименту 55% студентів мали високі показники якості читацьких умінь, 36,7% середні, і лише 8,3% залишалися на задовільному рівні, але це значно перевищувало аналогічні показники у студентів контрольних груп, лише 6,7% студентів перебували на високому рівні, 61,7% - на середньому і 31,7% - на задовільному.

3. Третій етап формуючого експерименту продемонстрував значну ефективність застосування методики навчання читання на основі автентичних текстів у процесі формування іншомовної комікативної компетентності.

4. Експериментальна система навчання зумовила якісні зміни в організації і змісті взаємодії викладача і студентів. Як засвідчують експериментальні дані, характер взаємодії в процесі навчальної діяльності в ЕГ можна назвати оперативно-діловим, який характеризується високим рівнем співпраці, творчої активності та психологічної готовності до розв’язування читацьких завдань. Більшість занять у КГ можна віднести до неоперативно-ділового стилю взаємовідносин викладача і студентів, який позначається зовнішньою готовністю студентів до спільної діяльності, проте в їхніх стосунках відчувався певний психологічний дискомфорт.

5. Правильно підібрана та реалізована методика читання підтвердила значне зростання рівня мотивації до вивчення іноземної мови у студентів ЕГ. Справді, після завершення експериментальної роботи 89% студентів ЕГ мали чітко виражені мотиви щодо вивчення іноземної мови, і лише у 11% студентів процес навчання читання викликав просто зацікавленість. Проте, в студентів КГ відмічалася тенденція до зменшення якості показників. Лише 17% студентів КГ мали визначені мотиви, які базувалися на професійному використанні іноземної мови, 56% - виявляли інтерес та 27% - були бйдужими.

6. Розроблено ряд психолого-педагогічних та методичних рекомендацій щодо методики застосування читання на основі автентичних текстів у процесі формування іншомовної комунікативної компетентності.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

• Ефективність навчання іноземній мові у вищій школі деякою мірою залежить від того, наскільки його методи і прийоми орієнтовані на інтереси студентів. На користь справи необхідно не просто знати і чітко розрізняти сильні і слабкі (з погляду необхідних результатів навчання) сторони кожного студента, але й ставити перед індивідом посильні задачі, повністю використовувати всі потенційні можливості даного періоду розвитку.

• Читання іноземною мовою як комунікативне уміння та засіб спілкування є, поряд з усним мовленням, важливим видом мовленнєвої діяльності та найбільш розповсюдженим способом іншомовної комунікації, яким студенти мають оволодіти згідно з вимогами чинної програми з іноземної мови.

• В історичному плані читання виникло пізніше усного мовлення, пpoте на його основі, і стало важливим засобом спілкування та пізнання. Завдяки читанню, яке робить доступною будь-яку інформацію, передається досвід людства, нагромаджений у найрізноманітніших сферах трудової, творчої, соціально-культурної діяльності. Уміння читати дає можливість випускникам вищої школи у своїй подальшій роботі та навчанні користуватися літературою на іноземній мові для пошуку інформації за фахом, задоволення своїх читацьких чи творчих інтересів, удосконалення умінь усного мовлення і т. ін.

• Читання як вид мовленнєвої діяльності є однією з головних практичних цілей навчання іноземної мови студентів I курсу мовних спеціальностей. Проте не меншу роль відіграє читання у навчальному процесі як засіб навчання. Воно допомагає в оволодінні мовним матеріалом, в його закріпленні та нагромадженні. Так, мнемічна діяльність, яка супроводжує процес читання, забезпечує запам'ятовування лексичних одиниць, зв'язків між ними, а також граматичних явищ, наповнення граматичних структур, порядку слів у структурах та ін. Читання допомагає удосконалювати вміння усного мовлення: під час читання як уголос, так і про себе функціонують провідні мовні аналізатори – слухові та мовленнєво-рухові, характерні для говоріння. Уміння читати дає можливість у разі потреби підібрати необхідні друковані матеріали та препарувати їх з метою підготовки усного повідомлення.

• Використання методики навчання читання у процесі вивчення іноземної мови у вищому навчальному закладі зумовлює позитивні зміни в іншомовній компетентності студентів, оскільки процес нвчання читання пов’язаний із розвитком умінь майбутніх спеціалістів використовувати мову як засіб спілкування у сфері мйбутньої професійної діяльності.

• Розроблено методику діагностики ефективності використання читання у процесі формування іншомовної компетентності майбутніх спеціалістів, яка передбачає діагностику вивченості та научуваності студентів. Навченість студентів розглядається як досягнутий на момент дослідження рівень знань, умінь та навичок. Навченість виявляється у наявності системи теоретичних знань та умінь оперувати ними. Научуваність розглядається як здатність студентів володіти певним змістом навчання.

• Результати формуючого експерименту показали не лише значно вищу ефективність занять з використанням ідивідуально підібраних автентичних текстів (про що свідчать якісні показники досліджуваних явищ), але і свідчать про морально-психологічну задоволеність ходом та результатами проведених занять, їх позитивним впливом на розвиток пізнавальної активності студентів, характер взаємодії викладача і студентів, розвиток емоційно-вольової сфери особистості (професійна спрямованість, самостійність, творчість, активність, емоційність), механізм формування та розвитку мотиваційної сфери студентів.

• На основі результатів формуючого експерименту розроблено методичні рекрмендації щодо підвищення якості педагогічної організції та проведення навчання читання на основі автентичних текстів, в яких знайшли відображення змістовні, організційні, методичні та психологічні аспекти досліджуваного методу.

• Проведене нами дослідження не претендує на всебічне вивчення проблеми використання методики читання автентичних текстів в процесі професійної підготовки студентів мовних спеціальностей вищих навчальних закладів, проте розробка визначених аспектів є перспективною, на нашу думку, і сприятиме подальшому зростанню ефективності професійної підготовки майбутніх фахівців.

Додаток А

Додаток Б