Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Рівень А.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
03.09.2019
Размер:
124.9 Кб
Скачать

40. Поясніть, як у підлітковому віці змінюється перцепція людей.

Дослідження соціальної перцепції, того, як люди сприймають одне одного, показують, що з віком образ, що сприймається людиною, суттєво змінюється.В цілому найбільш помітні зсуви в характері соціальної перцепції відбуваються не в перехідному віці, а між 7 і 10 роками, коли дитина вчиться ставити подумки себе на місце іншого, емоційно співпереживати і робити "писхологічні” висновки про інших людей. Проте саме в 14-16 років усвідомлюються інтегральні зв'язки цих психологічних властивостей; таким чином, проста сукупність властивостей перетворюється в цілу модель чи імпліцитну (те, що мають на увазі, проте, не формулюють прямо) теорію особистості з допомогою, якої юнак організовує і структуризує своє відношення до інших людей і особисте самовизнання.

Спілкування з однолітками виділяється в окрему, самостійну і надзвичайно важливу для підлітка сферу життя. Важливим є прагнення зайняти певну соціальну роль в новому оточенні( це є провідним мотивом поведінки). Спілкування з товаришами в цьому віці набуває такої цінності, що нерідко відтісняє на другий план і навчання, і навіть стосунки з рідними. Суттєво міняються мотиви спілкування з товаришами та зумовлені ним переживання впродовж підліткового віку. Якщо в IV класі домінує просте бажання бути серед однолітків, гратись з ними, щось разом робити, то вже в V - VI класах основним стає прагнення зайняти певний статус в їх колективі, а в VII - VIII класах мова йде про потребу підлітка в автономії в колективі однолітків та пошук визнання цінності власної особистості в їх очах. З роками також змінюються критерії оцінки однолітків. Якщо в молодших класах вони передусім пов’язані з тим, як дитина виконує вимоги дорослого, то у підлітків на перший план виходять особисті якості, - товариськість, сміливість, уміння керувати собою. В підлітковому віці розвивається вміння орієнтуватись на вимоги товаришів, враховувати їх: необхідність слідувати певному кодексу товариськості (повагу гідності, рівність, чесність, допомога товаришам та ін.) Істотно змінюються взаємини хлопчиків та дівчаток. Появляється взаємний інтерес, бажання сподобатись і, як наслідок, розвивається інтерес до власної зовнішності та стурбованість у цьому зв’язку. З’являється і увага до власних психоемоційних станів, зумовлених спілкуванням з симпатичними однолітками.  Підліток і дорослі. Підлітковий вік - це період становлення якісно нових взаємин з дорослими. Підлітки вимагають поваги до власної особистості та людської гідності, довіри та самостійності, тобто істотно обмежують права дорослого та розширюють свої власні. Ррізні форми протесту тощо - це форма боротьби підлітка за зміну існуючого типу взаємостосунків. Нові форми взаємин поступово витісняють старі, але вони тривалий час співіснують, зумовлюючи різні конфлікти.  Підліток прагне самостійності у вирішенні самих різних проблем. З віком це проявляється все гостріше. Конфліктність при переході до нового типу взаємин виявляється там і тоді, коли зміни в розвитку особистості підлітка випереджують необхідні корективи стосунків з дорослими, коли ініціатором таких коректив виступає підліток, а дорослі всіми силами цьому противляться. Характер спілкування з дорослими істотно впливає на особливості самооцінки підлітків.

A 41

  • Емансипація що проявляється у бажанні позбутись контролю дорослих, проява своїх бажань та активне їх відстоювання

  • Групування

  • Поява інтересів, що проявляються у дитячому віці

  • Поява інтересу до протилежної статі

  • Відчуття дорослості. Дитина активно хоче бути самостійною.

  • Прагнення до самопізнання

  • Мотивація на самовираження

A42

Зовнішні конфлікти

Боротьба за автономію - в даному конфлікті батькам ппц важко змиритись із тим, що діти ростуть, і не знають, що робити

Боротьба за статус - бажання бути несхожим, особливим

Внутрішні конфлікти

Неспроможність підлітка конкурувати з однолітками. Часто вагомими є зовнішні фактори

Завищений рівень домагань. Важливим чинником є внутрішньосімейні відносини. Оскільки дитина будь-що намагається завоювати свою автономію, треба якось з нею справлятись.

A43

Протягом ранньої юності (від 15—16 до 17—18 років) особистість виходить на рубіж відносної зрілості, у цей період завершуються бурхливий ріст і розвиток її організму, а також первинна соціалізація.

Утверджуючись у світогляді, самоусвідомлюючись і самовизначаючись, прагнучи індивідуальної неповторності, юнаки і дівчата виявляють значно вищий, ніж у підлітковому віці, рівень навчальної діяльності, комунікативності, починають узгоджувати у своєму баченні майбутнього близьку і віддалену перспективи, нерідко переживаючи при цьому кризу ідентичності.

Рівень А.44.Перерахуєте найважливіші передумови успішного проходження молодими людьми цього вікового етапу. (ранньої юнності)

Закінчуючи школу, старшокласники повинні бути психологічно готовими до дорослого життя. Поняття "психологічної готовності" передбачає у даному випадку наявність потреб та здібностей, що дозволяють випускнику школи найповніше реалізувати себе у професійній діяльності, громадському житті, майбутньому сімейному житті. Передусім, це потреба у спілкуванні з іншими людьми, потреба та здатність творчо працювати, по-друге, вміння теоретично мислити, орієнтуватися у різноманітних подіях, що відбуваються у сучасному світі, що виступає у формі наукового, теоретичного світогляду, по-третє, наявність розвиненої рефлексії, за допомогою якої забезпечується свідоме та критичне ставлення до себе.

Сформувавшись, ці якості утворюють психологічну базу для соціального та особистісного самовизначення школярів — центрального новоутворення раннього юнацького віку.

Головною ознакою цього періоду є потреба юнака зайняти внутрішню позицію дорослої людини, вибрати професію, усвідомити себе членом суспільства, виробити світогляд, вибрати свій життєвий шлях.

Самовизначення означає не автономію від дорослих, а чітку орієнтацію та визначення свого місця у дорослому світі.

Рівень А.46.Чим пояснюється підвищена тривожність у віці ранньої юності?

адзвичайно важливий процес у розвитку юнацької самосвідомості - це формування особистісної iдентичностi, почуття iндивiдуальної самототожності та цілісності.

Центральним новоутворенням ранньої юності, як уже відмічалось, стає самовизначення, не лише особистісне, але й професійне. У 80-і роки при виборі професії старшокласники передусім орієнтувались на престижність професії (її соціальну значимість), вимоги професії до особистості, принципи і норми взаємин, характерні для даного професійного кола. Сьогодні найважливішим фактором став матеріальний

Розвиток самосвідомості. В період ранньої юності принципово змінюється ставлення до власної особистості. Якщо для пiдлiткового вiку характерним є бурхливий розвиток самосвiдомостi, то тепер мова вже йде про формування нової якостi особистостi, усвiдомлення себе як неповторимої особистостi, з власними думками, переживаннями, почуттями, поглядами i оцiнками.

Рівень А.45. Дайте визначення загальної психологічної мети молодих людей у віці ранньої юності.

Кожна молода людина раніше чи пізніше вирішує проблему власної оцінки свого існування. У період старшого шкільного віку відбувається рефлексія власного життєвого шляху, з'являється потреба реалізувати себе, тобто стати людиною, яка зробила саму себе. Отже, знайти сенс життя і своє місце в житті і є основною психологічною метою молодих людей. К. Обуховський пише, що так само як властивістю птаха є потреба літати, так властивістю дорослої людини є потреба знайти сенс життя.Потреба у сенсі життя проявляється у тому, що без появи у старшокласника цінностей, які визначають сенс існування, його життєдіяльність не відповідає власним можливостям, не спрямована в майбутнє і негативно ним оцінюється.Нереалізована потреба пошуку сенсу життя проявляється у станах напруги і може призвести до виражених нервових розладів.В.Франкл у своїх дослідженнях показав, що відсутність сенсу життя породжує вже в юності стан "ноогенного неврозу"— відчуття пустоти, що призводить до виникнення думок про самогубство або до самого самогубства. Потреба в самоактуалізації, яка виражається в формі пошуків людиною сенсу життя, виступає на перший план, незважаючи на те, чи задоволені "нижчі" потреби. Потяг до пошуку та реалізації людиною смислу життя В. Франкл розглядає як природжену потребу, притаманну всім людям, як основний двигун поведінки та розвитку особистості. В. Франкл узагальнив основні шляхи, з допомогою яких людина може зробити своє життя осмисленим: по-перше, це те, що людина дає світу (творчість та її результати); по-друге, це те, що людина бере від світу (переживання цінностей); по-третє, позиції, які людина обирає відносно того, що вона не в змозі змінити, а може лише оцінити. Питання про смисл життя зароджується спочатку у вигляді неясної мрії, а потім виростає в уявлення про певну життєву перспективу, майбутнє самовизначення, життєвий ідеал тощо. Смисло-життєві роздуми в юнацькому віці спрямовані у майбутнє, на пізнання свого життєвого призначення, а відповідь на це питання звичайно розгортається у системі конкретних життєвих планів, які старшокласник має намір реалізувати. У цьому віці питання про смисл життя (для чого?) не відділяється від уявлень про життєві цілі (що робити?). Розгляд потреби сенсу життя — актуальна і суто психологічна проблема для раннього юнацького віку, коли саме життя потребує від юнаків та дівчат здійснювати пошук сенсу свого життя.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]