10 Передумови та основні риси філософії Нового часу

Епоха Нового часу – це період формування і утвердження капітал. суспільних відносин. В житті суспільства відбуваються зміни: формування націон. держав; зміщення центру життя у містах, послаблення впливу церкви; розвиток наукового знання, складається наука нового типу експериментально-математичне природознавство.В основі відношення люд до світу постає знання, що спирається на досвід і експеримент. В епоху Нового часу філос. спирається на науку, виконує роль систематизатора науки, орієнтується,на дослідження наукового знання Осн. місце в ній займає гносеологія. Європ. ку-ра Нов. часу має спільні духовні орієнтири: раціоналізм, сцієнтизм, антропоцентризм, прогресизм, європоцентризм.

11Проблема методу наукового дослідження в філософії XVII ст.

В XVII ст. існували дві філос. течії: емпіризм (орієнтується на досвідне природознавство і вваж. джерелом знання, експеримент),та раціоналізм (орієнтується на матем. ,розум- джерело знання, вищий критерій його істинності. Френсіс Бекон у своїх роботах обгрунтував індуктивний метод дослідження, він вважав індукцію оптимальним методом пізнання. Два види знання за Беконом: "плодоносне" приносить користь), «світлоносне» (збільш. можл-ті пізнання). Його заслугою є і розробка вчення про очищення інтелекту від "примар", оман розуму. Рене Декарт заклав основи альтернат. емпіризму. Для Декарта, на І місці була необхідність реформи наукового мислення. Декарт заклав основи дедуктивно-раціоналістичного методу пізнання(пояснення світу має будуватись на основі дедукції). Філос. XVII ст значну увагу приділила досліджен. методу істинного пізнання . Бенедикт Спіноза робить акцент не на методі пошуку істини Він вважав, що людина може лише пізнати хід світового процесу, що свобода є усвідомлена необхідність. Центром свого вчення він зробив положення про єдність Бога і Природи. Блез Паскаль- попередник ірраціонапістичної тенденції в філ-ї,. Паскаль стверджує ідею трагічності і крихкості буття людини, про гідність людини. Томас Гоббс спробував пояснити походження і функції держави.Концепція суспільства Гоббса демократична, нею він заклав основи новоєвропейського вчення про суп-ва.

12. Філософія епохи Просвітництва

Просвітництво- це філос.-політ. рух, що об'єднав усіх прогресивно мислячих політиків філософів, юристів, діячів культури, природознавців. Одна з центральних тез філос.- ідея, що освіта є головн. засобом досягнення людством рівності. Гасло епохи Просвітн.: "Май мужність користуватися власним розумом".За Кантом, Просвітництво - це вихід людини із стану неповноліття, Особл. епохи Просвітн. є те, що вона сформувала новий тип особистості. На думку просвітителів людина є продуктом оточуючого її середовища. Вони вважали, важливу роль у вдосконаленні суспільства відіграє філософія. Одна з головних задач просвітелів була - критика релігії, що сформувала антиклерикальну спрямованість їх поглядів. Просвітительська філософія була матеріалістичною, просвітителі намагалися пояснити матеріальний світ. Для матеріалізму XVIIIст. притаманний ідеалізм у поясненні суспільних явищ: головн. рушійною силою історії вони вважали свідомість і пристрасті. Філософія французького Просвітн. вселяла соц. оптимізм і змогла утвердити на довгий час віру в прогрес.