Тема 1. “Страхова послуга й особливості її реалізації”

1. Страхова послуга як специфічний товар. Економічна необхідність страхових послуг..

2. Формування попиту на страхові послуги. Роль і функції служби маркетингу страхової компанії.

3. Система страхових послуг. Безпосередній продаж і продаж через посередників.

4. Роль реклами в реалізації страхових послуг, її види.

1. Страхова послуга як специфічний товар. Ціна страхової послуги.

Страховий ринок представляє собою сукупність економічних відносин між страховими компаніями та їх клієнтами.

Специфічним товаром страхового ринку є страховий захист – послуга, що надається страховими організаціями. Як і всякий товар, страхова послуга має свою споживчу вартість та вартість.

Споживча вартість страхової послуги полягає в забезпечені страхового захисту. У разі настання страхового випадку цей страховий захист матеріалізується у формі страхового відшкодування, покриття збитків постраждалої особи на умовах договору страхування або у формі страхового забезпечення при страхуванні життя.

Вартість страхової послуги (або її ціна) виражається у страховому внеску (тарифі, премії), яку страхувальник виплачує страховику. Страхова премія встановлюється при підписанні договору і залишається незмінною на протязі строку його дії, якщо інше не обумовлено умовами договору.

Розмір премії повинен бути достатнім щоб:

1. покрити очікуванні претензії на протязі страхового періоду;

2. створити страхові резерви;

3. покрити витрати страхової компанії на ведення справ;

4. забезпечити визначений розмір прибутку.

Ціна страхової послуги, як і всяка ринкова ціна, коливається під впливом попиту та пропозиції.

Нижня границя ціни визначається рівністю між надходженнями платежів від страхувальників і виплатами страхового відшкодування по договорам плюс витрати страхової компанії.

Надходження = виплати + витрати страхової компанії.

При такому рівні ціни прибутку немає.

Верхня границя ціни страхової послуги визначається двома факторами: розміром попиту на неї та величиною банківського відсотка по вкладам. При достатньо високому попиті на дану страхову послугу, коли є масова потреба в страхуванні, а число компаній невелике і усі вони пропонують приблизно однакові умови страхування, є можливість на протязі якогось часу підтримувати високий рівень страхових премій. Однак по мірі наповнення страхового ринку зі сторони пропозиції страхових послуг це стає небезпечним. Зіткнувшись з завищеним тарифом в одній компанії, клієнт піде до іншої. Тому на страховому ринку як і на будь-якому товарному ринку, існує тенденція вирівнювання рівня страхових тарифів.

Банківський відсоток спричиняє істотний вплив на страхову діяльність по двом напрямкам.

По-перших, тенденція динаміки банківського відсотка в порівнянні з зі страховими тарифами визначають рішення клієнта з приводу того, куди вкладати гроші. Можливо, що позика взята в банку. Або накопичення в ньому грошей для самофінансування можуть бути вигідніші ніж страхування. Тому страхові компанії вимушені співвідносити розміри страхових тарифів з банківським відсотком.

По-друге, гроші, одержанні страховою компанією і тимчасово вільні інвестуються в цінні папери, нерухомість, даються в кредит. Частина цього інвестиційного доходу може виплачуватись страхувальнику у вигляді відсотків, або ж тарифна ставка може бути знижена, з урахуванням доходу по інвестиціям.

Ціна страхової послуги залежить також від фінансового стану конкретного страховика: розмір та структура страхового портфеля, управлінських витрат, інвестиційних доходів, тощо. Тому сильні у фінансовому відношенні компанії можуть дозволити собі збереження у своєму портфелі відносно низькорентабельних видів страхування за наявності більш вигідних.

Ціна страхової послуги, як і будь-якого іншого товару не є величиною постійною, вона залежить від фази життєвого циклу, на якій знаходиться страховий продукт.

Стадія життєвого циклу страхової послуги, така ж сама, як і у будь-якого товару:

• введення в ринок;

• зростання попиту;

• насичення або зрілість;

• спад продаж та рівня прибутковості;

• витіснення з ринку.

Життєвий цикл страхової послуги характеризується показниками обхвату “страхового поля”, тобто ризикового суспільства, і динамікою кількості укладених договорів. Коли страхове поле близьке до стану насичення, зростання відсотка обхвату потенційних клієнтів договорами різко уповільнюється.

Ціна страхової послуги досягає максимуму на другій стадії життєвого циклу, на третій вона стабілізується, а на четвертій виникає необхідність її зниження або модифікації даного виду страхування.

Оскільки різноманітність страхових послуг менша ніж різноманітність товарів, то конкуренція на страховому ринку більш жорстка.

Головним засобом в конкурентній боротьбі є пропозиція нових видів страхування, що відображають виникнення нових потреб, а також:

- розробка договорів страхування з різними комбінаціями ризиків в інтересах страхувальника;

• зниження страхових тарифів в порівнянні з іншими страховими компаніями;

• покращення якості обслуговування.

З точки зору суспільного інтересу – чим вище рівень конкуренції на страховому ринку, тим ефективніша діяльність страхових компаній.