- •Вивчення несівних конструкцій радіоелектронної апаратури
- •Функціональна та конструктивна ієрархія реa
- •2. Несівні конструкції
- •3. Виконання роботи
- •Визначення інерційних параметрів ланок методом фізичного маятника
- •Розрахункові методи визначення інерційних параметрів ланок
- •Експериментальне визначення інерційних параметрів ланок
- •Порядок виконання роботи
- •Визначення коефіцієнтів тертя ковзання
- •Лабораторна робота № 3 визначення коефіцієнтів тертя ковзання
- •Мета роботи
- •Загальні теоретичні відомості
- •Метод в.А. Желіговського
- •Проведення експерименту
- •Контрольні запитання
- •Література
- •1. Ціль роботи:
- •2. Розрахунок геометричних параметрів
- •3. Розшифровка зубчатої пари
- •4. Програмне забезпечення процесу розшифровки
- •5. Визначення розмірів коліс та міжосьової відстані передачі для введення у програми розшифровки
- •6. Порядок виконання роботи
- •Визначення механічних характеристик електричних двигунів
- •6.1. Структура ссду.
- •6.2. Вибір передаточного відношення електропривода
- •6.4. Об'єкти дослідження
- •6.5. Порядок виконання роботи
- •Визначення пружних властивостей та характеристик гвинтових пружин
- •Конструкції гвинтових пружин
- •Розрахунок міцності та жорсткості витих пружин.
- •Експериментальне визначення пружних властивостей пружин розтягання
- •4. Обробка результатів експерименту
- •5. Оформлення звіту із лабораторної роботи.
- •Визначення моментів тертя у підшипниках кочення
- •Розрахункові методи визначення моментів тертя у підшипниках кочення
- •Порядок виконання роботи
Експериментальне визначення пружних властивостей пружин розтягання
3.1. Визначають за допомогою штангенциркуля діаметри пружини: дроту d, зовнішній Dз , підраховують число витків n ; середній діаметр D = Dз – d .
3.2. За формулою (2) розраховують максимальну силу Pmax, яку може без остаточних деформацій витримати пружина; допустиме напруження визначають із таблиць 1 та 2.
3.3. Пружину одним зацепом закріплюють на штативі із шкалою, а до другого послідовно підвішують еталонні гирі, навантажуючи пружину (максимальна сила, яка розтягає пружину, не повинна перевищувати Pmax ); фіксують сили розтягання Pі та відповідні ним деформації пружини і . Число експериментальних точок повинно бути не меншим 5.
4. Обробка результатів експерименту
4.1. Одержання регресійних залежностей методом найменших квадратів. Якщо є серія експериментальних точок – пари хі – уі , їх взаємозв’язок – регресію – одержу-ють, виходячи із умови, що сума квадратів відхилень експериментальних даних від теоретичної функції у = f (x) повинна бути мінімальною:
Найчастіше намагаються регресію одержати у вигляді лінійної функції :
f (x) = bx + a , для якої
Коефіцієнти лінійної регресії розраховують за формулами:
де m – кількість пар експериментальних точок.
Обробка методом найменших квадратів може бути проведена за допомогою інженерних мікрокалькуляторів, які мають “вбудовані” програми статистичної обробки результатів (наприклад, CASIO fx-350ES), чи у Mathcad’і .
4.2. Визначення характеристики = (P). Значення і та відповідних ним сил Pі – пари експериментальних точок – обробляють методом найменших квадратів й одержують лінійну функцію – пружну характеристику пружини = kP, де k – коефі-цієнт жорсткості пружини. Обов’язково необхідно врахувати точку = 0 при P = 0, тому що лінійна характеристика пружини повинна “виходити” із цієї точки.
5. Оформлення звіту із лабораторної роботи.
5.1. У звіті необхідно навести протокол первинних вимірювань параметрів: деформація пружини і – відповідне значення сили розтягання Pi .
5.2. Побудувати діаграму, на яку нанести теоретичну характеристику пружини, розраховану за формулою (3), експериментальні точки і – Pі , регресійну залежність = (P). Пояснити розходження теоретичної та експериментальної характеристик (вони завжди є).
5.3. Оформити робоче креслення пружини (формат А4) згідно із стандартом ГОСТ 2.401–75.
Література
1. Бронштейн И.Н., Семендяев К.А. Справочник по математике для инженеров и учащихся втузов. Изд. переработанное. – М.: Наука, 1980.
2. Уваров Б.М. Механіка: Навчальний посібник. – Київ: ВМУРоЛ „УКРАЇНА”, 2006.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут»
Лабораторна робіта №8
з курсу «Механіка»
Визначення моментів тертя у підшипниках кочення
Київ-2012
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 8
ВИЗНАЧЕННЯ МОМЕНТІВ ТЕРТЯ
У ПІДШИПНИКАХ КОЧЕННЯ
Мета роботи: визначення моментів тертя у шарикопідшипниках.