1Розкрити сутність страхування життя

Основними видами страхування життя є:

   Страхування капіталів ( на випадок смерті; на дожиття,    змішані види);

   Страхування рент(ануїтетів) –купівля житла, отримання освіти, пенсійне страхування.

Страхування життя здійснюється тільки у добровільній формі.

Різниця між страхуванням капіталів і страхування рент ( ануїтетів) полягає у способі виплати страхових сум. При страхуванні капіталів виплата здійснюється одноразово, при страхуванні рент ( ануїтетів) багаторазово, страхова сума виплачується протягом певного періоду.

При страхуванні життя на випадок смерті передбачається лише ризик  смерті застрахованої особи. Страхову суму отримує вигодо набувач.

 При страхуванні на дожиття теж передбачається лише один ризик – дожиття застрахованої особи до закінчення дії договору страхування або до віку визначеному договором страхування.

При змішаному страхуванні життя, в одному договорі встановлюється два і більше видів страхової відповідальності на випадок настання таких страхових подій:

•   дожиття застрахованого до закінчення строку страхування;

•   втрати страхувальником здоров'я від нещасного випадку;

•    смерті застрахованого.

Договори змішаного страхування життя довгострокові і можуть укладатися на 3, 5, 10, 15 і 20 років. На страхування приймалися особи віком від 16 років до того віку, який вважається середньою тривалістю життя. Договори страхування не укладалися з непрацюючими Інвалідами І групи.

Дія договору страхування починалася з того дня, коли страхувальник сплатив перший внесок готівкою або з дня надходження страхового внеску  на розрахунковий рахунок страхової компанії.

За способом нагромадження страхування життя  ділиться на захисне ( нема нагромаджування страхової суми за окремим страхувальником, договором страхування) і  нагромаджувальне, де таке нагромадження існує. При  захисному страхуванні життя відсутній ризик „дожиття” і тому нагромадження коштів за окремим договором страхування не відбувається. При нагромаджувальному страхуванні  обов’язково наявність ризику „дожиття”, де нагромаджування відбувається  за рахунок двох складових: регулярних внесків (премій) та інвестиційного доходу з нето-частини страхових внесків.

Організаційні схеми  добровільного страхування життя бувають 2 –х або триелементними.  Двохелементна схема -  коли страхувальник і застрахований одна і таж особа. До додаткових елементів організаційних схем страхування життя слід добавити вигодонабувачів страхових сум, якщо застрахована особа померла.

Економічний механізм страхування життя ( Рис. 7.5.3. ) значно відрізняється механізму  ризикового страхування і враховує такі особливості:

  Страхові резерви за окремими договорами 

  Ризики ( смерть, дожиття до визначеного  віку або закінчення дії договору);

  Термін дії договорів страхування складає від 3 до 20 років;

  Кожен застрахований отримує страхову виплату;

  Інвестиційний дохід впливає на розмір страхової суми та страхових внесків;

  Прибуток страховика із страхування життя формується за рахунок двох джерел:  навантаження до  тарифу –нето та інвестиційного доходу.

Страхувальник має право  збільшити або зменшити страхову суму, а також припинити дію договору страхування та отримати викупну суму.