2. Дати характеристику “ризик-менеджменту” в страхуванні

Менеджмент у страхуванні може бути визначений як науково-практичний напрямок, орієнтований на забезпечення ефективного функціонування страхових організацій у ринкових умовах господарювання. Сучасний менеджмент у страхуванні містить в собі управління інтелектуальними, фінансовими, матеріальними ресурсами з метою забезпечення найбільш ефективної діяльності страховика.  Це поняття виникло від фігури менеджера як найманого керівника, фахівця з управління, основними рисами якого є: компетентність, почуття відповідальності, уміння ризикувати, енергійність і комунікабельність, висока працездатність і гідність.

Відповідно, менеджер — це фахівець із управління, що ставить завдання, визначає, що і коли робити, як і хто буде їх виконувати (управління персоналом), розробляє процедури (управлінські технології) стосовно всіх стадій управлінського циклу, здійснює контроль. Менеджер планує, організовує, керує, контролює виконання функцій організації.   Слід зазначити, що менеджмент як неодмінна умова раціонального управління діяльністю страхових, туристських, банківських, комерційних, виробничих та інших структур і організацій, у цілому не може бути ототожнений тільки з управлінською діяльністю. Він включає більш широку систему заходів для вивчення, аналізу, планування, прогнозування і формування економічного, а також страхового ринку. Менеджмент відіграє ключову роль у створенні атмосфери ділового партнерства, колективної відповідальності за прийняття важливих рішень і ризиків.

 Головний обов'язок менеджера в умовах непевності — не уникати ризику (хто не ризикує, той не має високого прибутку), а, якщо передбачити його, знизити можливі негативні наслідки до мінімального рівня, а то й взагалі уникнути. Мета менеджмента — створити ефективну страхову організацію і при необхідності піддавати її коригуванню так, щоб вона відповідала задачам і обставинам страхового ринку, що змінюються, з його непередбачуваністю можливого результату, тобто ризиковим характером.

Необхідність управління ризиками постає як перед страхувальниками, так і перед страховиками. Менеджмент починається з усвідомлення ситуації ризику , її вивчення й аналізу, інформаціі, що дає можливість керівникам прийняти рішення та розробити заходи, спрямовані на усунення або максимальне обмеження негативних наслідків ризику, розмірів збитку. Важливу роль в управлінні ризиками виконує Закон України «Про страхування», тому що цей Закон регулює відносини в сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг. У законі чітко визначено всі функції, права й обов'язки страховиків і страхувальників.

Загальний підхід, що лежить в основі страхування, — створення протягом стабільної діяльності резервів, спроможних здійснювати діяльність з ризиком. Цілеспрямовані дії з обмеження або мінімізації ризику визначають сутність поняття управління ризиком або ризиком-менеджментом у страхуванні, що включає: організацію роботи з вивчення ризиків за допомогою різних методів; виявлення наслідків діяльності економічних суб'єктів у ситуації ризику; уміння реагувати на можливі негативні наслідки цієї діяльності; розробку і здійснення заходів, за допомогою яких можуть бути нейтралізовані або компенсовані ймовірні негативні результати.