2. Дати характеристику перестрахуванню

Перестрахування, як і страхування, має багато різних визначень. Закон України "Про страхування" трактує його як "страхування одним страховиком ризику виконання частини своїх зобов’язань у іншого страховика (перестраховика)"... Англійське законодавство визначає його як нове страхування, укладене за новим полісом на один і той же застрахований ризик з метою забезпечити страховика від ризиків, взятих ним на страхування раніше. Це визначення породило ще одну дефініцію: перестрахування – це страхування страховиків.

Перестрахування класифікується за:

 способом дії – на активне (передача ризиків в перестрахування) і пасивне (прийняття ризиків на перестрахування);

 розміщенням ризиків – на вітчизняне і зарубіжне;

 способом розподілу ризиків – на пропорційне і нерпопорційне;

 методом передачі ризиків – на факультативне (добровільне), облігаторне (обов’язкове) і факультативно-облігаторне (змішане);

 видами договорів (формами здійснення) – на пропорційне (квотні договори, договори ексцеденту суми і квотно-ексцедентні договори) і непропорційне (договори ексцеденту збитку і ексцеденту збитковості).

Перестрахувальні операції можуть здійснюватися як між страховиками, так і між страховиками і спеціалізованими перестрахувальними компаніями (професійними перестраховиками).

Методи перестрахування:

Факультативний: Кожний ризик розглядається окремо і може перестраховуватись повністю або частково

Цесіонарій може прийняти, відкинути або змінити умови пропозиції цедента

Цесіонарій і цедент вільні у своєму виборі умов та розмірів передачі (прийняття) ризику у перестрахування.

Облігаторний (договірний): Обов’язкова передача цедентом певної долі усіх ризиків, прийнятих на страхування цесіонарію, коли їх страхова сума перевищує обумовлений розмір власної участі цедента

Цесіонарій зобов’язаний прийняти у перестрахування долі усіх ризиків страховика

Цесіонарій може внести певні обмеження своєї відповідальності по ризиках, що перестраховуються.

Факультативно-облігаторний: Цедент має право визначити, які ризики і у яких розмірах можуть бути передані у перестрахування

Цесіонарій зобов’язаний прийняти цедирувані долі ризиків на умовах, що поставив цедент.

Завдання №9

1.Розкрити сутність страхування від нещасних випадків

Метою страхування від нещасних випадків є відшкодування збитків завданих життю та здоров’ю ( їх стану працездатності) фізичним особам при виконані службових обов’язків, на виробництві, при находжені в побуті, в дорозі, в туристичній мандрівки, тощо.

Під нещасним випадком розуміється непередбачувана подія, наслідками якої стала смерть (загибель) застрахованої особи або її інвалідність та тимчасова непрацездатність.

Страхування від нещасних випадків може мати обов'язкову або добровільну форми.

Обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків поділяється на:

•   державне обов'язкове особове страхування;

•    обов'язкове особове страхування.

Такий поділ обов'язкового особового страхування від нещасних випадків здійснюється залежно від джерела сплати страхових платежів. Для державного обов'язкового особового страхування джерелом сплати є кошти державного бюджету. Для інших видів обов'язкового особового страхування джерелом сплати є кошти юридичних та фізичних осіб.

Організаційна схема страхування від нещасних випадків може бути  двох або трьох елементною. При двох елементній схемі – страхувальник і застрахований одна особа ( характерна при добровільному страхувані). Добровільні види страхувань здійснюється на підставі договорів страхування, які розробляють страховики. Правили страхування  погоджуються з Уповноваженим органом нагляду за страховою діяльністю.

Державному обов’язковому страхуванню підлягають особи, які займаються ризикованими видами діяльності при роботі в державних установах, організаціях, підприємствах, тощо. Перелік ризикових професій для державного обов’язкового страхування встановлюється законодавче  ( нормативно).

Особи, діяльність яких на підприємствах всіх  форм власності пов’язана з ризиками підлягають обов’язковому страхуванню. Перелік ризикових професій, які підлягають обов’язковому страхуванню від нещасних випадків визначається як законодавчо так і статутом підприємства або іншими документами. Крім того, обов’язковому страхуванню від нещасних випадків на всьому шляху руху підлягають пасажири усіх видів транспорту.

ак, згідно статті 6 Закону України "Про страхування" визначені такі види обов'язкового особового страхування від нещасних випадків:

  особове страхування медичних    та    фармацевтичних    працівників    на    випадок інфікування вірусом СНЩ під час виконання ними службових обов'язків;

 медичне страхування;

 страхування спортсменів вищих категорій;

 особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;

 працівників відомчої та сільської пожежної охорони добровільних пожежних дружин;

 життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини;

 членів екіпажу і авіаційного персоналу.

Страховими ризиками обов'язкового страхування від нещасних випадків як правило є:

  смерть (загибель) застрахованого під час виконання службових обов'язків;

  втрата працездатності внаслідок травми, поранення;

  встановлення    інвалідності,    отриманої   внаслідок   виконання службових обов'язків.

Розміри тарифів та страхової суми при обов’язкових видах страхування визначається державними органами.