1. Теоретичне запитання.

Охарактеризуйте Закон України «Про страхування»

В 2001 р. було прийнято фактично новий законодавчий акт в галузі страхування – Закон України “Про страхування” від 04.10.2001 р. № 2745-III, який на сьогодні є головним законодавчим актом у страховій діяльності в Україні.

Зазначений закон складається з:

— 4-х основних розділи;

— прикінцевих положень;

— 46-ти статей.

Структура Закону України про страхування:

Розділ 1. Загальні положення (15 статтей)

Розділ 2. Договори страхування (14 статтей)

Розділ 3. Забезпечення платоспроможності страховика (5 статтей)

Розділ 4. Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні (12 статтей)

Розділ 5. Прикінцеві положення.

В першому розділі “Загальні положення” встановлюється понятійний апарат страхування, визначаються основні терміни та їх вимоги, вказуються форми та види страхування в Україні, порядок створення страховика та його об’єднань тощо.

Другий розділ “Договори страхування” регулює порядок проведення страхування, визначає вимоги стосовно договорів страхування та правил страхування, відповідної валюти страхування, встановлює обов’язки страхувальника й страховика в кожній конкретній ситуації.

Третій розділ “Забезпечення платоспроможності страховика” визначає умови забезпечення платоспроможності страховика, затверджується фінансовий механізм здійснення страхової діяльності, порядок створення та використання страхових резервів, їх розміщення на умовах диверсифікації, прибутковості, визначеності, ліквідності, безпечності, терміновості тощо.

Четвертий розділ “Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні” формулює принципи та основні засади державного нагляду за страховою діяльністю, взаємовідносини страховика і держави, ліцензування страхування, регулювання загальних моментів вирішення суперечок, порядок ліквідації страховика тощо.

П’ятий розділ “Прикінцеві положення” регламентує порядок та терміни введення в дію зазначених в законі норм.

2. Теоретичне запитання.

Дати характеристику страхових організацій за основними ознаками

Страхова організація - це установа, яка згідно з отриманою ліцензією бере на себе (за певну плату) зобов’язання відшкодувати страхувальнику (чи особі, зазначеній у договорі) завданий страховим випадком збиток або здійснити виплати страхових сум. Страхові організації поділяються на види в залежності від критерію покладеного в основу їхньої класифікації, а саме:

— За формою власності статутного капіталу

— За видами виконання страхових та перестрахових операцій;

— За організаційною формою створення;

— За національною належністю статутного капіталу;

— За іншими ознаками (величиною статутного капіталу; обсягом надходжень страхових премій; та іншими техніко-економічними показниками та інше. )

За належністю власності статутного капіталу страхові компанії поділяються на:

— Державні;

— Недержавної форми власності.

Державні страхові компанії є публічно-правовою формою організації страхового фонду, яку утворено державою. Організація державних страхових компаній здійснюється шляхом їх заснування з боку держави або націоналізації акціонерних страхових компаній та повернення їхнього майна в державну власність. Слід відмітити, якщо у назві компанії є слова „державна” або „ національна” то єдиним власником такого страховика є держава. (СТ. 2 Закону України „Про страхування”).

Іншою формою страхових організацій є страхові компанії не державної форми власності і які можуть належати одному або кільком власникам. Співвідношення між державними та недержавними формами страховиків залежить від суспільного устрою країни та економічної політики держави. Наприклад, у Франції більшість страхових організацій створені на основі приватного капіталу окремих фізичних та юридичних осіб.

За характером виконуваних операцій страхові компанії поділяються на:

— Компанії , які здійснюють страхування життя.( Статутний фонд 1.5 млн. Евро).

— Компанії, які здійснюють інші види страхування (загальне страхування). Статутний фонд - 1 млн. Евро. Їх можна поділити на: спеціалізовані та універсальні .

Так спеціалізовані - спеціалізуються на тих чи інших видах страхування. Наприклад: медичне страхування здійснює медична страхова компанія ЗАТ СК "Сан Лайф" та ін. Крім того, окремо за ознакою спеціалізації за певними видами страхування виділяється група компаній, що займаються обов'язковими видами страхування. Наприклад, страхова компанія Укрінмедстрах здійснює право на здійснення медичне страхування іноземних громадян при їх в'їзді на територію України.

В той же час, універсальні компанії - здійснюють різні види страхування.Таких страхових компаній в Україні переважна більшість. Наприклад, ВАТ СК "Алькона" пропонує страхування: від нещасних випадків, здоров'я на випадок хвороби, майна та вантажів, відповідальності перед третіми особами, фінансових ризиків, від'їжджаючих за кордон; Міжрегіональна страхова компанія "Надра" пропонує 25 видів страхування, серед них - медичне, майнове, авіаційне, автострахування та ін.

— Перестрахуві компанії - здійснюють "вторинне страхування" найбільш великих і небезпечних ризиків.

Діяльність страховиків здійснюється на різних організаційно - правових основах у формі:

§ акціонерних компаній ( товариства): ВАТ,ЗАТ;

§ Командитні товариства;

§ Товариства з додатковою відповідальністю;

§ Товариства з повною відповідальністю;

§ Кептивні товариства;

§ товариств взаємного страхування;

§ Об’єднання учасників страхового ринку

В Україні, як і в більшості інших держав, основу страхової системи становлять страхові компанії у вигляді акціонерних товариств, які є компаніями, що створюються та діють зі статутним капіталом, поділеним на певну кількість часток - акцій однакової вартості. Оплачена акція дає право її власникові на участь в управлінні товариством і отриманні частини прибутку у формі дивідендів.

На вітчизняному страховому ринку існує дві форми акціонерних страхових компаній:

§ закриті акціонерні страхові компанії, акції яких розповсюджуються серед засновників.

§ відкриті акціонерні страхові товариства, акції яких вільно продаються та купуються.

Іншою формою організації страхових компаній є товариства з додатковою відповідальністю - один з видів господарських товариств, статутний фонд яких поділено на частки, визначені статутними документами. Учасники такого товариства відповідають за його зобов'язаннями своїми внесками в статутний фонд, а у випадку, коли цих сум недостатньо - додатково майном, що їм належить в однакових для усіх учасників розмірах, кратних внескам кожного учасника. Максимальний розмір відповідальності учасників передбачається в статутних документах.

Товариство з повною відповідальністю є об'єднанням кількох осіб, які особисто беруть участь у справах товариства, і кожен з них несе повну відповідальність згідно із зобов'язаннями товариства не тільки вкладеним капіталом, а й усім своїм майном.

Командитне товариство передбачає об'єднання кількох осіб для здійснення підприємницької діяльності, в якій одні учасники (повні товариші) несуть відповідальність згідно із зобов'язаннями товариства як своїм вкладом, так і усім своїм майном, а інші (командисти або вкладники) відповідають тільки своїм вкладом.

Серед вітчизняних страхових компаній можна виокремити такі, що створюються потужними виробничими підприємствами, корпораціями або фінансово-промисловими групами для обслуговування власних потреб - кептивні страхові компанії. Сфера їхньої діяльності обмежується, як правило, інтересами засновників. На українському страховому ринку таких страхових компаній більшість. Це можна пояснити привабливістю роботи на ізольованому сегменті ринку і можливістю уникнути конкурентної боротьби з іншими страховиками. Наприклад, страхова компанія "Інтерполіс", маючи серед засновників Державну адміністрацію залізничного транспорту України, яка володіє контрольним пакетом акцій, обслуговує близько 45% договорів страхування від нещасних випадків у пасажирських поїздах.

Переваги організації кептиву полягають у великій потенційній місткості значного сегмента страхового ринку, який обслуговується корпоративним страховиком. Проте проникнення конкуруючих страхових компаній до цього сегмента ринку майже неможливе. Кептиви перекривають доступ до цієї сфери конкурентним страховикам.

Діяльність кептиву безпосередньо пов'язана з комерційними банками, пенсійними та інвестиційними фондами, іншими фінансово-кредитними інститутами, які функціонують у системі багатопрофільних концернів або фінансово-промислових груп. Ці фінансові або банківські структури, як правило, виступають засновниками кептиву. Через систему участі (обмін акцій) відбувається взаємне проникнення та здійснюється взаємний вплив на фінансову політику, тактику й ділову стратегію між кептивом і фінансовими та банківськими структурами. Крім очевидних ринкових переваг, галузевим компаніям властивий істотний недолік - однорідний склад страхового портфеля, що негативно впливає на фінансову стійкість страховика.

Однією з форм організації страхового захисту є товариства взаємного страхування (ТВС), які створюються на основі централізації засобів шляхом пайової участі його членів. Особливістю є те, що учасники ТВС одночасно виступають і як страховики, і як і страхувальники.

Причини виникнення ТВС:

· відсутність пропозиції того чи іншого виду страхових послуг;

· висока вартість страхування в страхових компаніях;

· бажання здійснювати страхові операції.

Основна суть ТВС та його головний принцип - солідарна відповідальність кожного перед кожним у межах товариства.

Протягом фінансового року ТВС проводить поточні страхові виплати і на звітну дату визначає величину страхових резервів як за окремими видами страхування, так і загалом за усіма видами діяльності, а також проводить розрахунок платоспроможності товариства.

Якщо за звітний період фактичні виплати страхових сум і страхових відшкодувань порушують його розрахункову платоспроможність з урахуванням надходжень коштів від інвестиційної діяльності товариства, то учасники вносять у статутний фонд додаткові кошти пропорційно розміру страхових сум, на які було застраховано їхні майнові інтереси, з тим, щоб відновити порушену платоспроможність.

Прибуток, отриманий в результаті інвестиційної діяльності, підлягає розподілу: з чистого прибутку частина коштів надходить до резервного фонду для підтримання платоспроможності товариства відповідно до взятих ним обов'язків зі страхування його учасників, а частина, яка залишається, розподіляється в інші фонди згідно зі статутом.

У наші дні ТВС у своєму класичному «чистому» вигляді зустрічаються нечасто.

Об’єднання учасників страхового ринку

Так, в остані роки на страховому ринку України вже почалися процеси концентрації капіталів та об’єднання страховиків в страхові групи на основі поєднання комерційних, фінансових та методологічних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників.

При здійснені страхової діяльності учасники страхових груп використовують як правило єдині страхові продукти( правила страхування, договори , поліси страхування і страхові тарифи).

Для забезпечення виконання своїх забовязань за договорами страхування страховики укладають договори про співпрацю зі спеціалізованими сервісними установами типу „assistance” ( далі асистуючи компанії), які забезпечують організацію надання застрахованим особам певного виду допомоги: медичної або технічної.

Достовірність та повноту річного балансу страховика, а також звітності страховиків згідно закону України „ Про страхування” повина підтвердити аудиторська фірма. Крім того аудиторськи послуги надаються страховику при ліцензуванні його діяльності.

За зоною діяльності компанії можна поділити на: місцеві, регіональні, національні та транснаціональні.

В Україні страхові компанії одержують ліцензії, які дають право здійснювати діяльність на території усієї країни. Через це практично неможливо виокремити страховиків, які діють в межах певного міста чи регіону. Наприклад, АСК "Скайд-Вест" заснована у Львові, але має філії та представництва в містах дев'яти областей України; УСК "Гарант-Авто" має свої дирекції в усіх регіонах України.

Характерною особливістю розвитку страхового бізнесу на сучасному етапі є розширення його меж. До найбільших транснаціональних страхових організацій можна віднести "State Farm Mitchell Automobile Insurance Company" (США), Gerling Alianz (Німеччина), АZUR (Франція), Nationale Niderlanden (Голландія), Commercial Union(Великобританія), CIGNA (США) та ін.

За величиною статутного капіталу, обсягом надходжень страхової премії, а також іншими техніко-економічними показниками, які визначають місце страхових компаній на ринку, виділяють:

Великі,

Середні

Малі..