3. Інші джерела формування обігових коштів

До залучених належать кошти інших кредиторів, які надаються підприємствам у позичку під певний відсоток на термін до одного року з оформленням векселя чи іншого боргового зобов'язання.

Вексель є найпростішою й найпоширенішою формою кредитних грошей. Його виписує боржник і передає кредиторові. Сам факт видачі векселя означає фактично перетворення (перехід) товару в гроші. Через вексель реалізується незадоволений попит на гроші як засіб платежу. Коли таких грошей недостатньо, їх замінює вексель. Досить поширеною формою залучення коштів інших суб'єктів господарювання є комерційний кредит. Він використовується підприємствами за браком фінансових ресурсів у покупця (споживача) і неможливості розрахуватися з постачальником. У цьому разі виникає необхідність відкладання платежів. Якщо постачальник погоджується на це, то від споживача замість грошей за поставлену продукцію він одержує вексель чи інше боргове зобов'язання. [2, с.122]

Використання комерційного кредиту набуло певного розвитку в період становлення ринкової економіки, створення підприємств з різноманітними формами власності та надання значної самостійності підприємствам. У цілому його використання позитивно впливає на економіку підприємства і народного господарства, оскільки спрощує реалізацію товарів, прискорює обертання оборотних коштів і зменшує потребу в кредитних і грошових ресурсах.

Кредиторська заборгованість належить до позапланових залучених джерел формування оборотних коштів, її породжує брак власних оборотних коштів. Наявність кредиторської заборгованості постачальникам свідчить про участь у господарському обороті підприємства коштів інших суб'єктів господарювання. [13, с.264]

Інакше кажучи, кредиторська заборгованість — це короткострокові зобов'язання підприємств, які виникають за: розрахунками з бюджетом; за розрахунковими документами, строк оплати яких не настав і які не сплачено в строк; за невідфактурованими поставками-розрахунками взаємних вимог; за векселями, строк оплати яких не настав і які не сплачено в строк; за короткостроковими кредитами.

Кредиторська заборгованість є допустимою (нормальною), якщо її зумовлено чинним порядком розрахунків. Наприклад, заборгованість постачальникам за розрахунковими документами, термін оплати яких не настав, за невідфактурованими поставками. Однак на підприємстві може бути і прострочена кредиторська заборгованість, що утворюється внаслідок порушення покупцями порядку і термінів оплати розрахункових документів. Якщо покупець, використовуючи в обороті неоплачені товарно-матеріальні цінності, одержує додаткові кошти, які йому не належать, то постачальник змушений звертатися до позапланового перерозподілу наявних коштів, до пошуків додаткових джерел формування його поточних фінансових ресурсів.

У разі кредиторської заборгованості постачальникам залучення коштів відбувається у товарній формі на відміну від власних оборотних коштів і банківського кредиту, які виступають в грошовій формі. Розмір і тривалість простроченої кредиторської заборгованості залежать від конкретних умов організації та використання оборотних коштів, особливо від розміру та тривалості простроченої дебіторської заборгованості, головним джерелом покриття якої і є кредиторська заборгованість. [15, с.285]

Дебіторська заборгованість, утворена в межах угоди сторін щодо строку оплати, є нормальним явищем, прострочена дебіторська заборгованість знижує платоспроможність підприємств.

Аналіз стану кредиторської і дебіторської заборгованості та її участі у формуванні й використанні оборотних коштів промислових підприємств може викрити серйозні негаразди в господарській діяльності.

ВИСНОВКИ

Оборотні активи підприємства з оборотних виробничих фондів і оборотних фондів. Вони обслуговують єдиний процес відтворення та забезпечують його безперервність. Крім того, обслуговуючи виробництво, оборотні фонди знаходяться одночасно як у сфері виробництва, так і у сфері обороту, тобто одночасно у всіх трьох стадіях процесу відтворення.

Оборотні кошти є невід'ємною частиною організації фінансової роботи на підприємстві, тому дослідження і вивчення їх джерел формування є зараз дуже актуальними.

Оборотні активи, як економічна категорія, являють собою вартість, що авансована в кругообіг виробничих оборотних фондів і оборотних фондів для забезпечення безперервності процесу виробництва й обороту.

Оборотні активи – основний елемент матеріальної основи процесу виробництва. Тому від рівня забезпеченості ними процесу виробництва залежить ефективність роботи в цілому всього підприємства.

Джерелами формування оборотних активів є власні, запозичені та залучені кошти.

Власні кошти, направлені на створення оборотних активів у підприємств, зараховуються до статутного фонду (капіталу).

Фактична наявність власних і прирівняних до них джерел формування оборотних активів визначається за балансом звіту підприємства на відповідну дату як різниця між підсумком першого розділу пасиву балансу та підсумком першого розділу активу балансу.

Ефективність використання оборотних активів визначається розрахунком фондовіддачі, фондомісткості, оборотності, коефіцієнтом оборотності.

Оборотні активи є однією зі складових частин майна підприємства. Оскільки оборотні активи включають не лише матеріальні, а й грошові ресурси, від їх організації та ефективності використання залежить не лише процес матеріального виробництва, а й фінансове становище підприємства.

Підприємство – це юридична особа, яка створена з метою здійснення господарської діяльності або надання послуг та має власну назву і печатку.

Об’єктом дослідження став сільськогосподарський виробничий кооператив «Світанок», який розташований в Запорізькій області, Чернігівському районі, селі Довгому, на вулиці Радянській, 129 «Б».

У своєму розпорядженні кооператив має 3075 га. землі, спеціалізується він на вирощуванні продукції рослинництва. Кількість працівників - 49 осіб. Сільськогосподарський виробничий кооператив «Світанок» - юридична особа, власний капітал якої складає 13633.4 тис. грн..

Основна мета досліджуваного підприємства – отримання та нарощування обсягів прибутку. Чистий прибуток у звітному році склав – 10293,5 тис. грн., що на 1299,6 тис. грн.. більше в порівнянні з попереднім роком. Цьому сприяло покращання технологій вирощування зернових культур, використання добрив, покращання матеріально-технічної бази.

Кооператив незважаючи на економічну кризу в країні не припинив свого існування, розвитку, а навпаки збільшує прибуток та обсяги виробництва.

На сьогоднішній день сільськогосподарський виробничий кооператив «Світанок» є одним з найстабільніших, конкурентоспроможних, технічно та технологічно розвинутих підприємств Чернігівського району. Про це свідчать розрахунки виконані в таблицях розділу ІІ. Склад та структура балансу – задовільні (таблиця 1, розділ ІІ), аналізуючи таблицю 2 «Аналіз фінансових результатів діяльності» слід зазначити, що прибуток на підприємстві зростає з кожним роком, це свідчить про стабільність фінансових результатів. Показники таблиці 4 вказують на те, що підприємство не має кредиторської заборгованості і тому має високоліквідний баланс. Кооператив є кредитоспроможним, оскільки коефіцієнт покриття у 4 рази перевищує нормативне значення. Виходячи з даних таблиці 5 розділу ІІ слід зазначити, що кооператив має високі показники рентабельності і вони з кожним роком зростають.

Для досягнення кращих показників та підвищення виробничого потенціалу підприємству можна брати довгострокові кредити, оскільки короткостроковими позиками підприємство періодично користується.

Як правило, підприємство залучає фінансові ресурси у вигляді короткострокових та довгострокових кредитів банку, комерційного кредиту. Сільськогосподарський виробничий кооператив «Світанок» користувався короткостроковими кредитами (2008р., 2009р.) у сумі 447, 9 тис. грн. та 1200 тис. грн. – фінансування витрат, пов’язаних з придбанням основних та поточних активів, із сезонними потребами підприємства, тимчасовим збільшенням виробничих запасів. Більше потреби в кредитах не було, довгостроковими кредитами господарство не користується.

Кредити банку дають змогу органічно пов’язати всі джерела оборотних коштів і справляють активний вплив на раціональне формування запасів сировини, матеріалів, готової продукції та інших видів матеріальних цінностей.