2.2. Фактори, що впливають на стан транскордонного співробітництва Одеського регіону.

Серед чинників, що впливають на стан та розвиток транскордонного співробітництва Одеської області із сусідніми прикордонними регіонами Республіки Молдова та Румунії, є ті, що здійснюють позитивний вплив на співробітництво, та ті, що сповільнюють темпи транскордонної взаємодії і являють собою проблеми розвитку ТКС в регіоні.

Найважливішим серед позитивних чинників розвитку транскордонного єврорегіонального співробітництва є геополітичне та геоекономічне положення Одеської області. Одеський регіон має найбільшу довжину кордону серед усіх українських прикордонних областей, вона складає 1234 км, з яких 176 км - кордон з Румунією по річці Дунай, 268 км - по Чорному морю з Туреччиною, Румунією та Болгарією, і 790 км - сухопутний кордон з Молдовою, з якої 386 км - кордон з невизнаною Придністровською республікою. На території області діють 67 прикордонних пунктів пропуску, з яких 26 є міжнародними [53]. Таке географічне розташування дає області великі переваги при вмілому використанні інструменту транскордонного та міжрегіонального співробітництва. Іншою особливістю геополітичного розташування Одеського регіону є близькість до Європейського Союзу – важливого українського торговельного та економічного партнера, що в умовах євроінтеграційних прагнень вітчизняної влади сприяє розвиткові різного роду відносин, в тому числі транскордонного співробітництва.

Іншим позитивним чинником розвитку транскордонного співробітництва Одеської області із румунськими та молдавськими партнерами є значний досвід нашого регіону у здійсненні міжнародної співпраці в Європі. Окрім єврорегіону «Нижній Дунай», Одещина є членом ще п’яти організацій з міжрегіонального співробітництва: Асамблеї європейських регіонів – з 1992 року, Робочої співдружності придунайських країн – з 1994 року, Асоціації європейських прикордонних регіонів – з 2001 року, Конференції приморських регіонів Європи – з 2004 року, Асамблеї європейських виноробних регіонів – з 2004 року.

Серед негативних чинників розвитку ТКС в регіоні можна виділити ті, що характерні лише для Одеської області, та ті, з якими стикаються майже усі прикордонні українські регіони при здійсненні транскордонного співробітництва.

Найважливіший негативний фактор, що впливає на стан та процес розвитку ТКС в єврорегіоні «Нижній Дунай», це слабкі економічні, передусім торговельні зв’язки області із сусідніми країнами (див. табл. 2.2).

Табл. 2.2. Обсяги зовнішньої торгівлі товарами

Одеської області із сусідніми країнами.

Країна	2009 рік		2010 рік		Січень-листопад 2011 року
	у тис. дол. США	у % до загального обсягу торгівлі	у тис. дол. США	у % до загального обсягу торгівлі		у тис. дол. США	у % до загального обсягу торгівлі
Республіка Молдова	95824,5	6,63	102767,9	6,09		64623,9	4,70
Румунія	5392,5	0,37	8182,5	0,48		8543,2	0,62

Джерело: розраховано на базі даних Головного управління статистики в Одеські області

Як бачимо з таблиці, Румунія та Молдова не є головними торговельними партнерами Одеської області: обсяги зовнішньої торгівлі області товарами за період із січня 2009 року до листопада 2011 із Республікою Молдовою не перевищували 6,63% до загальних обсягів торгівлі товарами Одеського регіону і постійно знижувалися у відносному виразі. Що стосується Румунії, то хоч в торгівлі товарами із цим партнером помітна позитивна тенденція (зовнішньоторговельний оборот Одеської області із Румунією за період з січня 2009 року по листопад 2011 у абсолютному виразі та відносному до загального зовнішньоторговельного товарного обороту постійно зростав), але показники торгівлі товарами між областю із Румунією не становив більше 0,62%, що демонструє незначну роль останньої як торговельного партнера Одещини.

Що стосується інвестиційних зв’язків Одеської області із країнами-сусідами, то станом на 1 жовтня 2011 року в регіоні було зареєстровано 64 підприємства із молдавським капіталом. Станом на той же період в Одеську область було інвестовано 1677,1 тис. дол. США капіталу румунського походження (4 підприємства), що становить 0,1% усіх прямих іноземних інвестицій в економіку області.

Тобто один із найважливіших негативних факторів, що вливають на стан та розвиток транскордонного співробітництва, передусім, в економічній сфері, це низький рівень торговельного та фінансового співробітництва Одеської області із країнами, що є учасниками єврорегіону «Нижній Дунай».

Важливим фактором, що впливає на розвиток транскордонного співробітництва Одеської області із суміжними регіонами Республіки Молдови та Румунії, є політичні відносини України із цими країнами. У дипломатичних відносинах України із своїми південно-західними сусідами існує певна напруженість. Приводом для цього служать два територіальні конфлікти: щодо ділянки автостради Одеса-Рені у с. Паланка із Молдовою та острова Зміїний із Румунією. Такого роду політичні проблеми здійснюють значний вплив на дипломатичні відносини між країнами, що зовсім не сприяє розвиткові співробітництва, навіть на регіональному рівні.

Інші негативні чинники розвитку транскордонного співробітництва Одеської області викликані загальноукраїнськими обставинами і мають характер загальнонаціональних проблем розвитку ТКС та проявляються в тій чи іншій мірі в усіх прикордонних регіонах України, що здійснюють таке співробітництво.

Один із таких чинників полягає в інерції місцевої влади у питаннях здійснення єврорегіональної співпраці, причиною чому, в першу чергу, служить відсутність у регіонів необхідних повноважень для такої співпраці. Тобто саме українське законодавство є стримуючим фактором розвитку єврорегіонів в Україні, тому існує необхідність перерозподілу обсягу повноважень між центральними і регіональними властями і передача останнім прав вирішувати питання прикордонного співробітництва [28].

Ще один негативний чинник розвитку ТКС - низький рівень залучення до розвитку транскордонного співробітництва представників бізнесу і суспільного сектора. Це зумовлено тим, що українські єврорегіони створені адміністративним методом - засновниками цих структур є обласні органи влади, а органи управління нижчих ланок (райони та селищні ради) фактично вилучені з системи організації транскордонного співробітництва. Що стосується Європи, то ініціаторами такої співпраці виступають саме місцеві органи влади та самоврядування, їх асоціації, громадські організації та підприємницькі структури. Істотною проблемою розвитку єврорегіону «Нижній Дунай» є також недостатнє фінансування його діяльності, як з боку української сторони, так із боку країн-сусідів.

Ще одна проблема розвитку транскордонного співробітництва в Одеській області, причому не тільки в економічній сфері, - невідповідність законодавства України, Республіки Молдова та ЄС, представленого румунською стороною: розбіжності в митному і податковому законодавствах, відсутність фінансових органів, що спеціалізуються на веденні розрахунків в національних валютах та здійсненні кредитування прикордонних проектів негативно впливають на розвиток єврорегіону «Нижній Дунай», тому давно назріла необхідність гармонізації законодавства із законодавством ЄС, що особливо актуально з огляду на євроінтеграційні прагнення України. Окрім розбіжностей, які виникають при врегулюванні юридичних питань, пов’язаних з невідповідністю законодавств регіонів-членів, проблемою залишається той факт, що діяльність партнерів не завжди достатньо скоординована, і багато планів залишаються «на папері». Також непростою та суперечливою проблемою для Одеського регіону залишається питання сплати членських внесків до Асоціації транскордонного співробітництва «Єврорегіон Нижній Дунай».

На ефективність співробітництва в рамках єврорегіону «Нижній Дунай» також негативно впливає його великий розмір: наприклад, в Європі площа єврорегіонів складає як правило 5–10 тис. квадратних кілометрів, населення – до 1 мільйону осіб, а розміри єврорегіону «Нижній Дунай» складають 53 550 км², його населяють 4 млн. людей. Такі розміри утворення негативно впливають на ефективність управління єврорегіоном.

Головна помилка української сторони у питаннях ТКС завжди полягала в тому, що воно розглядалося як співробітництво політичне, і єврорегіон «Нижній Дунай», як і інші єврорегіональні утворення, створені на кордонах із країнами-членами ЄС, завжди розглядався через політичну призму, виступаючи лише в ролі інструменту європейської інтеграції, тому економічна взаємодія в рамках цього утворення досі залишається на другому плані.

Вказані вище фактори якісні – їх прояв та вплив на транскордонне співробітництво розрахувати майже неможливо, як неможливо розрахувати і обсяги транскордонного співробітництва через те, що останнє проявляє свій вплив на економіку області опосередковано.

Але існує певна взаємозалежність між здійсненням Одеською областю транскордонного співробітництва та її економікою - в іншому випадку не має сенсу використовувати ТКС як інструмент економічного зростання регіону. В такому разі транскордонне співробітництво водночас виступає фактором розвитку економіки області і залежить від економічних процесів.

Для розрахунку взаємного впливу транскордонного співробітництва на економіку області та навпаки доцільно розглянути дані, наведені у табл. 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2,7 та на рис. 2.2, 2.3 та 2.4.

Табл. 2.3. Валовий регіональний продукт Одеської області, у динаміці

Рік	ВРП, млн. грн	ВРП, млн. дол. США
2007	33116	6558
2008	46994	6103
2009	48647	6092
2010	50001	6280
2011	51576	6455

Джерело: дані надані Головним управлінням статистики в Одеській області

Табл. 2.4. Динаміка обсягів експорту, імпорту та ЗТО товарами

Одеської області із Румунією та Республікою Молдова,

у динаміці за 5 років у тис. дол. США

Показник	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2011 рік
Румунія
Експорт	6500	9100	5400	8000	8945,7
Імпорт	132700	253900	110200	157900	250370,4
ЗТО	139200	263000	115600	165900	259316
Баланс	-126200	-244800	-104800	-149900	-241425
Молдова
Експорт	54600	162000	95800	99000	70795,1
Імпорт	55800	41600	13500	22900	35747,8
ЗТО	110400	203600	109300	121900	106543
Баланс	-1200	120400	82300	76100	35047,3
Усього
Експорт	61100	171100	101200	107000	79740,8
Імпорт	188500	295500	123700	180800	286118
ЗТО	249600	466600	224900	287800	365859
Баланс	-127400	-124400	-22500	-73800	-206377

Джерело: дані надані Головним управлінням статистики в Одеській області

Табл. 2.5. Динаміка обсягів експорту, імпорту та ЗТО послугами

Одеської області із Румунією та Республікою Молдова,

у динаміці за 5 років у тис. дол. США

Показник	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2011 рік
Румунія
Експорт	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1
Імпорт	0,6	1,7	0,7	1,2	1,104
ЗТО	0,7	1,8	0,8	1,3	1,204
Баланс	-0,5	-1,6	-0,6	-1,1	-1,004
Молдова
Експорт	13,8	20,6	15,9	27,4	25,1
Імпорт	6,5	6,8	5,1	6,9	7,231
ЗТО	20,3	27,4	21	34,3	32,331
Баланс	7,3	13,8	10,8	20,5	17,869
Усього
Експорт	13,9	20,7	16	27,5	25,2
Імпорт	7,1	8,5	5,8	8,1	8,335
ЗТО	21	29,2	21,8	35,6	33,535
Баланс	6,8	12,2	10,2	19,4	16,865

Джерело: дані надані Головним управлінням статистики в Одеській області.

Табл. 2.6. Динаміка обсягів експорту, імпорту та ЗТО товарами та послугами

Одеської області із Румунією та Республікою Молдова,

у динаміці за 5 років у тис. дол. США

Показник	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2011 рік
Румунія
Експорт	6500,1	9100,1	5400,1	8000,1	8945,8
Імпорт	132701	253902	110201	157901	250372
ЗТО	139201	263002	115601	165901	259317
Баланс	-126201	-244802	-104801	-149901	-241426
Молдова
Експорт	54613,8	162021	95815,9	99027,4	70820,2
Імпорт	55806,5	41606,8	13505,1	22906,9	35755
ЗТО	110420	203627	109321	121934	106575
Баланс	-1192,7	120414	82310,8	76120,5	35065,2
Усього
Експорт	61113,9	171121	101216	107028	79766
Імпорт	188507	295509	123706	180808	286127
ЗТО	249621	466629	224922	287836	365893
Баланс	-127393	-124388	-22490	-73781	-206361

Джерело: дані надані Головним управлінням статистики в Одеській області.

Табл. 2.7. Інвестиції суміжних країн в економіку

Одеської області станом на кінець року, у динаміці, тис. дол. США

Країна	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік		2011 рік
	(тис. дол. США)
Республіка Молдова	18316,8	15334,1	15499,4	15697,0	15000
Румунія	312,3	1326,7	1883,9	1891,2	2236,1
ВСЬОГО	18629,1	16660,8	17383,3	17588,2	17236,1

Джерело: дані надані Головним управлінням ЗЕД та ЄІ Одеської ОДА

Для розрахунку кількісної залежності рівня розвитку економіки області від здійснення нею транскордонного співробітництва доцільно використовувати метод кореляційно-регресійного аналізу. Кореляційно-регресійний аналіз – це статистичний метод дослідження впливу однієї або декількох незалежних змінних X1, X2, ..., Xp на залежну змінну Y. Незалежні змінні інакше називають регресорами або предикторами, а залежні змінні - критеріальними. Слід додати, що термінологія залежних і незалежних змінних відображає лише математичну залежність змінних, а не причинно-наслідкові відносини.

Для вияву взаємозалежного впливу та тенденцій розвитку економіки області та транскордонного співробітництва, що вона здійснює, нами були проведені наступні розрахунки.

Вплив транскордонного співробітництва в економічній сфері на розвиток економіки регіону. В даному випадку доцільно використовувати наступні показники. Логічно, що ефективне здійснення транскордонного співробітництва сприяє розвиткові економіки області, тобто для побудови першої кореляційно-регресійної моделі необхідно використовувати в якості залежної змінної основний показник стану розвитку економіки регіону – валовий регіональний продукт, а в якості незалежних змінних – показники транскордонної співпраці: прямі іноземні інвестиції із сусідніх країн та показники експорту товарів та послуг до цих країн та імпорту товарів і послуг із них.

Для розрахунку зворотної залежності, тобто для визначення впливу факторів, що безпосередньо впливають на здійснення транскордонного співробітництва в економічній сфері, доцільно взяти показник ВРП вже в якості незалежної змінної поряд із показником прямих іноземних інвестицій в економіку області. В якості залежної змінної виступає показник експорту товарів та послуг Одеської області в Румунію та Республіку Молдова.

При використанні даного методу аналізу в даному випадку його цілями будуть:

1. Визначення ступеня залежності валового регіонального продукту як основного показника економічного розвитку Одеської області від обсягів здійснення регіоном транскордонного співробітництва в торговельній та фінансовій сфері як факторів його росту.

2. Визначення ступеня залежності експорту товарів та послуг Одеської області до Румунії та Республіки Молдова як показника транскордонного співробітництва від ВРП області та ПІІ в економіку області із цих країн.

Рівняння множинної регресії в обох випадках можна виразити у лінійній формі:

(2.1)

Метою даного кореляційно-регресійного аналізу є побудова такого рівняння і знаходження коефіцієнтів a₀, a₁ - кожний із цих коефіцієнтів вказує на ступінь впливу відповідного фактора на результативний показник при інших незмінних факторах. Вільний член a₀ економічного змісту не має.

Перша модель визначає залежність показнику валового регіонального продукту Одеської області від прямих іноземних інвестицій, що надходять в економіку області із Румунії та Республіки Молдова та обсягів здійснюваної областю із цими країнами транскордонної торгівлі за період 2007-2011 рр. Розрахунок параметрів рівняння регресії доцільно проводити за допомогою пакету аналізу даних Microsoft Office Excel (див. додаток Д).

Валовий регіональний продукт прямо пропорціональний обсягам здійснення областю транскордонного співробітництва: прямі іноземні інвестиції сприяють розвиткові виробництва і, як наслідок, збільшенню показника ВРП, зростання обсягів експортної діяльності викликає також розширення виробництва за рахунок отриманих від зовнішньоекономічної діяльності коштів, а імпорт товарів та послуг стримує розвиток економіки, виступаючи обернено пропорційним показником для ВРП області.

Рівняння першої кореляційно-регресійної моделі має вигляд:

,

де y – валовий регіональний продукт Одеської області, млн. дол.. США,

х₁ – прямі іноземні інвестиції в економіку області із Румунії та Республіки Молдова,

х₂ – експорт товарів та послуг Одеської області до зазначених країн,

x₃ – імпорт товарів та послуг з цих країн в Одеський регіон.

Множинний коефіцієнт кореляції R (див. додаток Д) показує, яку частину загальної кореляції складають коливання під впливом зазначених факторів. Значення R = 0,967 говорить про щільний зв'язок між факторними і результативною ознакою.

Сукупний коефіцієнт множинної детермінації R² = 0,993 свідчить про те, що 99,3% варіації валового регіонального продукту пояснюється зміною зазначених у моделі чинників.

В даному випадку значення F-критерію Фішера дорівнює 26,04, що свідчить про статистичну значущість регресійного рівняння.

Отримане рівняння показує, що із збільшенням обсягу прямих іноземних інвестицій в економіку області на 1 млн. дол. США. її валовий регіональний продукт зросте на 179,5 мільйонів доларів США при постійних значеннях інших показників; зростання обсягів експорту товарів та послуг до Румунії та Молдови на 1 млн. дол. США сприятиме зростанню ВРП області на 2,8 млн. дол. США також при постійних значеннях інших незалежних змінних; збільшення імпорту товарів та послуг в область на 1 млн. дол. США скорочує обсяг валового регіонального продукту на 1,9 млн. дол. США при незмінних інших факторах впливу.

Друга модель визначає залежність показнику експорту товарів та послуг Одеської області від прямих іноземних інвестицій, що надходять в економіку області із Румунії та Республіки Молдова та валового регіонального продукту області за період 2007-2011 рр. Розрахунок параметрів рівняння регресії доцільно проводити за допомогою пакету аналізу даних Microsoft Office Excel (див. додаток Є).

Експорт товарів та послуг Одеської області до Румунії та Республіки Молдова прямо залежить від обсягів валового регіонального продукту області, оскільки зростання ВРП демонструє економічний розвиток, що, як правило, супроводжується експансією на закордонні ринки, та прямих іноземних інвестицій в економіку регіону, оскільки останні дозволяють збільшити обсяги виробництва та розширити долю ринку, збільшуючи тим самим обсяги прикордонної торгівлі.

Рівняння другої кореляційно-регресійної моделі має вигляд:

,

де y – експорт товарів та послуг Одеської області до Румунії та Республіки Молдова,

х₁ – валовий регіональний продукт Одеської області,

х₂ – прямі іноземні інвестиції зазначених країн в економіку області.

Множинний коефіцієнт кореляції R (див. додаток Є) показує, яку частину загальної кореляції складають коливання під впливом зазначених факторів. Значення R = 0,865 говорить про щільний зв'язок між факторними і результативною ознакою.

Сукупний коефіцієнт множинної детермінації R² = 0,748 свідчить про те, що 74,8% варіації обсягу експорту товарів та послуг до сусідніх країн пояснюється зміною зазначених у моделі чинників.

В даному випадку значення F- критерію Фішера дорівнює 29,6, що свідчить про статистичну значущість регресійного рівняння.

Отримане рівняння показує, що при постійних значеннях іншої змінної та зростанні валового регіонального продукту Одеської області на 1 млн. дол. США обсяги експорту товарів та послуг до Румунії та Молдови збільшаться на 85 тисяч доларів США, а при збільшенні обсягів інвестованих із зазначених країн в економіку області коштів на 1 млн. дол.. США експорт товарів та послуг зросте на 29,21 мільйон доларів США.

Таким чином, користуючись даними розрахунками можна визначити ступінь впливу транскордонного співробітництва та його складових як факторів розвитку економіки області на валовий регіональний продукт та, навпаки, вплив ступню розвитку економіки Одеської області на прикордонну торгівлю як складовий елемент ТКС.