МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра міжнародних економічних відносин
ДИПЛОМНА РОБОТА
на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра
на тему:
«Стан та перспективи розвитку транскордонного співробітництва регіонів України
(на прикладі Одеської області)»
Розділ 3
Виконавець:
Студент 53 групи ФМЕ
Скосарєв Валерій Олександрович
Науковий керівник:
д.е.н., проф. Козак Юрій Георгійович
Одеса 2011
3.1. Удосконалення організаційної складової транскордонного співробітництва Одеської області.
Вивчаючи транскордонне співробітництво Одеської області як діяльність, спрямовану на встановлення і поглиблення економічних, соціальних, науково-технічних, екологічних, культурних та інших відносин між її територіальними громадами, їх представницькими органами, місцевими органами виконавчої влади та територіальними громадами регіону із відповідними органами влади суміжних регіонів Республіки Молдова та Румунії, ми повинні сприймати ТКС не як саме ціль, а як засіб, в першу чергу, соціально-економічного розвитку області. Тому в даній магістерській дисертації ми намагалися відповісти на наступні питання: чи можливо використати транскордонне співробітництво як засіб економічного зростання в регіоні?, яку роль відіграє транскордонне співробітництво в економіці Одеської області? та які існують шляхи підвищення ефективності здійснення транскордонного співробітництва в Одеському регіоні?
Що стосується перших двох питань, відповіді на них були дані у першому та другому розділах даної роботи відповідно. Що стосується останнього, третього, питання, то пошуком таких шляхів ми будемо займатися у цьому розділі дисертації. Треба зазначити, що, в нашому розумінні, ефективність здійснення транскордонного співробітництва являє собою відношення обсягів зовнішньоекономічної співпраці на прикордонному рівні (умовно – в рамках єврорегіону «Нижній Дунай») до ефекту, що воно визиває, тобто до зростання обсягів валового регіонального продукту Одеської області. Тобто основне питання нашої роботи заключається в тому, як можливо збільшити обсяги валового регіонального продукту області за рахунок транскордонного співробітництва із суміжними регіонами сусідніх країн в рамках єврорегіону та поза його рамками.
Як вже було зазначено в другому розділі даної магістерської дисертації, транскордонне співробітництво в Одеській області здійснюється, здебільшого, на рівні регіональної влади в рамках єврорегіону «Нижній Дунай» та Асоціації транскордонного співробітництва «Єврорегіон Нижній Дунай», що, по суті, являють одну структуру, дублюють в деяких питаннях певні функції, і друга є лише юридичною особою, що формально дозволяє залучати кошти міжнародних організацій в рамках проектів та програм розвитку, що юридично не могла зробити перша. У цьому аспекті єврорегіональна діяльність Одеської області доказала свою ефективність (див. додатки А та Б), але що стосується сприяння поглибленню економічних зв’язків між суміжними регіонами-членами єврорегіону «Нижній Дунай», то таке утворення доказало свою неефективність.
З огляду на вищезазначене, назріла необхідність реформування транскордонного співробітництва Одеської області як в рамках Єврорегіону, так і поза його рамками, що передбачає:
пошук оптимальних варіантів змін в організаційній структурі та діяльності Єврорегіону «Нижній Дунай», що сприяли би поглибленню співробітництва в економічній сфері (наголос робиться на цьому аспекті як на єдиному, що може дати позитивний ефект для розвитку прикордонної інфраструктури, промисловості, сфери послуг та аграрному секторі прикордонних регіонів, що цілком зрозуміло);
пошук альтернативних, більш сучасних форм здійснення транскордонного співробітництва, що сприятимуть залученню до ТКС місцевих громад і бізнес-сектору та дадуть прямий, не опосередкований, результат для економіки Одеської області.
Перший напрям удосконалення організаційної структури здійснення транскордонного співробітництва області, треба зазначити, являє собою реформування «зверху», бо Єврорегіон – являє собою об’єднання регіонів-членів, представлених саме владою, у той час, як другий напрям являє собою заохочення ініціативи знизу. Лише єдність цих двох напрямів здатна дати позитивний ефект для розвитку економічного співробітництва в рамках Єврорегіону та призвести до зростання валового єврорегіонального продукту і, що особливо важливо для нас, зростання ВРП регіонів-учасників «Нижнього Дунаю», у тому числі Одеської області.
У рамках першого напрямку реформування організаційної структури транскордонного співробітництва слід розглядати два варіанти удосконалення процесу здійснення ТКС.
Перший варіант являє поступові та послідовні зміни у процесі здійснення транскордонного співробітництва в рамках Єврорегіону «Нижній Дунай», що полягають у реформуванні організаційної структури та розширенні функцій комісій зі сфер діяльності, а також формуванні постійного складу комісій для підвищення ефективності їх діяльності. Справа в тому, що посадові особи від регіонів, що входять до складу комісій, виконують свої обов’язки членів даних комісій чисто формально, що ніяк не сприяє розвиткові Єврорегіону. Постійний склад комісій зі сфер діяльності забезпечив би професіоналізм виконання ними своїх функцій. Також в рамках організаційної структури Асоціації транскордонного співробітництва «Єврорегіон Нижній Дунай» ми пропонуємо створення спеціального органу, що б сприяв залученню в економіку регіонів-членів об’єднання прямих іноземних інвестицій, пошуком можливих інвестиційних проектів та інвестуванням спільних українсько-румунсько-молдавських коштів, що формувалися би з членських внесків, в економіку Єврорегіону та прикордонну інфраструктуру. Як альтернативний варіант створенню такого інвестиційного органу можливо розглядати створення спільної міжнародної тристоронньої програми, яка б визначила пріоритетні проекти з розвитку прикордонної інфраструктури, і в рамках якої виділялися би кошти на їх розвиток.
Таблиця 3.1. Напрями удосконалення організаційної складової
транскордонного співробітництва Одеської області
Напрям |
Можливі шляхи |
Кроки |
Результати |
Напрям перший. Удосконалення єврорегіональної форми ТКС |
Реформування організаційної структури Єврорегіону «Нижній Дунай» |
|
|
Утворення білатеральних єврорегіональних об’єднань із суміжними регіонами |
Створення невеликих двосторонніх єврорегіональних об’єднань для співробітництва у визначених пріоритетних галузях економіки. |
Підвищення ефективності організації ТКС за рахунок більшої мобільності невеликого об’єднання . |
|
Напрям другий. Пошук альтернативних форм здійснення ТКС |
Сприяння створенню транскордонних кластерів на базі єврорегіональних утворень |
Реалізація кластерної політики та створення тристоронньої програми сприяння створенню транскордонних кластерів. |
Підвищення ефективності ТКС, зростання обсягів ПІІ, обсягів експорту та зовнішньоторговельного обороту області, збільшення ВРП. |
Джерело: розроблено на основі власних досліджень.
Таке реформування процесу організації транскордонного співробітництва в рамках Єврорегіону «Нижній Дунай» та Асоціації транскордонного співробітництва «Єврорегіон Нижній Дунай» сприяло би переходу ТКС Одеської області із суміжними регіонами сусідніх країн на якісно новий рівень, бо головним аспектом у співробітництві стала би не культурна діяльність, а економічна взаємодія в торговельній та інвестиційній сферах.
Другий варіант в рамках першого напряму являє собою радикальні зміни у здійсненні транскордонного співробітництва Одеською областю і полягає у формуванні менших за розмірами білатеральних організацій із регіонами Румунії та Республіки Молдова із чітким визначенням пріоритетних сфер економічного співробітництва (аграрний сектор, транспорт, туризм тощо). Причому, такі єврорегіональні утворення можуть включати, крім Одеської області, і ті прикордонні райони Молдови, що не увійшли до складу Єврорегіону «Нижній Дунай».
Таке реформування ТКС області, можливо, забезпечило би більш тісні економічні зв’язки із сусідніми регіонами та дозволило би підприємствам Одеської області вийти на ринки суміжних регіонів Румунії та Молдови чи залучити додаткові інвестиції в економіку області як стратегічного економічного партнера. Інший позитивний ефект від таких реформ полягає у вирішенні організаційної проблеми, що заключається у складності координації співробітництва в рамках великого за площею та числом учасників єврорегіону.
Другий напрям полягає у пошуку нових, більш сучасних форм здійснення транскордонного співробітництва. Такою формою є діяльність транскордонних кластерів в туристичному, аграрно-промисловому та транспортно-логістичному секторах економіки. Така форма взаємодії давно доказала свою ефективність в розвинутих країнах Європи, але в Україні та сусідніх країнах досі відсутні умови для створення такого роду об’єднань.
Тому в рамках другого напряму удосконалення організаційної структури транскордонного співробітництва слід розробити послідовну політику сприяння утворенню транскордонних кластерів між підприємствами, науково-освітніми та владними установами Одеської області та суміжних прикордонних регіонів сусідніх Румунії та Республіки Молдова. На рис. 3.1 зображено стадії розвитку транскордонного кластеру.
Рис. 3.1 Стадії розвитку транскордонного кластеру [1, 14 с.].
В Одеській області процес створення транскордонних кластерів в різних галузях економіки знаходиться на першому та другому етапах за рисунком. Тому сьогодні задача місцевих органів влади, що здійснюють транскордонне співробітництво полягає у сприянні створенню зв’язків між резидентами різних країн прикордонних регіонів для формування передумов для створення транскордонного кластеру. Шляхи підвищення ефективності транскордонного співробітництва за рахунок створення транскордонних кластерів будуть нами розглянуті в рамках пункту 3.3. даної магістерської дисертації.