3.3. Напрямки підвищення ефективності транскордонного співробітництва Одеської області.

Ефективність транскордонного співробітництва Одеської області розглядається нами як відношення ефекту від здійснення такого співробітництва, що виражається в збільшенні показника валового регіонального продукту області, до обсягів здійснення ТКС в економічній сфері, що розглядається нами як обсяги експорту-імпорту товарів та послуг регіону до суміжних країн: Румунії та Республіки Молдова – та здійснюваних резидентами цих країн прямих іноземних інвестицій в економіку Одеської області. Показники експорту та імпорту товарів та послуг, а також прямі іноземні інвестиції в даному випадку розглядаються нами як засіб економічного розвитку області, а темп зростання валового регіонального продукту характеризує розвиток економіки області, тому для підвищення ефективності здійснення транскордонного співробітництва доцільно підвищувати ефективність здійснення зовнішньоторговельних операцій та сприяти залученню прямих іноземних інвестицій, що позитивно впливатиме на збільшення валового регіонального продукту як головного показника розвитку економіки області.

Необхідність підвищення ефективності здійснення транскордонного співробітництва у торговельній та фінансовій сферах демонструють графіки ліній трендів валового регіонального продукту, експорту товарів та послуг до суміжних країн, імпорту товарів та послуг, зовнішньоторговельного обороту із суміжними країнами Одеської області та прямих іноземних інвестицій із Румунії та Республіки Молдова в економіку регіону (див. рис. 3.1, 3.2,3.3 та 3.4).

Рис. 3.1. Тренд валового регіонального продукту Одеської області

Рис. 3.2. Тренд прямих іноземних інвестицій в економіку Одеської області із Румунії та Республіки Молдова.

Рис. 3.3. Тренди експорту та імпорту товарів та послуг Одеської області із суміжними країнами.

Рис.3.4. Тренд зовнішньоторговельного обороту товарами та послугами між Одеською областю та регіонами Румунії та Республіки Молдова.

За допомогою рисунків 3.0, 3.0, 3.0 та 3.0 ми отримуємо наступні формули трендів зазначених показників для розрахунку прогнозних даних:

а) для валового регіонального продукту:

y = 104,2x² - 628,1x + 7035, (3.1)

де у – валовий регіональний продукт Одеської області у млн. дол. США,

х – порядковий номер року, для якого розраховуються прогнозні дані, від базового 2007 року;

б) для прямих іноземних інвестицій в економіку області із Румунії та Республіки Молдова:

y = 0,193x² - 1,349x + 19,41, (3.2)

де у – прямі іноземні інвестиції в економіку Одеської області із суміжних країн у млн. дол. США,

х – порядковий номер року, для якого розраховуються прогнозні дані, від базового 2007 року;

в) для експорту товарів та послуг Одеської області в Румунію та Республіку Молдова:

y = -2,678x + 112,0, (3.3)

де у – обсяг товарів та послуг Одеської області, експортованих в суміжні країни у млн. дол. США,

х – порядковий номер року, для якого розраховуються прогнозні дані, від базового 2007 року;

в) для імпорту товарів та послуг із Румунії та Республіки Молдова в Одеську область:

y = 8,053x + 190,7, (3.4)

де у – обсяг товарів та послуг, імпортованих в Одеську область суміжними країнами у млн. дол. США,

х – порядковий номер року, для якого розраховуються прогнозні дані, від базового 2007 року;

г) для зовнішньоторговельного обороту товарів та послуг між Одеської області та Румунією і Республікою Молдова:

1,908x² - 6,075x + 316,2, (3.5)

де у – зовнішньоторговельний оборот товарів та послуг між Одеською областю та Румунією і Республікою Молдова у млн. дол. США,

х – порядковий номер року, для якого розраховуються прогнозні дані, від базового 2007 року;

Слід відмітити, що лінія тренду показує вірогідний прогнозний графік зростання (зменшення) показників при незмінних факторах впливу на ці показники. Тому прогнозні дані, розраховані нами під час проведення досліджень в даній магістерській дисертації, є абстрагованими та не враховують влив будь-яких третіх факторів, окрім тих, що бралися нами до уваги при побудові кореляційно-регресійної моделі у пункті 2.2 даної роботи.

За допомогою даних, отриманих нами при побудові згаданої вище кореляційно-регресійної моделі, графіків трендів зазначених вище даних та рівнянь цих трендів, нами були розраховані наступні прогнозні дані (див. табл.. 3.0).

Табл.3.2. Прогноз валового регіонального продукту

Одеської області та ключових показників транскордонного

співробітництва регіону із суміжними країнами

Показник	2011 рік, млн. дол. США	2012 рік, млн. дол. США	2013 рік, млн. дол. США	2014 рік, млн. дол. США	Відхилення
					Абсолютне, млн. дол. США	Відсоткове, %
ВРП	6455	7017,6	7744,1	8679	834,3	13,1
ПІІ	17,2	18,7	19,4	20,97	0,44	2,5
Експорт товарів та послуг	79,8	95,9	93	90,6	28	29,6
Імпорт товарів та послуг	286,1	239	246,1	255,1	57,5	30,3
Зовнішньоторговельний оборот товарів та послуг	365,9	343	332	345,7	66,7	22,7

Джерело: розраховано на основі власних досліджень.

За результатами проведених нами розрахунків отримуємо наступні прогнозні значення.

Валовий регіональний продукт Одеської області за період з 2011 до 2014 рр. при збереженні тенденції до зростання збільшиться до 8,68 мільярдів доларів США, тобто зросте на 2,2 мільярди доларів США у абсолютному значенні чи на 34,5% у відносному.

Обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку Одеської області з Румунії та Республіки Молдова за незмінних інших, окрім розглянутих нами, факторів впливу у період з 2011 по 2014 рік збільшиться до 20,97 мільйонів доларів США на кінець періоду, тобто зросте на 3,77 мільйонів доларів США в абсолютному значенні чи на 21,9% у відносному.

Експорт товарів та послуг з Одеської області до Румунії та Республіки Молдова, за прогнозними даними, у наступному році зросте на 16,1 мільйон доларів США або на 20% і становитиме 95,9 мільйонів доларів США, але у наступні роки зберігатиме тенденцію до зниження, в середньому, на 3% щорічно і становитиме у 2014 році 90,6 мільйонів доларів.

Обсяг імпортованих із Румунії та Республіки Молдова товарів та послуг, згідно прогнозу, у наступному році дещо знизиться, але у період з 2012 до 2014 роки зберігатиме тенденцію до зростання, в середньому, на 3,3% щороку і складатиме станом на кінець зазначеного періоду 255,1 мільйон доларів США.

В цілому, зовнішньоторговельний оборот товарів та послуг в рамках єврорегіону «Нижній Дунай» як основний показник транскордонного співробітництва в економічній сфері не матиме однозначної тенденції, оскільки імпорт та експорт товарів та послуг в рамках єврорегіону матимуть різні темпи зростання та зменшення відповідно, і на кінець 2014 року становитиме 345,7 мільйонів доларів, тобто зменшиться порівняно із показником 2011 року на 20,2 мільйони доларів США або на 5,5% у відносному значенні.

Розраховані дані свідчать про наступні тенденції розвитку транскордонного співробітництва Одеської області із суміжними регіонами Румунії та Республіки Молдова:

а) приплив прямих іноземних інвестицій із зазначених країн в економіку області відбуватиметься в обсягах, не більших, ніж 1,5 мільйони доларів щороку, що свідчить, з одного боку, про відсутність стабільних економічних зв’язків із резидентами суміжних країн, а з іншого, про низьку привабливість Одеської області для довгострокового вкладання коштів;

б) тенденція зниження обсягів експорту товарів та послуг Одеської області до суміжних країн свідчить про втрату вітчизняними виробниками долі ринку Румунії та Молдови;

в) тенденція збільшення обсягів імпортованих із суміжних країн в Одеську область товарів та послуг свідчить про втрату регіонального ринку вітчизняними виробниками;

г) збільшення показнику імпорту товарів та послуг із суміжних країн в область разом із зменшенням обсягів експорту в ці країни при і так негативному торговельному балансі свідчить про відтік іноземної валюти з області;

д) неоднозначність змінення показнику зовнішньоторговельного обороту свідчить про нестабільність розвитку торговельних відносин між Одеською областю та суміжними прикордонними регіонами Румунії та Республіки Молдова.

Зазначені тенденції дозволяють наголосити на необхідності використання наступних засобів підвищення ефективності транскордонного співробітництва:

а) сприяння залученню прямих іноземних інвестицій шляхом створення спільного тристороннього агентства сприяння інвестуванню, проведення спільних заходів (ярмарок, конференцій, інвестиційних форумів) для інформування світової бізнес-спільноти про наявні в Єврорегіоні «Нижній Дунай» інвестиційні проекти;

б) сприяння виробництву експортоорієнтованої, орієнтованої на ринки суміжних країн, та імпортозамінної продукції в Одеській області шляхом створення умов для розвитку бізнесу в регіоні за допомогою зон пріоритетного розвитку;

в) сприяння створенню стабільних торговельних зв’язків між Одеською областю та суміжними прикордонними регіонами сусідніх Румунії та Республіки Молдова за рахунок створення транскордонних кластерів у пріоритетних галузях економіки, що можливо здійснити лише за рахунок проведення комплексної кластерної політики.

Наразі найбільш дієвим засобом підвищення ефективності здійснення транскордонного співробітництва в торговельній та інвестиційній сферах є створення транскордонних кластерів.

Транскордонні кластери являють собою утворення, що охоплюють суміжні прикордонні території сусідніх держав, до їх складу входять інституції та фірми, розміщені по обидва боки кордону. Тобто: транскордонні кластери – це групи незалежних компаній та асоційованих інституцій, що є географічно зосередженими у транскордонному регіоні (у нашому випадку – у Єврорегіоні «Нижній Дунай»), співпрацюють та конкурують та спеціалізуються в різних галузях, проте пов'язані спільними технологіями та навичками і взаємодоповнюють одна одну, об'єднуючись для реалізації спільних проектів чи виготовлення спільних продуктів.

Утворення транскордонних кластерів в рамках Єврорегіону «Нижній Дунай» дасть можливість отримання синергетичних та мережевих ефектів, дифузії знань та навиків [26, 5с.]. Крім того, утворення транскордонного кластеру дасть подвійний порівняно із звичайним кластером синергетичний ефект за рахунок потенціалу транскордонного співробітництва.

Як вже було зазначено, утворення транскордонного кластеру являє собою поступовий процес формування міжфірмових зв’язків (див. рис. 3.0), тому задачею регіональних влад сьогодні є створення умов для розвитку такого роду умов.

В рамках Єврорегіону «Нижній Дунай» свою ефективність показали локальні проекти, здійснювані в рамках програм фінансування невеликих проектів за умовою виконання певних умов. Яскравим прикладом такої програми може послужити спільний проект Європейського Союзу та Програми розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду (2008-2011рр.). У 2011 році між Україною та ЄС було підписано угоду про фінансування проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду, етап ІІ», що дозволить залучити 17 млн. євро Європейського Союзу та активізувати ще 17 млн. євро коштів з держбюджету та місцевих громад [46].

Використовуючи принцип дії подібних програм, ми пропонуємо створення спільної українсько-румунсько-молдавської програми фінансування проектів, що передбачають налагодження транскордонних зв’язків між підприємствами. Подібне фінансування являтиме собою інвестування у розвиток прикордонної інфраструктури та сприятиме формуванню міжнародних зв’язків між резидентами України, Румунії та Молдови як необхідної умови для створення транскордонних кластерів.

В рамках зазначеної програми доцільно визначити пріоритетні галузі економіки, що, як передбачається, стануть підґрунтям для формування транскордонних кластерів.

Виходячи з розробленого нами в рамках даного дослідження економічного профілю Єврорегіону Нижній Дунай (див. пункт 2.1) та з даних додатків Ж та З, що демонструють галузі економіки, в яких спостерігаються найінтенсивніші транскордонні зв’язки із резидентами Румунії та Республіки Молдова, доцільним є вибір в якості пріоритетних галузей для утворення транскордонних кластерів є наступні:

• сільське господарство (утворення аграрно-промислового кластеру на базі підприємств Одеської області, повітів Галац, Тульча та Брейла Румунії та районів Кантемір та Кагул Республіки Молдова);

• транспорт (утворення транспортно-логістичного кластеру на базі Одеської області та повітів Галац і Тульча Румунії);

• туризм (створення кластерів у галузі зеленого туризму в басейні Дунаю та рекреаційного туризму на узбережжі Чорного моря).

Визначивши пріоритетні галузі для сприяння утворенню умов створення транскордонних кластерів в рамках спільної програми фінансування транскордонних ініціатив, обов’язково треба визначити конкретний механізм надання коштів для розвитку підприємництва. Це може бути субсидіювання об’єктів ринкової інфраструктури, що сприятиме розвиткові підприємств у Єврорегіоні, або інвестування у конкретні проекти транспортної інфраструктури, що сприятиме росту торговельних контактів між учасниками транскордонного співробітництва. Також механізм повинен враховувати процес відбору такого роду проектів: це повинна бути ініціатива «зверху», коли спеціальна комісія самостійно за визначеними критеріями буде відбирати проекти для фінансування або інвестування, ініціатива «знизу», коли комісія буде займатися розглядом запропонованих локальними громадами чи бізнес-одиницями проектів і на базі конкурсного відбору обирати найбільш перспективні, в які слід вкладати кошти.

Процес використання такого роду програми транскордонного розвитку як інструменту кластерної політики відображено на рис. 3.2.

Рис. 3.2. Процес реалізації тристоронньої програми розвитку транскордонного співробітництва

Створення транскордонних кластерів в найбільш розвинутих галузях економіки Одеської області сприятиме збільшенню темпів зростання валового регіонального продукту як основного показника розвитку економіки регіону, підвищенню експортного потенціалу області як джерела доходів від здійснення зовнішньоекономічної діяльності, вирівнюванню тенденції зростання зовнішньоторговельного обороту із регіонами-партнерами з транскордонного співробітництва як важливого показника ТКС в економічній сфері та збільшенню обсягів притоку прямих іноземних інвестицій в економіку області як важливого фактора росту валового регіонального продукту.

Доцільність створення транскордонних кластерів у провідних галузях економіки Одеської області та суміжних із нею прикордонних регіонах Румунії та Республіки Молдова демонструють наступні розрахунки. У разі створення транскордонного кластеру торговельні та фінансові зв’язки між регіонами стабілізуються та отримують певний поштовх для розвитку. Кількісно ці відносини відображаються в обсягах прямих іноземних інвестицій та зовнішньоторговельному обороті. Припустимо, що створення транскордонних кластерів у транспортній, туристичній та аграрній сферах дозволить щорічно збільшувати показники експорту товарів та послуг у регіони-партнери та прямих іноземних інвестицій, отриманих із них, не на 7-10%, як це демонструють лінії тренду, а на 20% - користуючись формулою залежності ВРП від показників транскордонного співробітництва, що була нами виведена у пункті 2.2 даної роботи, отримуємо зростання ВРП у 2014 році до 8,76 мільярдів доларів США замість 8,67 мільярдів за розрахунками за допомогою лінії тренду, тобто більше на 90 мільйонів доларів США в абсолютному виразі або на 1% у відносному (див. табл. 3.3).

Табл.3.3. Зростання ВРП Одеської області за теперішніх умов

та у разі проведення політики сприяння створенню транскордонних кластерів.

Роки	ВРП, млн. дол. США (прогноз за лінією тренду)	ВРП, млн. дол. США (за умови створення транскордонних кластерів)
2011 рік	6455
2012 рік	7018	7012
2013 рік	7744	7807
2014 рік	8679	8760

Джерело: розраховано на основі власних досліджень.

Як бачимо, сприяння створенню транскордонних кластерів на території Одеської області сприяє зростанню валового регіонального продукту області як основного показника розвитку економіки регіону, тому доцільно вважати, що проведення послідовної політики сприяння утворенню транскордонних кластерів сприятиме підвищенню ефективності здійснення ТКС.