- •1. Дати визначення бази даних та субд; визначити відмінності бази даних від файлової системи; перелічити компоненти субд, а також вимоги, яким вони повинні відповідати.
- •2.Представити архітектуру субд; дати порівняльну характеристику її зовнішньому, концептуальному і внутрішньому рівням; перелічити функції субд.
- •3.Моделі даних: класифікація, головні властивості кожної моделі; порівняти моделі між собою і визначити переваги і недоліки кожної моделі.
- •4. Дати визначення реляційної моделі даних і назвати її складові елементи; пояснити роботу операцій реляційної алгебри.
- •5.Обґрунтувати необхідність проведення нормалізації; дати характеристику нормальним формам бази даних; визначити основні нормальні форми; привести приклади таблиць у нормальних формах.
- •6.Основні фази та етапи життєвого циклу системи баз даних; методологія проектування баз даних: вимоги до методології, послідовність проектування
- •8.Даталогічне проектування бази даних: перелічити етапи і визначити правила переходу від концептуальної моделі до логічної моделі.
- •9. Засоби автоматизації проектування баз даних: класифікація та функціональні можливості case засобів; об’єктно-орієнтований та структурний підходи до проектування баз даних.
- •10. Мова sql: основні можливості по формуванню запитів до бази даних, приклади запитів.
- •11. Мова sql: основні можливості по визначенню даних та маніпулюванню даними в базі даних, приклади операцій по створенню бази даних та по маніпулюванню даними.
- •12.Мова запитів qbe: основні можливості по формуванню запитів до бази даних, приклади запитів.
- •13.Паралельна обробка даних у базі даних; транзакції і їхні властивості; управління транзакціями, двохфазове блокування, метод тимчасових міток.
- •14.Архітектура клієнт-сервер: визначити властивості цієї схеми, перелічити переваги і недоліки; порівняти сервер файлів із сервером бази даних.
- •15.Пояснити призначення процедур, що зберігаються, тригерів, генераторів; привести приклади цих програм.
- •17.Розподілені бази даних: архітектура, механізми розподіленого зберігання даних; механізми і моделі реплікації; фрагментація баз даних.
- •18.Технології об’єктного зв’язування odbc, ole db, ado: організація доступу до даних, дати порівняльний аналіз роботи цих механізмів доступу
- •19.Захист інформації в базах даних: пояснити за допомогою яких засобів підтримується безпека, перелічити основні моделі безпеки, привести приклади захисту інформації на мові sql.
- •20.Об’єктно-орієнтовані бази даних: склад та структура об’єктно-орієнтованої моделі, організація збереження даних та доступу до даних; об’єктно-реляційні бази даних.
- •21.Фізична організація баз даних: склад та структура, фізичне збереження даних у базі даних, багаторівнева організація пам’яті, кешування.
- •22.Пояснити необхідність застосування індексів у базах даних, склад та структура індексів, хешування, бінарні дерева, b–дерева.
- •23.Визначити цілісність бази даних; пояснити яким чином підтримується цілісність бази даних; які шляхи збереження цілісності при різних операціях по зміні даних у базі даних.
- •24.Технології створення баз даних за допомогою сучасних інструментальних засобів, перелічити послідовність робіт із створення локальної і серверної бази даних.
- •26.Бази даних в Internet: публікації баз даних в Internet, web-застосування і web-сервери, інтерфейси програмування web-застосувань, використання технології xml для публікації баз даних.
- •27.Інформаційні сховища: склад і структура, багатомірна модель даних, проектування багатомірних баз даних, застосування технологій olap для обробки даних.
- •29.Інформаційне забезпечення автоматизованих систем: склад та структура інформаційного забезпечення, системи класифікації та кодування інформації.
- •30.База знань: склад і структура, головні відмінності від бази даних; моделі представлення знань, організація виведення в базах знань.
4. Дати визначення реляційної моделі даних і назвати її складові елементи; пояснити роботу операцій реляційної алгебри.
Реляційна модель даних – модель, при якій дані представляються і вигляді таблиць (relations). Характерною рисою є наявність високорівневої мови для пошуку та визначення даних. Реляційні об’єкти даних: домен, таблиці, індекси. Домен – поіменована множина атомарних значень синтаксично і семантично однорідних. Домен описує тип даних і діапазон значень, що може приймати атрибут і повинен відноситися до деякого базового типу. Індекс — об'єкт бд, що створений з ціллю підвищення ефективності виконання запитів. Індекс формується зі значень одного чи кількох стовпчиків таблиці і вказівників на відповідні рядки таблиці і, таким чином, дозволяє знаходити потрібний рядок по заданому значенню. Прискорення роботи з використанням індексів досягається в першу чергу за рахунок того, що індекс має структуру, що оптимізована для пошуку - наприклад, збалансованого дерева.
Реляційна модель передбачає представлення даних у вигляді двомірних таблиць.
Н айпоширеніше трактування реляційної моделі даних належить К. Дейта. Згідно Дейта, реляційна модель складається з трьох частин:
• структурної частини
• Цілісної частини
• Маніпуляційна частини
Структурна частина описує, які об'єкти розглядаються реляційної моделлю.Відношення виступає в якості єдиної структури.
Цілісна частина – використовує механізм, який дозволяє звязувати відношення між собою. Цілісність підтримується за рахунок цілісності відношень та за рухунок звязків між відношеннями. Це цілісність сутностей і цілісність зовнішніх ключів.
Маніпуляційна частина описує два еквівалентних способи маніпулювання реляційними даними - реляційна алгебри та реляційні обчислення доменів, кортежів.
Реляційна алгебра:
А={U, D, dom, R, r, o}, де U- множина атрибутів, D-множина доменів, dom-функція з Uв D, R-множина всіх схем над атрибутами U, r-множина всіх відношень зі схемою R, o-множина реляційних операцій.
В реляційній алгебрі, в якості об’єктів розгладаються відношення, а якості операцій-реляційні операції.
Реляційна алгебра - формальна система маніпулювання відносинами в реляційної моделі даних.
Мінімальний набір операцій: декартовий добуток, об’єднання, різниця, проекція, селекція. Додаткові операції: перетин, тета-з’єднання, природні з’єднання, частка.
Булеві операції:до булевих відносяться наступні теоретико-множинні операції:
Об’єднання виконується над відношеннями, що мають однакову схему і включає всі кортежі (рядки), які належать хоча б одному з даних відношень. Рядки не дублюються.
Ri U r2= {ti / (ti є r1) V ( ti є r2)}
Перетин – результатом є відношення, яке включає ті кортежі, які належать одночасно двом відношенням.
Ri ∩ r2= {ti / (ti є r1) ^ (ti єr2)}
Різниця. Повертає відношення, яке включає всі кортежі, які належать першому, і не належать другому.
Ri \ r2= {ti / (ti є r1)^ (ti не є r2)}
Декартовий добуток :
Для 2-х відношень r1 (R1) та r2 (R2) операція декартовий добуток визначає відношення, яке вміщує всі комбінації кортежів з r1 та r2. Операцію можна виконувати над будь-якими відношеннями. В результуючому відношенні буде n*m рядків.
r1(R1) r2(R2) = { tj (R1 U R2)/tj (R1)Є r1 ; tj (R2)Є r2
Операція селекція: це унарна операція результатом застосування її до відношення r (R) є відношення r” (R),яке вміщує підмножину кортежів з r з визначниками у виділених атрибутах. Селекція – включає тількі ті рядки, які задовольняють вказаній умові р. Умова р може бути визначення за допомогою >, >=, <=, <, а також логічних і та або.
Властивості селекції: оператори селекції комутують відносно їх композиції ;
Оператор селекції дистрибутивин відносно булевих операцій.
На вході використовується одне відношення, результат - нове ставлення, побудоване за тією ж схемою, що містить підмножина кортежів вихідного відносини, що задовольняють умовою вибірки.
r’(R) = G=a1(r (R))= { tjЄ r1/ ti (A)=a1}
Приклад: A B
r(AB) GA=a1(r)
a1 |
b1 |
a1 |
b1 |
a2 |
b2 |
a2 |
b2 |
a1 |
b1 |
a1 |
b2 |
Операція проекції - унарна операція, яка визначає певну частину атрибутів по всім кортежам вихідного відношення. Проекція – суть операції полягає в тому, що з початкової схеми вибираються тільки ті стовпчики, які вказані в списку.
Операція проекції являє собою вибірку з кожного кортежу відносини значень атрибутів, що входять в список A, і видалення з отриманого відносини повторюваних рядків.
Властивості проекції:
Якщо 2 проекції виконуються послідовно і друга з них належить першій ,то вона поглинається нею;
Проекція комутує з селекцією,якщо атрибути для селекції входять у множиину атрибутів проекції/
Пx(r(R)) = { ti(x) / ti є r}
Приклад: r(ABCD) ПAC(r)
a1 |
b1 |
c1 |
d1 |
a2 |
b2 |
c2 |
d2 |
a1 |
b3 |
c1 |
d3 |
a2 |
b4 |
c2 |
d4 |
a1 |
c1 |
a2 |
c2 |
a1 |
c1 |
a2 |
c2 |
Операція природного з”єднання-це бінарна операція .в результаті якої отримується відношення з кортежами які комбінують по всім співпадаючим атрибутам. Об’єднання виконується над відношеннями, що мають однакову схему і включає всі кортежі (рядки), які належать хоча б одному з даних відношень. Рядки не дублюються.
R1 (R1) |x| r2 (R2) ={ t1 (R1 U R2) / Ti (R1) Є r1 , t1 (R2) Є r2}
Якщо одноіменних атрибутів відношення не мають .то виконується операція декартового добутку
Еквіз”єднання: виконується комбінування атрибутів по вказаним атрибутам (їх рівності).
r1[a1=B1], r2={ tj (R1 U R2)/tj (R1)Є r1 ; tj (R2)Є r2, tj (A1)Є r1 ; tj (B1)Є r2}
Операція еквіз’єднання називається природним з’єднанням(natural join), якщо в результат проходить лише один стовбчик з двох (в обох стовбчиках у кожному рядочку значення повинні співпадати за визначенням операції еквіз’єднання).
Операція Θ –з”єднання –якщо є 2 відношення r1 та r2 і атрибути А1.А2…Ат Є R1,а В1,В2….Вт Є R2 ,то операція Θ –з”єднання (тета-з’єднання).
r1[A1 Θ B1,A2 Θ B2,…An Θ Bn]r2
Операція ділення –є зворотною до операції природного з”єднання
r=r1 (R1)/r2(R2)Є r1 ; tj (R2)Є r2, tj (A1)Є r1 ; tj (B1)Є r2}