Рекомендована література

1. Андреева Д.А. О понятии адаптация. Исследования адаптации студентов к условиям учебы в вузе. /Человек и общество. Вып. 13 – Л.: ЛГУ, 1973. С. 62-69.

2. Ахмадеев А.А., Ширяева А.А. Социальная адаптация в контексте семьи: социально-философский анализ /Башкирский гос. ун-т. – Уфа, 2001. – 103с.

3. Балл Г.А. Понятие адаптации и его значения для психологии личности //Вопросы психологии, 1989. - №1 – С. 92-100

4. Бенедиктова Л.Ф. Проблемы адаптации студентов в психологической литературе //Психология профессиональной подготовки в вузе. Вып. 2.– Минск, 1982. – С. 24-33

5. Бритвихин А.Н. Социально-педагогические проблемы адаптации молодого учителя. – Л., 1981

6. Гунда Г.В., Сагарда В.В. Інновації у підготовці фахівця в умовах класичного університету. – Ужгород: УжДУ, 2000. – 183 с.

7. Левківська Г.П., Сорочинська В.Є., Штифурак В.С. Адаптація першокурсників в умовах вищого закладу освіти: Навч. посібник для вищих навч. закл. / Міністерство освіти і науки України. Науково-методичний центр вищої освіти. – К., 2001. – 128с.

8. Методы изучения трудных подростков/ Составители Голева З.В., Козлова Т.П. – Запорожье: ЗГУ, 1989. – 32 с.

9. Михайлишин Г.Й., Серман Л. В. Соціальна адаптація студентів до умов навчання у вищих закладах освіти. – [Електронний ресурс]: <http://www.nbuv.gov.ua/> – Заголовок з екрану – Мова укр.

10. Мудрик А.В. Введение в социальную педагогику. Учебн. пособ. для студентов – М: Институт практической .психологии., 1997. – 365 с.

11. Науково-дослідна робота в закладах освіти: Метод.посібник/ Укл. Ю.О.Туранов, В.І.Уруський. – Тернопіль: Астон, 2001. – 138с.

12. Підласий І.П. Діагностика та експертиза педагогічних проектів: Навч.посібник. – К.: Україна, 1998. – 342 с.

13. Робоча книга вихователя. Вид.доповнене/ Укл. О.І.Тимчишин, В.І.Уруський. – Тернопіль: Тернопіль: Навч. Книга «Богдан», 2001. – 98с.

14. Соловей М.І. Виховна робота у вищому навчальному закладі: навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл. /М.І. Соловей, В.С. Демчук. – К.: Ленвіт, 2003. – 57 с.

15. Серьожнікова Р.К., Пархоменко Н.Д., Яковицька Л.С. Основи психології і педагогіки: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 243с.

16. Фурман А.В. Психодіагностика особистісної адаптованості: Наукове видання. – Тернопіль: „Економічна думка”, 2000. – 197 с.

Додаток А

Методика визначення особистісної адаптованості (за а.В.Фурманом)

Інструкція: „Прочитайте уважно запитання, що подані зліва у таблиці і поставте напроти них знак „+” залежно від того, яке місце у Вашому житті сьогодні посідають люди, організації, події. Опитувальник допоможе визначити рівень Вашої адаптованості до життя, ступінь гармонійності у взаєминах з оточенням”.

Обробка результатів. За шкалою ставлень відповідь „дуже позитивне” оцінюється 5 балами, „позитивне” – 4, „нейтральне” і за відсутності самооцінки – 0, „негативне” - -4, і „вкрай негативне” - -5 балами. Процедура підрахування кінцевого результату передбачає підсумування позитивних і негативних оцінок.

Наскільки адаптований Ти до життя

Прізвище, ім’я _______________________________________________

Дата заповнення______________________________________________

№ п/п	Спробуй реально поглянути на свої взаємини з навколишнім світом та оцінити за п’ятибальною шкалою своє ставлення до:	дуже позитивне	позитивне	нейтральне або невизначене	негативне	вкрай негативне
	ВУЗу
1	Товаришів по групі
2	Викладачів
3	Академнаставника
4	Навчальні дисципліни
5	ВУЗу та його вимог в цілому
	Сім’я
6	Матері
7	Брата (-ів), сестри (-ер)
8	Батька
9	Бабусі, дідуся, родичів
	Вулиця
10	Найближчих друзів
11	Знайомих, товаришів
12	Батьків своїх друзів
13	Сусідів
	Власне Я
14	Своєї поведінки, своїх вчинків
15	Внутрішнього Я

За результатами опитування визначають рівні соціальної адаптованості (див табл.1).

Таблиця 1