32. Інвестиції та джерела інвестування

Інвестиції – це грошові, майнові, інтелектуальні цінності, які вкладають в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку. Їх можна робити в основні (будівлі, споруди, машини и й устаткування тощо) та оборотні (для формування виробничих запасів товарно – матеріальних цінностей тощо) фонди, у нематеріальні ресурси й активи (цінні папери. патенти, ліцензії тощо).

Інвестиції – це те, що “відкладають” на завтрашній день, для того щоб мати можливість більше споживати в майбутньому. Одна частина інвестицій – це споживчі блага, які не застосовуються в поточному періоді, а відкладаються в запас (інвестиції на збільшення запасів). Інша частина – це ресурси, які направляються на розширення виробництва (вклади в споруди, машини то будівлі).

Розрізняють інвестиції:

Валові інвестиції (ВІ) – це сукупний обсяг інвестицій за конкретний період, спрямованих на будівництво, придбання засобів праці і приріст товарно-матеріальних цінностей.

Чисті інвестиції (ЧІ) – це сума нових інвестицій, зменшена на суму амортизаційних відрахувань (А) за деякий період часу.

За об’єктами вкладання засобів інвестиції поділяються:

Реальні інвестиції – це вкладання грошових коштів у реальні активи (матеріальні і нематеріальні). Вкладання засобів у нематеріальні реальні активи, пов’язані з НТП, називають інноваційними інвестиціями..

Фінансові інвестиції – це вкладання грошових коштів у різні фінансові активи, передусім у цінні папери для придбання прав на участь у діяльності інших фірм, боргових прав тощо.

За періодом інвестування розрізняють:

Короткострокові - на період не більше одного року

Довгострокові ­­– вкладення капіталу на період більше одного року

33.Ціна рівноваги. Фактори, що впливають на ціну.

Ціна рівноваги – це така ціна, за якою виробник готовий продавати свою продукцію, а споживач купляти її. Рівноважна ціна – це точка перетину кривої попиту і пропозиції.

На рівноважну ціну впливають:

1. Зміна попиту

2. Зміна пропозиції

3. Одночасна зміна попиту і пропозиції

Методи ціноутворення:

1. Середні витрати + прибуток

2. Забезпечення беззбиткового і цільового прибутку

3. Встановлення ціни на основі відчутної цінності товару

4. Встановлення ціни на основі рівня поточних цін

5. Дискримінаційні ціни

Фактори ціноутворення на ринку:

1. Витрати виробництва

2. Продуктивність та інтенсивність праці

3. Число посередників на ринку

4. Співвідношення попиту і пропозиції

5. Якість продукції

6. Конкуренція виробників

7. Наявність взаємозамінних товарів

34. Сутність та функції фінансів.

Фінанси - це система економічних відносин між державою, юридичними та фізичними особами щодо акумуляції та використання грошових засобів на основі розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП) і національного доходу.

Функції фінансів:

1. Відтворювальна – полягає у фінансовому забезпеченні кругообігу виробничих фондів і фондів обігу.

2. Розподільча – охоплює розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту між державою і підприємством, державою і населенням.

3. Контрольна – полягає в контролі матеріально фінансових ресурсів.

4. Стимулююча – за допомогою фінансів підвищується продуктивність праці, продуктивність виробництва продукції.

5. Регулююча -базується на правовій регламентації грошових відносин.

Державні фінанси - це система фондів грошових ресурсів, зосереджених у руках держави й призначених для забезпечення виконання властивих їй функцій.

Фінанси підприємств і організацій - це грошові ресурси, що забезпечують процес формування і використання доходів первинної виробничої структури.

Фінанси населення - це грошові фонди, що формуються у жителів країни з доходів, отриманих від трудової, господарської та іншої діяльності.