60. Відтворювальні цикли: причини та види. Циклічність як закономірність розвитку національної економіки.

Причини циклічності в розвитку економіки. З 1825 р. капіталістична система господарства з певною періодич-ністю переживає кризи, які виявляються у надвиробниц-тві товарів і неможливості їх реалізації, що спричиняє спад виробництва, зростання армії безробітних, погіршення життєвого рівня населення тощо. З цього часу представники різних напрямів і шкіл політичної еконо-мії, а згодом економічної науки намагаються з'ясувати причини циклічного характеру виробництва і насамперед криз, виробити рекомендації для їх усунення.

Серед численних спроб розкрити причини цих явищ можна виділити поверхові та наукові. У першому випад-ку циклічність пояснювали появою плям на Сонці, рит-мом рухів Венери та ін.

Науковий підхід до з'ясування причин циклічності та криз застосували представники класичної школи полі-тичної економії. Д. Рікардо такою причиною вважав не-справедливість у розподілі багатства. Французький еко-номіст Ж.-Б. Сей стверджував, що пропозиція породжує власний попит, і кризи в усій економіці неможливі. Во-ни можуть відбуватися лише в окремих регіонах або на окремих ринках товарів. Цю думку не поділяв англійсь-кий економіст Т.Мальтус. Він зазначав, що попит має тенденцію постійно відставати від пропозиції, оскільки робітники на свою зарплату купують лише частину про-дукції, на іншу частину пред'являють попит власники капіталу (на величину їх витрат), а та частка, яка забез-печує отримання прибутку, не знаходить збуту. Для її ре-алізації потрібні «треті особи» -- землевласники, армія, духовенство та ін. Якщо доходів цих осіб недостатньо, може виникнути криза надвиробництва.

Дещо подібної думки дотримувався і швейцарський економіст С. де Сісмонді, але «третіми особами» він вва-жав дрібних товаровиробників (селян, ремісників). Крім того, вчений пояснював кризи недоспоживанням народ-них мас, невідповідністю між виробництвом і спожи-ванням.

Уперше системний науковий аналіз економічного ци-клу і насамперед кризи (як основного його елемента) зро-бив К. Маркс. Водночас він піддав конструктивній кри-тиці погляди своїх попередників на цю проблему.

Економічний цикл -- рух виробництва від початку попереднього до початку наступного чергового спаду.

З часу першої економічної кризи 1825 р. відбувся 21 цикл. Кожний цикл складається з чотирьох основних фаз: криза, депресія, пожвавлення і піднесення. Основ-ною з них є криза, тому з'ясування причин її виникнен-ня розкриває найважливішу причину циклічності еконо-міки. Оскільки криза має багатоаспектний характер (криза надвиробництва, платіжна, фінансова, валютна тощо), то її виникнення спричинене певним комплексом внутрішніх суперечностей. Найглибиннішою з них є еко-номічна суперечність між суспільним характером виробництва та капіталістичною формою привласнення його результатів.

62. Прибуток, норми прибутку та чинники, що на нього впливають.

Прибуток – перетворена форма додаткового продукту й додаткової вартості, яка виражає відносини між власниками засобів виробництва і найманими працівниками з приводу його створення і привласнення.

Загальна прибутковість підприємства визначається нормою прибутку: відношення річного прибутку до авансованого капіталу. Визначена форма прибутку є показником ефективності використання капіталу. Чим вища норма прибутку, тим ефективніше використовуються авансовані кошти.

Чинники прибутку:

По-перше, при незмінному рівні цін прибуток, а отже, і його норма залежить від рівня витрат виробництва. Тому всі чинники, що знижують витрати виробництва, є одночасно і чинниками, що підвищують норму прибутку.

По-друге, на норму прибутку впливає рівень цін на продукцію. Максимально високою норма прибутку є тоді, коли ринкова ціна перебуває на рівні купівельної спроможності, а максимально низькою – на межі цін з витратами виробництва.

По-третє, чинником, що впливає на норму прибутку, є швидкість обороту капіталу.