Стаття 331. Набуття права власності на новостворене майно та об'єкти незавершеного будівництва

Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, спо­руди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлу­атації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником ма­теріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєстру­ється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділян­кою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва. (Частину третю статті 331 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 3201-ІУ (3201-15) від 15.12.2005) (Частину четверту статті 331 виключено на підставі Закону № 3201-ІУ (3201-15) від 15.12.2005) Особа, яка створила нову річ, набуває право власності на неї, якщо інше не встанов­лено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі (ч. 1 ст. 331 ЦК). Момент виникнення права власності залежить від того, яка річ створена — рухома чи нерухома. Право власності на рухому річ, виникає з моменту її створення. Право власності на не­рухому річ (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) набувається: а) з моменту завершення будівництва; б) з моменту прийняття нерухомого майна до експлуатації, якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації; в) з моменту дер­жавної реєстрації прав на нерухоме майно, якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації. Водночас відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК право власності на нерухомі речі підлягає дер­жавній реєстрації. Названа норма має імперативний характер і підлягає пріоритетному за­стосуванню перед нормами ст. 331 ЦК. Тому право власності на нерухомі речі може вини­кати лише з моменту державної реєстрації. Державна реєстрація права власності здійсню­ється на підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004 року. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріа­лів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). За заявою заінтересованої особи суд може визнати її власником недобудованого неру­хомого" майна,-якщо %це встановлено, уф частка робіт; якалне виконана відповідно до про­екту, є незначною. Оскільки закон не визначає розмір такої «незначної частки», треба вважа­ти, що в кожному конкретному випадку суд на свій розсуд оцінює, чи можна вважати ту чи іншу нерухрму річ незакінченим будівництвом і, відповідно, виникає в особи право влас­ності на матеріали чи на нерухому (незакінчену будівництвом) річ (ч. З та 4 ст. 331 ЦК). У ст. 331 ЦК регулюються лише випадки набуття права власності на новостворену річ, коли особа створила її з своїх матеріалів. Однак якщо під час створення нової речі викорис-товувалисадужі матеріали, то з метою встановлення власника нової речі слід звертатися до норм ст. 332ЦК. Статтями 331 ЦК та 332 ЦК регулюються особливості набуття права влас­ності в результаті створення нової речі з використанням матеріалів чи іншої речі. Тому, на нашу думку, ці статті регулюють не різні відносини — виробництва та специфікації, а од­норідні відносини з приводу створення нової речі з використанням/матеріалів.