Стаття 351. Припинення права власності на нерухоме майно у зв'язку з викупом земельної ділянки, на якій воно розміщене

Право власності на житловий будинок, інші будівлі, споруди, насадження у зв'яз­ку з викупом земельної ділянки, на якій вони розміщені (стаття 350 цього Кодексу), може бути припинене за рішенням суду шляхом їх викупу і з обов'язковим попереднім відшкодуванням збитків у повному обсязі. Позов про викуп житлового будинку, інших будівель, споруд, насаджень у зв'яз­ку з викупом земельної ділянки, на якій вони розміщені, може бути поданий органа­ми, встановленими частиною другою статті 350 цього Кодексу. Вимога про викуп зазначеного майна підлягає задоволенню, якщо позивач доведе, що використання земельної ділянки, викупленої у зв'язку з суспільною необхідністю, є неможливим без припинення права власності на це майно. Суд може постановити рішення про знесення житлового будинку, інших будівель, споруд, насаджень, які розміщені на земельній ділянці, що підлягає викупу, або про перенесення їх, за бажанням власника, на іншу земельну ділянку та їх відбудову, якщо це можливо. У разі знесення або перенесення цих об'єктів на іншу земельну ділянку особа має право на попереднє відшкодування збитків, у тому числі витрат на поліпшення якос­ті земельної ділянки, та упущеної вигоди. Особа, право власності якої припинилося, має право вимагати надання їй іншої, рівноцінної за якістю, земельної ділянки в межах даного населеного пункту. Знесення житлового будинку не допускається до забезпечення особи, яка про­живала у ньому як власник, та членів її сім'ї, а також особи, яка проживала в ньому як наймач, та членів її сім'ї помешканням у розмірі та в порядку, встановлених за­коном. Якщо власник земельної ділянки, що підлягає викупу у зв'язку з суспільною необхідністю, є власником житлового будинку, інших будівель, споруд чи насаджень, що розміщені на ній, вимога про припинення права власності на ці об'єкти розгляда­ється разом з вимогою про викуп земельної ділянки. Якщо власник земельної ділянки, що підлягає викупу у зв'язку з суспільною необхідністю, не є власником житлового будинку, інших будівель, споруд та наса­джень, що розміщені на ній, власник цих об'єктів залучається до участі у справі. До набрання законної сили рішенням суду про викуп земельної ділянки у зв'яз­ку з суспільною необхідністю власник має право розпорядитися житловим будинком, іншими будівлями, спорудами, насадженнями, що розміщені на цій земельній ділянці, на власний розсуд. 1. Коментована стаття встановлює порядок припинення права власності на нерухоме майно у зв'язку з викупом земельної ділянки, на якій воно розташоване. Зокрема, ч. 1 ст. 351 ЦК встановлюється судовий порядок припинення права власності на такі об'єкти через їх викуп. Власник має право на відшкодування збитків у повному обсязі (як прямих збитків, так і упущеної вигоди) (див. коментар до ст. 350 ЦК). Якщо на земельній ділянці, стосовно якої прийнято рішення про її викуп у зв'язку з суспільною необхідністю, розташовані житловий будинок, інші будівлі, споруди, наса­дження, то вирішення питання про майбутню долю цього майна залежить від того, чи є власник земельної ділянки, що вилучається, власником цього майна. 2. Позивачем у справах про викуп житлового будинку та інших будівель, споруд, насаджень є органи, які прийняли рішення про викуп земельної ділянки — органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування. Заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню судом, якщо буде доведено, що ви­користання земельної ділянки є неможливим без припинення права власності на майно, що на ній розташоване. 3. Виходячи з обставин справи, що мають істотне значення, суд може постановити рішення про знесення житлового будинку та інших будівель, споруд, що розташовані на земельній ділянці або якщо це можливо — про перенесення їх на іншу земельну ділянку. Важливою гарантією інтересів власника є його право на попереднє відшкодування збитків у повному обсязі (див. коментар до ст. 22 ЦК). Так, відповідно до ч. З коментованої статті, у разі знесення або перенесення цих об'єктів на іншу земельну ділянку особа має право на попереднє відшкодування збитків, у тому числі витрат на поліпшення якості зе­мельної ділянки, та упущеної вигоди. 4. В свою чергу власник земельної ділянки має право вимагати надання йому іншої земельної ділянки, яка відповідає критеріям рівноцінності за якістю та розташована в межах даного населеного пункту. Розмір земельної ділянки, яку вимагає надати власник, не повинен бути меншим за розмір ділянки, що вилучається, та не повинен перевищувати максимальних розмірів земельної ділянки даної категорії, визначеної земельним законодавством. Саме категорія, до якої належить вилучена земля, враховується під час встановлення її ринкової вартості. 5. Ч. 5 коментованої статті встановлені гарантії права на житло власника, членів його сім'ї, наймача та членів його сім'ї, які проживали у будинку, що зноситься. Зазначеним особам має бути надано житло згідно з нормами, визначеними ЖК України. При цьому забезпечення житлом має бути здійснено до знесення житлового будинку. У разі незгоди зазначених осіб з якістю, розмірами, місцем розташування наданого житла спір вирішується в судовому порядку. Знесення будинку можливе лише після вирі­шення всіх спірних питань і переселення особи та членів її сім'ї у надане житло.

Ч. 6 коментованої статті встановлює процедуру розгляду спорів у суді. У зв'язку з цим позови про викуп земельної ділянки і про припинення права власності на об'єкти, що на ній розташовані, мають розглядатися в одному провадженні, якщо власник земельної ділянки є водночас і власником житлового будинку.

Ч. 7 коментованої статті передбачені випадки, коли власник земельної ділянки, що підлягає викупу у зв'язку з суспільною необхідністю, не є власником житлового будинку, інших будівель, споруд та насаджень, що розміщені на ній. У такому випадку при викупі земельної ділянки до участі у справі має бути залучений власник житлового будинку. Він має бути залучений як третя особа на боці відповідача (власника земельної ділянки) у від­повідності з вимогами ЦПК України.

Аналізуючи зміст ч. 8 коментованої статті, можна дійти висновку, що власнику жит­лового будинку, інших будівель, розташованих на земельній ділянці (або кільком власни­кам), надано право на власний розсуд розпоряджатися такими об'єктами до набрання за­конної сили рішенням суду про викуп земельної ділянки.