Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Анемії.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
24.08.2019
Размер:
198.66 Кб
Скачать

Загальний аналіз крові – нормативні показники за системою сі

Показники

Значення

Кількість еритроцитів

3,8–4,5 х 1012/л (жінки), 4–5 х 1012/л (чоловіки)

Hb

120–150 г/л (жінки), 130–160 г/л (чоловіки)

КП

0,85–1,05

Ретікулоцити

0,2 – 1,0 %

ШОЕ

5–15 мм / год. (жінки), 4–10 мм / год. (чоловіки)

Лейкоцити

4,0–9,0 х 109

Базофіли

Еозинофіли

Нейтрофіли

Лімфоцити

Моноцити

0–1 %

2–5 %

Ю

П

С

18–38 %

5–10 %

0

2–4%

50–75%

Матеріали для самоконтролю:

А. Завдання для самоконтролю.

Дайте короткі відповіді на наступні питання:

  1. Визначення та сучасна класифікація анемій.

  2. Основні лабораторні критерії анемії.

  3. Механізм розвитку нестачі заліза в організмі та виникнення залізодефіцитної анемії.

  4. Основні клінічні прояви сидеропенічного та загальногіпоксичного синдромів при залізодефіцитній анемії.

  5. Лабораторні критерії залізодефіцитної анемії.

  6. Причини та патогенез В12–фолієводефіцитної анемії.

  7. Прояви загальноанемічного синдрому, синдромів ураження органів травлення, фунікулярного мієлозу та ураження периферичної крові при В12–фолієводефіцитній анемії.

  8. Основні лабораторні ознаки В12–фолієводефіцитної анемії.

  9. Вроджені та набуті гемолітичні анемії: прояви загальноанемічного, жовтяничного синдромів, спленомегалії та гемосидерозу внутрішніх органів.

  10. Основні лабораторні критерії гемолітичних анемій та особливості порушення обміну білірубіну.

Б. Питання тест-контролю

1. Яке у нормі лейко-еритроїдне співвідношення у кістковому мозку:

1. 2 : 1.

2. 1 : 2.

3. 3 : 1.

4. 4 : 1

5. 5 : 1.

2. З якої клітини утворюються всі формені елементи крові:

1. Мієлобласта.

2. Гемоцитобласта.

3. Колоніє утворюючої клітини.

4. Стовбурової клітини.

5. Мегакаріобласта.

3. Якими клітинами синтезується гемоглобін:

1. Мегалобластами, мегалоцитами.

2. Еритробластами, нормобластами.

3. Сидеробластами.

4. Мієлобластами, мієлоцитами.

5. Опасистими клітинами.

4. Доля якої речовини найбільша в осмотичному тиску крові:

1. Калію.

2. Кальцію.

3. Натрію.

4. Білків.

5. Магнію.

5. Чим обумовлений онкотичний тиск крові:

1. Кількістю розчинних іонів солей.

2. Білками.

3. Еритроцитами.

4. Вмістом глюкози.

5. Об’ємом циркулюючої крові.

6. На які фізіологічні процеси впливає онкотичний тиск крові:

1. На кровотворення.

2. На процеси згортання крові.

3. На формування артеріального тиску.

4. На формування в’язкості крові.

5. На фільтрацію рідини крізь судинну стінку.

7. Який середній рівень онкотичного тиску крові:

1. 100 мм рт.ст.

2. 60 мм рт.ст.

3. 40 мм рт.ст.

4. 30 мм рт.ст.

5. 10 мм рт.ст.

8. Мегалобластоз характерний для:

1. Нормальної картини крові.

2. В12-фолієводефіцитної анемії.

3. Гемолітичної анемії.

4. Апластичної анемії.

5. Залізодефіцитної анемії.

9. Який білірубін може виходити у сечу:

1. Прямий.

2. Непрямий.

3. Мезобілірубін.

4. Мезобілірубіноген.

5. Протобілірубін.

10. Який з факторів, що впливають на рівень ШОЕ, є визначальним:

1. Кількість еритроцитів.

2. Температура тіла.

3. Співвідношення білкових фракцій у плазмі крові.

4. Кількість лейкоцитів.

5. Рівень холестерину.

11. Від чого залежить осмотичний тиск крові:

1. Від дисперсності молекул білка.

2. Від кількості розчинних іонів.

3. Від молекулярної маси білків.

4. Від в’язкості крові.

5. Від температури тіла.

12. Добова потреба в залізі для синтезу еритроцитів складає:

1. 5–10 мг.

2. 10–20 г.

3. 30–40 г.

4. 50–80 мг.

5. 20–25 мг.

13. Основне джерело заліза для синтезу гема еритроцитів:

1. Залізо харчових продуктів.

2. Білірубін крові.

3. Міоглобін м’язів.

4. Гемоглобін зруйнованих еритроцитів.

5. Гемосидерин та ферритин.

14. Тільця Жоллі та кільця Кебота – це:

1. Токсична зернистість нейтрофілів.

2. Залишки ядер еритроцитів.

3. Включення гемосидерину в еритроцит.

4. Базофільна зернистість еритроцитів.

5. Включення ферритину в еритроцит.

15. Колірний показник 1,8 є характерним для:

1. Нормальної картини крові.

2. Апластичної анемії.

3. Лейкозу.

4. Мегалобластної анемії.

5. Залізодефіцитної анемії.

16. Провідну роль у патогенезі В12-фолієводефіцитної анемії відіграє:

1. Руйнування еритроцитів.

2. Токсичне пригнічення кісткового мозку.

3. Атрофія епітелію шлунка та зниження секреції гастромукопротеїну.

4. Екзогенна недостатність фолієвої кислоти.

5. Екзогенна недостатність вітаміну В12.

17. Клінічна картина анемії Адісона-Бірмера пов’язана з:

1. Синдромом ураження серцево-судинної системи.

2. Синдромом загальної інтоксикації.

3. Специфічним анемічним синдромом.

4. Ураженням периферичних артерій.

5. Токсичним ураженням печінки.

18. Клінічна картина анемії Адісона-Бірмера пов’язана з:

1. Синдромом ураження органів шлунково-кишкового тракту.

2. Синдромом ураження серцево-судинної системи.

3. Токсичним ураженням печінки.

4. Синдромом загальної інтоксикації.

5. Синдромом накопичення рідини у плевральній порожнині.

19. Клінічна картина анемії Адісона-Бірмера пов’язана з:

1. Синдромом загальної інтоксикації.

2. Синдромом ураження задньо-бокових стовпів спинного мозку.

3. Токсичним ураженням печінки.

4. Ураженням периферичних артерій.

5. Ураженням серцево-судинної системи.

20. Обличчя хворого на анемію Адісона-Бірмера має наступний вигляд:

1. Бліде, дифузно набрякле.

2. Обличчя «воскової ляльки».

3. Ціанотичне, одутле.

4. Бліде, схудле, з тінями під очима.

5. Бліде, одутле, з набряками над та під очима.

21. Язик хворого на анемію Адісона-Бірмера має наступний вигляд:

1. «Географічний».

2. Малиновий, «лакований».

3. Вкритий білім нашаруванням.

4. Вкритий жовтувато-брунатним нашаруванням.

5. Набряклий, з відбитками зубів на краях.

22. Сидеропенічний синдром пов’язаний з:

1. Гіпоксією тканин при анемії.

2. Порушенням циркуляції крові.

3. Зниженням тканинного вмісту заліза.

4. Підвищенням тканинного вмісту гемосидерину.

5. Гіпербілірубінемією.

23. Вкажіть ознаки сидеропенічного синдрому:

1. Тахікардія, відчуття серцебиття.

2. М’язова кволість, зміни шкіри та нігтів.

3. Головний біль.

3. Зниження ШОЕ.

5. Ниркова недостатність, зменшення діурезу.

24. Вміст якого білірубіну підвищується в крові при гемолітичній анемії:

1. Прямого.

2. Непрямого.

3. Кон’югованого.

4. Мезобілірубіну.

5. протобілірубіну.

25. Відкладення гемосидерину в органах і тканинах характерні для:

1. Залізодефіцитної анемії.

2. В12-фолієводефіцитної анемії.

3. Апластичної анемії.

4. Постгеморагічної анемії.

5. Гемолітичної анемії.

В. Ситуаційні задачі.

1. При загальному аналізі крові виявлено:

Еритроцити – 2,5 х 1012

Hb – 96 г/л

Колірний показник – 0,9

ШОЕ – 30 мм / год.

Лейкоцити – 4,8 х 109 / л

а) Які показники є відхиленими від нормальних?

б) Дайте клінічну оцінку кожному з показників та аналізу в цілому.

в) Для якої патології характерні такі зміни?

2. При загальному аналізі крові виявлено:

Виражений анізоцитоз, пойкілоцитоз, еритроцити з тільцями Жоллі та кільцями Кебота

Еритроцити – 1,3 х 1012

Hb – 60 г/л

Ретикулоцити – 0,2 %

Колірний показник – 1,4

ШОЕ – 20 мм / год.

Лейкоцити – 3,5 х 109 / л

а) Які показники є відхиленими від нормальних?

б) Дайте клінічну оцінку кожному з показників та аналізу в цілому.

в) Для якої патології характерні такі зміни?

3. При загальному аналізі крові виявлено:

Виражений анізоцитоз з переважання мікроцитів, помірний пойкілоцитоз

Еритроцити – 2,6 х 1012

Hb – 70 г/л

Ретикулоцити – 1,2 %

Колірний показник – 0,7

ШОЕ – 28 мм / год.

Лейкоцити – 5,5 х 109 / л

а) Які показники є відхиленими від нормальних?

б) Дайте клінічну оцінку кожному з показників та аналізу в цілому.

в) Для якої патології характерні такі зміни?

Рекомендована література:

  1. Василенко В.Х., Гребенев О.Л. "Пропедевтика внутренних болезней"-М.,1982.

  2. Бурчинський Р.І. "Внутрішні хвороби" - К., 1987.

  3. Основи внутрішньої медицини: пропедевтика внутрішніх хвороб (за ред. О.Г.Яворського), Київ «Здоров'я» 2004.

4. Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими (за ред. д.м.н. проф. А.В.Єпішина. Тернопіль «Укрмедицина» 2001р.

5. Н.А.Мухин, В.С.Моисеев. Пропедевтика внутренних болезенй.”ГЭОТАР-МЕД”, 2002.

6. Пропедевтика внутрішніх хвороб (за ред. Чл.-кор.АМН України, проф. В.Ф. Москаленка, проф. Сахарчука І.І. Київ “Книга-плюс” – 2007.

18