Вивчення обдарованих дітей у 1-4 класах

До комплексу методик оцінюванню на­лежать процеси уваги, уяви, пам'яті, мислення і мовлення дитини, а та­кож її мотивація на навчання, досягнення успіхів і деякі основні, базисні особистісні риси, взаємини з однолітками і дорослими людьми.

Комплекс психодіагностичних методик дає змогу оцінити:

• загальну орієнтацію дітей у довкіллі;

• ставлення дитини до навчання у школі;

• уяву;

• пам'ять;

• мислення;

• мовлення;

• художньо-зображувальні здібності;

• трудові вміння і навички;

• мотивацію досягнення успіхів;

• особистісні якості;

« характер міжособистісних взаємин.

До того ж стверджується, що, користу­ючись включеними до комплексу методи­ками, можна точно визначити, чи готова дитина до навчання у школі, в чому вона більше або менше розвинута. Завдяки мето­дикам учитель, практичний психолог можуть з'ясувати схильності, задатки і здібності ді­тей. Методики дозволяють здійснювати від самого початку навчання дитини у школі цілеспрямовану психодіагностичну роботу, пов'язану з виявленням і розвитком її най­різноманітніших здібностей.

Загалом, систематична і комплексна психодіагностика дає змогу не лише оці­нити актуальний психологічний стан дітей («зону актуального розвитку»), але й окрес­лити і передбачити їхні перспективи («зону найближчого розвитку»), а також створити цілісне враження про ефективність усього навчально-виховного процесу в школі. Адже кількісне та якісне просування і зростання психологічного спектру дитячих рис і ха­рактеристик, удосконалення 'їхньої психо- структури якраз і є найкращим показником як сприятливості їх психологічного розвит­ку, так і успішності навчально-виховного процесу в конкретній школі.

Основну увагу ми звернули на психоло- . гічний розвиток першокласників, шести- річок, адже що більше буде здібних дітей на початкових етапах адаптації до школи, то більше буде згодом і здібних та обдаро­ваних випускників.

Роботу з дітьми ми розпочали задовго до початку навчального року. В основу об­стеження майбутніх першокласників був покладений принцип достатнього мінімуму: оцінювати лише ті психічні властивості ди­тини, без знання яких неможливо визначити ступінь її готовності до шкільного старту. З метою виявлення вміння орієнтуватися у навколишньому сереідовищі, ставлення до школи проводилися діагностичні бесіди індивідуально або ж із 2—3 малюками одра­зу. Це відбувалося неофіційно, Попередньо дитина мала змогу звикнути до нової для неї ситуації. За відмову від відповіді чи за неспроможність відповісти дітей не картали, а навпаки, за будь-яких утруднень дитину підбадьорювали, хвалили, давали час для обмірковування навіть дуже простих запи­тань.

Для перевірки орієнтації в навколишньому середовищі, загальної обізнаності були за­пропоновані такі запитання:

• Як тебе звати?

• Скільки тобі років?

• Як звати твоїх батьків?

• Як називається місто, в якому ти жи­веш?

• Яких ти знаєш свійських тварин?

• Яких знаєш диких тварин?

• В яку пору року на деревах з'являється листя?

• Що залишається на землі після дощу?

• Чим відрізняється день від ночі? Якщо дитина правильно відповідає

на 7—8 запитань, це свідчить про високий рівень, якщо на 5—6 — про середній, на 4 і менше — про низький рівень обізнаності й орієнтації в довкіллі (табл. 1).

Таблиця 1 Рівні обізнаності у довкіллі

№ з/п	Кількість дітей	Правильні відповіді	Рівень
1	12	7-8	Високий
2	28	5-6	Середній
3	10	4 і менше	Низький

Визначити ставлення дитини до школи

допомогли такі запитання:

• Чи хочеш ти йти до школи?

• Як ти Думаєш, що хорошого, цікавого буде у школі?

• Як ти думаєш, краще вчитися вдома з мамою чи у школі з учителькою?

Про сформованість ставлення до школи можна говорити, судячи з усіх трьох від­повідей на запитання: виявляється вмоти­вованість у всіх трьох відповідях — високий рівень; у двох — середній; не більше, ніж в одному — низький.

Після бесіди дитині пропонували ви­конати низку діагностичних завдань у ви­гляді гри, які виконувалися, зазвичай, за 30—35 хвилин. Якщо дитина під час роботи починала виявляти ознаки втоми: ставала млявою, сонливою, позіхала, відволікалася, щоб запобігти зниженню результатів завдань і темпу — обстеження переносили на інший день.

Для оцінки рівня розвитку мислення і мови було запропоновано низку спеціальних зав­дань за методикою А. Венгера, Ю. Гільбуха, С. Коробко.