Ранні стадії: формування сім’ї і створення «гнізда»

Фаза життя без дітей або формування пари. Початок сімейного життя пов’язаний із створенням сімейного затишку двох людей. При цьому не обов’язковим є вступ до шлюбу. На цій стадії вже починають проявлятися основні функції сім’ї. Характеризується прагненням молодят визначити правила, за якими вони будуть будувати власну сім’ю, розподілити обов’язки, узгодити інтереси, визначити цінності, сексуальні схильності, правила стосунків з родичами. Найважливіша задача подружжя на цьому етапі – адаптація до умов сімейного життя вцілому і до психологічних особливостей один одного. За Зільбухом головною задачою цієї стадії є перехід від стану особистої незалежності до стану взаємозалежності подружжя. В цей період завершується (якщо мали місце дошлюбні стосунки) або здійснюється взаємна сексуальна адаптація подружжя. Значні зусилля на даній стадії розвитку сім’ї, як правило, докладаються для початкового сімейного «облаштування». Все це ускладнюється через інфантилізм значної частини молоді (невміння виконувати сімейні обов’язки, залежність від батьків). Процес формування внутрісімейних і поза сімейних стосунків, зближення точок зору, ціннісних орієнтацій, уявлень, звичок подружжя та інших членів сім’ї на даному етапі протікає досить інтенсивно і напружено. Як наслідок – велика кількість розлучень, основна причина яких – непідготовленість до сімейного життя, втручання родичів у взаємостосунки молодого подружжя.

На фазі народження дітей (поява третього), крім позитивних аспектів, властиві напруженість бюджету, значне обмеження можливостей відпочинку, дозвілля, складність поєднання домашніх обов’язків з трудовою діяльністю, накопичення фізичної і психічної втоми. Головною задачою цієї фази є перехід від дідичної взаємозалежності подружжя до включення залежного члена з тріадичною взаємозалежністю. Це період найбільшої активності у сфері побуту і домашнього господарства. У жінок-матерів на ведення домашнього господарства йде значна частина неробочого часу; чоловіки-батьки приділяють домашній праці в середньому 1,5 – 2 години в день. Постає проблема перебудови функціонально-рольової структури сім’ї, емоційних і духовних стосунків. Перед подружжям стоїть нелегка задача – зберегти емоційну єдність в абсолютно інших умовах порівняно з тими, в яких вона формувалась (тобто, вже не під час дозвілля і розваг, які грали немалу роль на першій стадії розвитку сім’ї). В умовах завантаження обох з подружжя домашніми і трудовими обов’язками єдність їх проявляється порівняно меншою мірою – в прагненні допомогти один одному, у взаємному співчутті і емоційній підтримці. Вчені зазначають, що саме в цей період спостерігається зниження задоволеністю сімейним життям. На зміну конфліктності і проблемності, які були характерні для першого етапу життя сім’ї, приходить небезпека емоційного «охолодження», різноманітні прояви якого (подружня зради, сексуальні дисгармонії, розлучення по причині «розчарування в характері партнера», «кохання до іншої людини») саме на цьому етапі спостерігаються найбільш часто. А це, в свою чергу, як правило, призводить до неефективності подружжя в ролі батьків.