Розглянемо найтиповіші сімейні ролі для подружжя.

1. Відповідальний за матеріальне забезпечення сім’ї.

2. Хазяїн-господарка – передбачає організацією і ведення домашнього господарства.

3. Відповідальний за підтримку родинних зв’язків, тобто забезпечує організацію спілкування з родичами, участь у сімейних ритуалах і церемоніях.

4. Організатор сімейної субкультури. Ця роль орієнтує на формування у членів сім’ї певних культурних цінностей, інтересів і захоплень.

5. Організатор розваг.

6. Сексуальний партнер.

7. Відповідальний по догляду за дитиною – передбачає забезпечення дитині фізичного і психічного комфорту.

8. Сімейний «психотерапевт». Ця роль включає дії, спрямовані на розв’язання особистісних проблем членів сім’ї.

Розподіл ролей у сім’ї може змінюватися залежно від таких умов:

- здатність виконувати певні сімейні ролі (н-, професійна кар’єра іноді може перешкоджати виконанню деяких ролей);

- прийнятність ролі того, хто її виконує;

- можливість задовольнити через роль власні потреби і потреби інших членів сім’ї.

Невиконання зазначених умов призводить до формування патологізуючих сімейних ролей, що психічно травмують членів сім’ї. н-д, коли сім’я потребує розрядження негативних емоцій, для цього хтось із членів сім’ї обирається на роль жертовного козла. Крім того, якість виконання сімейних ролей багато в чому залежить від міжособистісних стосунків і пов’язаних з ними міжособистісних ролей («попелюшка», «клоун», «красень» тощо).

Функції сім’ї

«Функцій сім’ї стільки, скільки видів потреб», - зазначав М.Соловйов.

Виконання сім’ю її функцій має значення не тільки для її членів, але й для суспільства вцілому.

Виховна функція сім’ї полягає в тому, що задовольняють індивідуальні потреби в материнстві і батьківстві; в контактах з дітьми та їх вихованні; в тому, що батьки можуть «реалізуватися» в дітях. В ході виконання виховної функції сім’я забезпечує соціалізацію підростаючого покоління, підготовку нових членів суспільства.

Господарсько-побутова функція полягає в задоволенні матеріальних потреб членів сім’ї (в їжі, житлі і т.д.), сприяє збереженню їх здоров’я: в ході виконання сім’єю цієї функції відновлюються фізичні сили, витрачені в праці.

Емоційна функція сім’ї – задоволення її членами потреб в симпатії, повазі, визнанні, емоційній підтримці, психологічному захисті. Дана функція забезпечує емоційну стабілізацію членів суспільства, сприяє збереженню їх психічного здоров’я.

Функція духовного (культурного) спілкування – задоволення потреби в спільному проведенні дозвілля, взаємному духовному збагаченні. Вона відіграє значну роль в духовному розвитку суспільства.

Функція первинного соціального контролю – забезпечує виконання соціальних норм членами сім’ї, особливо тими, які в силу різних обставин (вік, захворювання тощо) не достатньо володіють здатністю будувати свою поведінку відповідно до соціальних норм.

Сексуально-еротична функція – задоволення сексуально-еротичних потреб членів сім’ї. з точки зору суспільства важливо, що сім’я при цьому здійснює регулювання сексуально-еротичної поведінки її членів, забезпечує біологічне відтворення суспільства.

З цього приводу цікавим є факт, що Платон вважав, що ідеальна держава повинна мати невелике населення і пропонував регулювати кількість населення шляхом виселення його надлишку в колонії. Аристотель пропонував для регулювання кількості населення прийняти закон про шлюб, який забороняв мати дітей чоловікам до 37 років, а жінкам – до 18 років. Він вважав, що надлишок населення сприяє росту незадоволення і злочинності внаслідок того, що частина громадян обезземелювала ся і впадала в бідність. Замість колонізації і переселення як засобу регулювання кількості населення Аристотель запропонував умертвляти хворих дітей і частинку «зайвих» новонароджених.

Вперше закони, спрямовані на стимулювання дітонародження, були розроблені і введені в практику суспільного життя при римському імператорі Августі. Ці закони передбачали обов’язковий шлюб для сенаторського прошарку; ряд обмежень для холостяків і бездітних; різні переваги для всіх римських громадян, які мали дітей, в тому числі і для жінок; суворе покарання за перелюб.

З часом відбуваються зміни у функціях сім’ї: одні втрачаються, інші появляються відповідно до нових соціальних умов. Якісно змінилася функція первинного соціального контролю. Піднявся рівень терпимості до порушення норм поведінки у сфері шлюбно-сімейних стосунків (народження позашлюбних дітей, подружні зради тощо). Розлучення перестало розглядатися як покарання за недостойну поведінку в сім’ї.

Функції сім’ї можуть порушуватися через різні фактори. Н-д, через особливості особистості членів її сім’ї і взаємостосунків між ними, певні умови життя сім’ї.

Нормаль функціонуюча сім’я – це сім’я, яка відповідально і диференційовано виконує свої функції, внаслідок чого задовольняються потреби в рості і змінах як сім’ї вцілому, так і кожного її члена.