У структурі сім’ї розрізняють:

• структуру сімейних ролей;

• Сімейні підсистеми і межі між ними, що є своєрідними механізмами, за допомогою яких сім’ї виконують свої функції.

Аналіз структури сім’ї дає можливість відповісти на запитання, яким чином реалізуються функції сім’ї: хто в сім’ї здійснює керівництво і хто є виконавцем, як розподілені між членами сім’ї права і обов’язки.

Структура сімейних ролей диктує членам сім’ї що, коли і у якій послідовності вони мають робити, вступаючи у взаємовідносини. Повторювані взаємодії зумовлюють стандарти взаємодій. Так, роль матері передбачає насамперед виховання дітей. Стандарти взаємодій (норми) регламентують її поведінку, тобто коли заохочувати, а коли карати дитину. Якщо мати погано виконує свою роль, порушує норми взаємодій, це тягне за собою соціальні санкції – зовнішні (осудження оточуючих) або внутрішні (коли сама себе за це картає).

Сімейні підсистеми – це диференційована сукупність сімейних ролей, що передбачає вибіркове виконання сімейних функцій. У кожній сімейній підсистемі існують певні правила, які визначають, хто і як виконує сімейні функції, тобто зовнішні (сімейні) та внутрішні (індивідуальні) межі сім’ї. так, члени сім’ї можуть бути учасниками відразу кількох сімейних підсистем – батьківської, подружньої, дитячої, чоловічої, жіночої тощо.

Н-д, у подружній підсистемі розрізняють 4 основні подружні ролі – «сексуальний партнер», «друг», «опікун», «захисник», під час виконання яких реалізуються відповідні потреби: сексуальні, побутові, потреби в емоційному зв’язку, теплих стосунках, опіці. При цьому характер подружніх стосунків багато в чому визначається взаємодоповнюваністю цих ролей (н-д, якщо в одного з партнерів сильно виражена потреба в захисті, інший має відігравати роль захисника).

Згідно з іншою класифікацією існують такі подружні ролі:

- традиційні,

- товариські та

- ролі партнерів, від узгодженості яких залежать особливості взаємин подружжя.

Так, традиційні ролі передбачають з боку дружини народження і виховання дітей, створення домашнього затишку, пристосування до залежності і терпимість до обмеження сфери діяльності. З боку чоловіка вимагається прийняття основних рішень, підтримка сімейної влади і контроль, економічна безпека і захист сім’ї, емоційна вдячність дружині за пристосування до залежності.

Товариські ролі потребують від подружжя забезпечення моральної підтримки і сексуального задоволення, жвавого і цікавого спілкування.

Ролі партнерів потребують і від дружини, і від чоловіка економічного внеску в сім’ю згідно з розміром заробітку, спільної відповідальності за дітей, участі у веденні домашнього господарства тощо.

Виділяють також ролі чоловіка і дружини, ролі матері і батька та ін.

Особливий зв’язок між мамою і дитиною цілком зрозумілий: мама народжує свою дитину, годує її, піклується, сприяє початковій соціалізації. Набагато важче пояснити характер стосунків між батьком і дитиною. Одні стверджують, що роль батька – явище похідне: батьківська роль визначається характером зв’язку чоловіка з дружиною, а вже дружина особливим чином пов’язана з дитиною. «Найкраще, що може зробити батько для своїх дітей, це любити їх матір». Інші підкреслюють значення економічної і емоційної підтримки батька, треті переконані, що значення батьківства полягає в більш ранній і більш широкій соціалізації дитини. Як би там не було, але всі дослідники погоджують з тим, що роль батька в соціалізації, вихованні дітей достатньо велика.