Тема 3.3 організація оптового продажу товарів

1. Суть і форми оптового продажу товарів.

2. Види оптового обігу, їх характеристика.

3. Характеристика методів оптового продажу товарів.

4. Організація дрібнооптового продажу товарів.

5. Активізація і стимулювання оптового продажу товарів.

1. Суть і форми оптового продажу товарів

Оптовий продаж товарів здійснюють оптові торгові підприємства та виробничі підприємства, які реалізують свою продукцію оптовим і роздрібним торговельним підприємствам і організаціям, на основі укладених між ними договорів.

Економічна суть оптового продажу товарів народного споживання, на відміну від роздрібного, полягає в тому, що товари продаються не для особистого споживання, а для подальшого перепродажу у сфері обігу

Найпростішою формою оптового продажу є безпосередній продаж товарів виробничими підприємствами роздрібним торговим підприємствам. Така форма найчастіше застосовується під час продажу товарів простого асортименту.

Якщо ж між виробником і роздрібною ланкою з’являється посередник, обіг товарів ускладнюється, набуваючи форму одноланкового оптового продажу. Якщо у договірних відносинах бере участь декілька посередників, оптовий продаж стає ще більш складним, і продаж набуває дво-, три ланкової форми

Чим більше ланок виникає під час продажу, тим тривалішим стає час обігу товарів та підвищується рівень витрат

2. Види оптового обігу, їх характеристика Види оптового товарообігу залежно від форм продажу товарів

Розрізняють складський і транзитний товарообіг.

За складського товарообігу (рис. 1) оптова база завозить товари на свої склади, здійснює на них складську обробку і зі складів відпускає товари в роздрібну торговельну мережу. Складський товарообіг застосовують під час поставок товарів складного асортименту, коли роздрібні підприємства є невеликими тощо.

Транзитний товарообіг передбачає відвантаження товарів постачальникам-виробникам товарів безпосередньо в роздрібну торговельну мережу, минаючи склади оптових баз, але за їх рознарядками в рахунок плану постачання (договору) конкретної оптової бази. Такий товарообіг застосовують під час продажу товарів простого асортименту, але в умовах обмеження обігових коштів в останні роки він майже не використовується

Розрізняють:

• транзитний товарообіг з участю в розрахунках (рис. 2), коли оптова база оплачує вартість товарів своїми коштами, а після цього здійснюються розрахунки між базою і роздрібним торговельним підприємством.

• транзитний товарообіг без участі в розрахунках (рис.3) – при цьому роль оптової бази зводиться до організації товаропросування.

Основою для транзитного відвантаження товарів є наряд, який виписується оптовим підприємством (базою) і адресується конкретному постачальнику (виробнику), а копія відсилається покупцю – клієнту бази. Наряд на декілька вантажоодержувачів – це рознарядка. Рознарядки за І квартал , як правило прикладаються до договору, а наступні представляються покупцем в визначений строк до початку відповідного кварталу. Копії рознарядок висилаються всім вантажоодержувачам. Наряди і рознарядки виписуються за однаковими формами, які містять кореспондентську (реквізити постачальника і покупця, підставу наряду, найменування платника) і фактурну (назву товару, кількість, ціна, сума тощо) частини.

Кожен з цих видів товарообігу має свої недоліки і переваги. Їх застосування на підприємстві повинно бути економічно обґрунтованим. Підприємство саме визначає яким чином буде здійснювати товаропросування. При цьому важливо визначати оптимальне співвідношення між складським і транзитним товарообігом.

Складський товарообіг застосовують, як правило, під час поставок товарів складного асортименту, оскільки в цьому випадку товар підлягає підсортуванню, комплектуванню тощо. Застосування складського товарообігу може бути викликане невеликим розміром роздрібних покупців.

Транзитний товарообіг застосовують переважно під час продажу товарів простого асортименту (цукру, борошна, крупи тощо), оскільки ці товари не вимагають підсортування на оптових базах. Але в умовах обмеження обігових коштів, останніми роками він практично не використовується.

На співвідношення складського і транзитного товарообігу впливають головним чином такі фактори:

• питома вага в оптовому товарообігу товарів вироблених в районі діяльності оптового підприємства та завезення ним з районів діяльності інших оптових баз;

• сезонність виробництва і споживання товарів;

• складність асортименту товарів і необхідність попереднього розукрупнення їх партій, підсортування, комплектування відповідно до замовлень роздрібних торговельних підприємств;

• розміщення і спеціалізація торговельної мережі та стан її матеріально-технічної бази;

• мінімальні норми транзитних відвантажень товарів.