2.4. Формування бюджетів зовнішньоекономічної діяльності підприємства з урахуванням фактору ризику

Розроблення бюджетів зовнішньоекономічної діяльності організації повинно здійснюватись з урахуванням системи ризиків, що зумовлюються низкою чинників: фактором часу, відсутністю повної інформації, непрогнозованими випадковими подіями, недостатньою кваліфікацією розробників бюджетів тощо. В умовах України проблема точності прогнозування ризиків та їх врахування при формуванні бюджетів є надзвичайно актуальною, часто за таких умов різні прогнози розвитку ситуацій визначають альтернативність сформованих в організації бюджетів. При розробленні бюджетів доцільно враховувати дві основних групи ризиків: перевищення витрат чи видатків, втрати чи недоотримання доходів чи надходжень. Наприклад, для бюджету доходів та витрат, характерними є такі ризики: ризик втрати чи недоотримання доходів; ризик перевищення витратної частини, що може призвести до втрати частини прибутку чи отримання збитків.

Для бюджету руху грошових коштів відповідно характерні такі ризики: ризик втрати чи недоотримання надходжень; ризик перебільшення видаткової частини, що може призвести до втрати платоспроможності та виникнення касових розривів.

Що стосується бюджету активів і пасивів, то тут існують ризики структури бюджету, які є похідними від рівня виконання бюджету доходів та витрат і бюджету руху грошових коштів.

Врахування ризиків у процесі бюджетного планування доцільно здійснювати у такій послідовності:

1. Виявлення усіх потенційних ризиків та їх ідентифікація з метою формування інформаційної бази для подальшого оцінювання впливу ризиків. В економічній літературі існує велике різноманіття класифікацій ризиків залежно від класифікаційних цілей, та оскільки усі ризики тісно пов’язані із середовищем функціонування організації, то їх доцільно поділяти на ризики зовнішнього та внутрішнього середовища (рис. 2.11). Прикладами ризиків зовнішнього середовища є несприятливі зміни у податковому та митному законодавстві, розвиток інфляційних процесів, зростання банківських кредитних ставок, зниження платоспроможності споживачів тощо. Прикладами ризиків внутрішнього середовища є ризики низької кваліфікації працівників, нестачі необхідної інформації при прийнятті управлінських рішень, плинності кадрів тощо.

Рис. 2.11. Класифікація ризиків підприємства за сферою виникнення

2. Оцінювання впливу потенційних ризиків на бюджетні показники. Оскільки ризик є ймовірнісною категорією, то для оцінювання його впливу на бюджетні показники, як правило, використовують статистичні та експертні методи, а також методи побудови моделей випадкових процесів (у тому числі побудову дерева сценарїїв). За одним із підходів для оцінювання впливу потенційних ризиків доцільно розраховувати коефіцієнт комерційного ризику (Ккр):

д

(2.10)

е Зі – прогнозований обсяг збитків за бюджетними статтями внаслідок виникнення ризиків у плановому бюджетному періоді, гр. од.; Дj – очікуваний обсяг отриманих доходів у плановому бюджетному періоді, гр. од.; n – кількість бюджетних статей; m – кількість статей доходів.

Якщо Ккр ≤ 5%, то очікувані втрати внаслідок виникнення ризиків вважаються низькими; якщо 5% < Ккр ≤ 10%, то втрати вважаються середніми; при 10% < Ккр ≤ 20% - високими; коли ж Ккр > 20%, то втрати вважаються дуже високими.

За іншим підходом оцінювання ризиків у процесі формування бюджетів організації доцільно здійснювати шляхом розрахунку таких показників – ймовірність невиконання бюджетів, міра ризику та ціна ризику, – які надалі слугуватимуть критеріями вибору оптимальних бюджетів із системи альтернатив. Ймовірність невиконання бюджету доходів та витрат (Рнб) розраховується за формулою:

Р

(2.11)

нб = Рн + Рв,

д

(2.12)

е Рн – ймовірність того, що доходи будуть менші від запланованих бюджетом, розраховується за формулою [111]:

д е Рні - ймовірність того, що і-а стаття доходів буде в обсязі, не меншому запланованого у бюджеті; n – кількість статей доходів, передбачених бюджетом;

Рв – ймовірність того, що витрати перевищать бюджетний рівень, розраховується за формулою:

д

(2.13)

е - ймовірність того, що j – а стаття витрат не буде перевищена; m – кількість статей бюджетних витрат.

(2.14)

Міра ризику (М) є інтегральним рівнем впливу окремих складових доходів та витрат, що включає пріоритетність ризиків, виражається у процентах та розраховується за формулою:

д е Рні – ймовірність того, що і-а стаття доходів буде у розмірі, менше запланованого бюджетом; Уні – питома вага і-ої статті доходів у загальному обсязі доходів підприємства, %; n – кількість статей витрат, виділених у бюджеті; Рвj – ймовірність того, що j – а стаття витрат перевищить бюджетний рівень; Увj – питома вага j – ої статті витрат у загальному обсязі витрат підприємства, передбачених бюджетом, %; m – кількість статей доходів, виділених у бюджеті.

Ціна ризику (С), тобто вартісна оцінка можливих втрат від недоотримання запланованих доходів і перевищення витрат при виконанні бюджетів, розраховується за формулою:

д

(2.15)

е Nі - сума запланованих доходів за і-ою статтею доходів, гр. од.; Rj - сума запланованих витрат за j – ою статтею витрат, гр. од.

Форма бюджету доходів та витрат підприємства з урахуванням ризиків, наведена у табл. 2.22.

Таблиця 2.22

Форма бюджету доходів та витрат підприємства з урахуванням ризиків

№з/п	Найменування бюджетних статей	Планові бюджетні показники без урахування ризиків, гр. од.	Питома вага статей в загальному обсязі доходів чи витрат, %	Ризик недоотримання доходів чи перевищення витрат	Обсяг потенційного недоотримання доходів чи перебільшення витрат, гр. од.
1	Доходи, всього
1.1
1.2
…
2	Витрати, всього
2.1
2.2
…
	Разом	-	-	Міра ризику (М)	Ціна ризику (С)

3. Вибір оптимального варіанта бюджету із урахуванням впливу потенційних ризиків. Як вказувалось вище, невід’ємною умовою прийняття раціональних управлінських рішень щодо вибору оптимальних бюджетів є розгляд альтернативних варіантів бюджетів з урахуванням різноманітних прогнозів розвитку подій. Вибір та затвердження оптимального бюджету доцільно здійснювати з урахуванням розрахунку та аналізу вищенаведених показників: ймовірність невиконання бюджету (формула (2.11)), міра ризику (формула (2.14)), ціна ризику (формула (2.15)). При цьому доцільно використовувати форму, запропоновану у табл. 2.23.

Таблиця 2.23