79. Розслідування нерозкритих злочинів минулих років.

Методика розслідування злочинів минулих років по В.П. Лаврову

Обставини, що підлягають дослідженню та оцінкі при аналізі по страві про нерозкритий злочин:

- своєчасність порушення кримінальної стправи та проведення окремих слідчих дій;

- відносність доказів у нерозкритій справі;

- якість проведення першочергових слідчих дій, правильність оцінки їх результатів;

- звязок між доказами, що є в розпорядженні, та її значення для досягнення істини по справі;

- обгрунтованість версій, що перевіряються та  повнота їх перевірки;

- повнота встановлення інших обставин, що належать до предмета доказування по справі;

- ступінь вивченості особитості потерпілого;

- повнота дослідження та обіку обставин, що характеризують спосіб здійсненнязлочину;

- своєчасність та якість проведення наступних слідчих дій та ОРЗ.

Дії слідчого до поновлення розслідуванян по справі про нерозкритий злочин:

- бесіди з потерпілими та свідками;

- особисте ознайомлення з місцем події;

- повторні повідомлення (запити), що спрямовані  в органи внутрішніх справ;

- запити до установ та організації;

- перевірка обліку;

- вивчення матеріалів справ про аналогічні злочини, вчинені нещодавно;

- вивчення матеріалів справ про аналогічні злочини, що вчинені до здійснення даного злочину і зостались нерозкритими;

- проведення досліджень співробітниками криміналістичних підрозділів ОВС та іншими спеціалістами;

- доручення органам дізнання провадження ОРЗ.

Обєкти вивчення при роботі слідчого по нерозкритим  злочинам минулих років:

- матеріали призупиненої кримінальної справи;

- оперативно-розшукові матеріали;

- операивно-розшукові діні, що характеризують оперативну обстановку на місці здійснення злочинуя;

- матеріали кримінальних вправ, порушених до та після скоєння злочину, що розглядається (особливо аналогічниз за способом скоєння);

- отказні матеріали по аналогічним фактим;

- анонімні повідомлення та інша інформація по даному злочину.

80. Профілактична діяльність слідчого за матеріалами розслідування.

Профілактична діяльність — це система заходів економічного, соціально-культурного та правового характеру, що їх застосовують державні органи та громадські організації з метою боротьби зі злочинністю, усунення причин і умов вчинення злочинів, запобігання їм. Тому за видом суб'єкта профілактичну діяльність поділяють на слідчу профілактику, яку здійснює слідчий, оперативну, яку здійснюють органи дізнання, експертну, судову та ін.

Профілактика може бути загальною та індивідуальною.

Розслідування злочинів і справедливе покарання злочинців, як і боротьба з правопорушеннями загалом, спрямовані на виконання загальнопрофілактичної функції. Разом з тим органи дізнання та попереднього слідства під час виконання своїх функцій зобов'язані здійснювати також індивідуальну профілактичну роботу: виносити застереження, попередження, накладати штрафи тощо.

Відповідно до ст. 22 КПК України суд, прокурор, слідчий і особа, яка здійснює дізнання, зобов'язані вжити всіх необхідних передбачених законом заходів щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження справи.

У зв'язку зі здійсненням дізнання, попереднього слідства та судового розгляду справи орган дізнання, слідчий, прокурор і суд зобов'язані згідно зі ст. 23 КПК України виявляти причини й умови, що сприяли вчиненню злочину. Засобами й методами виявлення причин є слідчі дії, оперативно-розшукові заходи, розвиток і узагальнення слідчої та судової практики, анкетування та опитування різних категорій осіб — слідчих, оперативних працівників, засуджених і тих, хто відбуває покарання, посадових осіб та ін. На основі зібраної інформації формулюють загальні й конкретні причини та умови, які сприяють вчиненню злочину. Узагальнені матеріали доводять до громадськості (наприклад, через пресу, лекції на підприємствах). Один із процесуальних засобів впливу слідчого — внесення подання у відповідний державний орган, громадську організацію чи посадовій особі стосовно прийняття заходів щодо усунення виявлених причин злочину (ст. 23-1 КПК України).

Форми профілактичної діяльності різняться за етапами розслідування злочинів. На етапі порушення кримінальної справи орган дізнання і слідчий виконують профілактичну роботу обмеженими процесуальними засобами: за допомогою бесід, попереджень, контролю за рухом та розподілом матеріальних засобів (якщо у вчиненій події відсутні ознаки злочину, вживають адміністративних заходів).

Основна робота з профілактики здійснюється на наступному етапі розслідування, коли зібрано всю інформацію, досліджено механізм злочину і встановлено його причини. Наприклад, дотримуючись принципу збереження таємниці слідства, на цьому етапі слідчий рідко виступає перед колективом, де вчинено крадіжку, і не розкриває способи її вчинення. Він найчастіше вносить подання і ще до кінця слідства зобов'язує керівництво організації ліквідувати причини та

умови вчинення злочину (встановити охоронну сигналізацію, посилити пропускний режим, огородити територію, освітити конкретні ділянки території сховища чи складу тощо).

На заключному етапі розслідування судового розгляду організовуються виїзні сесії суду на виробництві, вносяться подання, окремі ухвали та ін.

==========================