38. Криміналістична версія: поняття, види, правила висування та перевірки.

Гіпотетичний метод пізнання характерний не тільки для попереднього й судового наслідку. Тією самою мірою він властивий оперативно-розшукової діяльності, а також роботі експерта. Версії, що виникають у процесі дізнання й попередній наслідок, називаються слідчими версіями. Стосовно до стадії судового розгляду виділяються судові версії. Версії, висунуті й, що перевіряються в процесі оперативно-розшукових заходів, одержали назву оперативно-розшукових. В експертній практиці використаються так звані експертні версії. Як загальна форма розвитку людських знань гіпотеза (версія) знаходить широке застосування в плануванні розслідування, у пізнанні обставин кожного зробленого злочину.

Версії в цьому пізнавальному процесі виконують роль імовірних інформаційно-логічних моделей розслідуваних злочинних діянь і діляться на два види:

1) загальні версії - припущення, що охоплюють установлюваний об'єкт у цілому;

2) приватні версії, що пояснюють його окремі елементи, обставини.

У криміналістиці існує також поняття типових версій. Вони характерні для типових кримінальних, слідчих і оперативно-розшукових ситуацій, що виникають при здійсненні (кримінальних) і в процесі розкриття окремих видів (груп) злочинів. Типові версії, будучи результатом наукового узагальнення слідчої, судової, експертної й оперативно-розшукової практики, описуються у відповідних посібниках і руководствах по розслідуванню окремих видів злочинів. Проводячи ж розслідування по конкретній кримінальній справі, слідчий висуває не типові, а конкретні версії, засновані на матеріалах даної справи, з урахуванням типових версій.

Однією з умов повноти й об'єктивності розслідування є дотримання правил побудови й перевірки версій. У відношенні кожної неясної або сумнівної обставини, досліджуваного в справі, повинні бути висунуті й перевірені всі можливі в цей момент версії. Не можна захоплюватися одними версіями й ігнорувати інші на тім підставі, що вони здаються малоймовірними. Кожна версія повинна бути досить обґрунтованої й ретельно перевірятися. Порушення цієї вимоги породжує обвинувальний ухил у розслідуванні, що частіше є не стільки результатом навмисної тенденційності слідчого, скільки саме результатом його однобічного захоплення тією або іншою версією.

Версія як ідеальна (уявна) логічна модель пізнаваного об'єкта проходить у своєму розвитку три чітко виражені, послідовні стадії.

1) Виникнення (висування) версії - перша стадія її розвитку.

2) аналіз (розробку) висунутого припущення й визначення ряду наслідків (обставин, подій, фактів), що логічно випливають із цього припущення.

3) виробляється практична перевірка передбачуваних наслідків і зіставлення їх з тим, що в результаті перевірки встановлено в реальній дійсності. Якщо це зіставлення покаже, що наслідку, логічно виведені шляхом аналізу змісту версії, у дійсності не існує, значить висунута версія не відповідає об'єктивній істині й повинна бути відкинута. Якщо ж передбачувані наслідки відповідають установленим фактам дійсності, то це буде доводити, що висунута версія заможна (імовірна).

Уважати її достовірним знанням, що відповідає дійсності, поки не можна, тому що ті самі наслідки можуть випливати з різних підстав і не виключено, що встановлені факти дійсності обумовлені іншою закономірністю (причиною), не охопленою даною версією. Розумова діяльність при висуванні й аналізі версії охоплює сукупність установлених у справі фактів, їхню оцінку й передбачувану причину. Через неясність справжньої причини, природи, інших ознак явища, що перевіряється, (факту) виникає не одна, а відразу кілька взаємовиключних версій, що конкурують між собою доти , поки не з'ясується, які з них неспроможні і яка виражає об'єктивну істину. Пізнавальна роль версії полягає не тільки в тім, що вона здатна пояснити вже відомі наслідку обставини злочину, але й у тім, що з її допомогою відкриваються нові обставини й факти, не відомі слідчому до моменту виникнення версії. Здатність версії не тільки пояснити раніше відомі факти, але також забезпечувати виявлення нових, є важливою умовою можливості перевірки висунутого припущення, показником високого пізнавального значення криміналістичних версій.