70. Розслідування хабарництва (корупції).

На початковому етапі розслідування можливі три типові ситуації: 1) є відомості про хабарництво, що відбулося, які надійшли від органів дізнан­ня й хабародавця; 2) існує заява громадянина про вимагання у нього хабара й передба­чувана її передача; 3) інформація про хабарництво отримана при розслідуванні іншого злочину. Процес розслідування ситуаційно обумовлений і впливає на обрання відповід­них слідчих дій і оперативно-розшукових заходів.

При розслідуванні хабарництва необхідно виходити з типових версій: 1) одержання і давання хабара дійсно мали місце; 2) мала місце провокація хабара; 3) мала місце інша (незлочинна) подія (наприклад, був повернутий борг); 4) службова особа виконала юридичне значущу дію, хабар не одержувала; має місце обмова.

Як першочергові слідчі дії при розслідуванні хабарництва можуть бути названі: до­пит заявника; допит хабародавця і хабарника; обшук у хабародавця і хабарника; затри­мання при одержанні хабара; огляд предмета хабара; огляд місця події; пред'явлення для впізнання предмета хабара.

Допит заявника передбачає уточнення і деталізацію обставин, що містяться в заяві.

Допит хабародавця. Під час такого допиту з'ясовується: коли і за яких обставин відбулося знайомство з хабарником; які склалися з ним стосун ки; скільки часу вони знайомі; які дії повинен був вчинити (або не вчинити) хабарник в інтересах хабародавця (чи інших осіб); у чому полягав предмет хабара; хто його визна­чив і яким чином; в який спосіб мав бути переданий хабар; чи були посередники і хто са­ме; чи відомі інші факти хабарництва та ін.

Під час розслідування хабарництва необхідно проводити виїмку документів. Йдеться про документи, в яких відображаються результати діяльності хабарника (накази, розпо­рядження, угоди, довідки та ін.).

Обшук по такій категорії справ провадиться з метою виявлення предмета хабара, документів, що підтверджують дії хабарника, цінностей, записок та ін.

Використання технічних за­собів спостереження та фіксації, прослуховування телефонних переговорів (зняття інформації з каналів зв'язку).

При розслідуванні хабарництва призначаються судові експертизи: технічна експер­тиза документів, судово-почеркознавча, судово-авторознавча, дактилоскопічна та інші трасологічні експертизи, судово-хімічна, судово-економічна та ін.

71. Розслідування злочинів проти довкілля.

У висуванні слідчих версій і плануванні розслідування слід враховувати такі ситуації: а) екологоспонтанні — одноразові екологічні порушення; б) екологодинамічні — постійно діючі забруднення довкілля; в) екологопрогностичні (латентні) — ситуації, коли шкідливі наслідки забруднень тільки прогнозуються та їм можна запобігти.

Дії слідчого у цій ситуації зводяться до вирішення таких завдань: а) встановлення місця й часу катастрофи; б) встановлення її наслідків; в) встановлення причин катаст­рофи; г) встановлення рівня забруднення й жертв останнього; ґ) вживання профілак­тичних заходів.

Іншим видом ситуацій у розслідуванні злочинів проти довкілля є екологодинамічна ситуація. Екологодинамічна ситуація характеризується двома ознаками: а) динаміч­ністю як безперервним надходженням забруднюючих речовин; б) відносною сталістю забруднюючих речовин, що виділяються. Типовою для такого роду ситуацій є атмосфе­ра в районах металургійних і хімічних підприємств, нафтопромислів і нафтопереробних підприємств, місцях складування хімікатів, необхідних для сільськогосподарських робіт.

Такі ситуації з повільнотекучих переростають у критичні, коли порушуються стан­дартні допуски та викиди або скидання, небезпечні для існування людей, тварин, рос­линних насаджень.

Дії слідчого у разі виявлення забруднення навколишнього середовища, що пов'язані з екологодинамічною ситуацією, зводяться до такого: 1) встановлюється факт забруд­нення; 2) проводяться перевірочні дії що до початку та закінчення забруднення; 3) вста­новлюється територія забруднення; 4) наслідки забруднення атмосфери, вплив на лю­дей (ступінь отруєння); 5) встановлюється матеріальний збиток, що нанесений забруд­ненням довкілля. За наявності даних, що дають підставу для порушення кримінальної справи, остання порушується та проводяться невідкладні слідчі дії.

Третя ситуація має найменування екологопрогностичної. її сутність полягає у тому, що вона носить прихований характер і не має явних ознак забруднення навколишнього середовища. Разом із тим, характер виробництва, як і можливих викидів, дає підстави для прогнозування можливих шкідливих наслідків.

Ознаки екологопрогностичної ситуації можуть знаходити своє вираження в окре­мих порушеннях, що не спричиняють забруднення навколишнього середовища. Разом із тим, такі порушення, що мають характер виробництва, можуть у разі їхнього повто­рення викликати тяжкі, іноді катастрофічні наслідки. Останнє вимагає профілактики несприятливих наслідків.