- •1. Поняття, предмет криміналістики та закономірності об’єктивної дійсності, що вивчаються нею.
- •2. Система криміналістики та її завдання як науки на сучасному етапі.
- •3. Поняття та різновиди способу вчинення злочину. Використання даних щодо способу вчинення і приховування злочину у розв’язанні конкретних завдань розслідування.
- •4. Поняття, види і загальна характеристика джерел криміналістичної (процесуальної, доказової) інформації.
- •5. Методологічні основи криміналістики.
- •6. Поняття, об’єкти і суб’єкти криміналістичної ідентифікації, її види і форми.
- •7. Поняття криміналістичної діагностики та її відмінність від ідентифікації.
- •8. Поняття і завдання криміналістичної техніки як розділу криміналістики. Галузі криміналістичної техніки та їх роль у збиранні і дослідженні інформації щодо злочину та його учасників.
- •10. Поняття і значення фіксації криміналістичної інформації як методу повного і точного відображення змісту слідчої дії та її результатів.
- •11. Форми фіксації інформації, що має криміналістичне (доказове) значення.
- •12. Загальна характеристика технічних засобів, методів, прийомів та видів криміналістичної фотографії.
- •13. Процесуальні й технічні правила оформлення фототаблиць, відеоплівок як додатків до відповідних протоколів слідчих дій.
- •14. Криміналістична габітологія: поняття, зміст і значення в практиці розкриття та розслідування злочинів.
- •15. Технологія складання опису ознак зовнішності людини.
- •16. Криміналістична відео-фоноскопія. Наукові засади і сучасні можливості дослідження звукових слідів та їх використання для розшуку й ототожнення джерела звуку.
- •17. Криміналістична трасологія (слідознавство): поняття, система, завдання.
- •18. Поняття та класифікація слідів злочину в криміналістиці.
- •19. Сліди рук людини (дактилоскопія).
- •20. Сліди засобів учинення злочину.
- •21. Мікрооб’єкти та їхнє значення в розкритті та розслідуванні злочинів.
- •22. Криміналістична одорологія. Техніко-криміналістичні засоби і прийоми роботи зі слідами запаху на місці події.
- •23. Експертно-трасологічні дослідження та їх значення в розслідуванні злочинів.
- •24. Криміналістичне почеркознавство й авторознавство. Класифікація ідентифікаційних ознак письма і почерку.
- •25. Поняття документу в криміналістиці. Характеристика основних способів підроблення документів та ознаки, що вказують на них.
- •26. Дослідження відтисків печаток і штампів.
- •27. Дослідження поліграфічної продукції (державних цінних паперів, казначейських білетів, білетів Національного банку України, іноземної валюти, матеріалів порнографічного змісту та ін.).
- •28. Виявлення, фіксація та вилучення комп’ютерної інформації.
- •29. Поняття і класифікація холодної зброї та слідів її застосування.
- •30. Класифікація балістичних об’єктів і загальна характеристика їх криміналістичного дослідження.
- •31. Вибухові речовини і пристрої: поняття та класифікація вибухотехнічних засобів.
- •32. Поняття, науково-правові засади та завдання криміналістичної реєстрації як галузі криміналістичної техніки і практичної діяльності.
- •33. Характеристика окремих видів криміналістичних обліків та інформаційно-довідкових систем (колекцій), здійснюваних науково-дослідними і експертно-криміналістичними центрами мвс України.
- •34. Проблема допустимості використання в кримінальному судочинстві нетрадиційних криміналістичних знань і методів.
- •37. Основні поняття і категорії криміналістичної тактики, їх класифікація та загальна характеристика.
- •38. Криміналістична версія: поняття, види, правила висування та перевірки.
- •39. Поняття і значення планування, як умови і методу наукової організації розслідування. Принципи, види і технологія планування розслідування.
- •40. Організаційно-тактичні основи огляду місця події.
- •41. Організаційно-тактичні основи огляду транспортних засобів.
- •42. Організаційно-тактичні основи ексгумації та огляду трупу.
- •43. Організаційно-тактичні основи розшуку підозрюваних (обвинувачених).
- •44. Організаційно-тактичні основи затримання підозрюваних (обвинувачених).
- •45. Організаційно-тактичні основи обшуку в помешканні.
- •46. Організаційно-тактичні особливості особистого обшуку.
- •47. Організаційно-тактичні основи виїмки.
- •48. Організаційно-тактичні основи зняття інформації з каналів зв’язку.
- •49. Організаційно-тактичні основи допиту потерпілих і свідків.
- •50. Організаційно-тактичні основи допиту підозрюваних і обвинувачених.
- •51. Організаційно-тактичні основи очної ставки.
- •54. Організаційно-тактичні основи пред'явлення для впізнання предметів.
- •55. Організаційно-тактичні основи відтворення обстановки й обставин події (у формі перевірки й уточнення показань на місці).
- •56. Організаційно-тактичні основи відтворення обстановки й обставин події (у формі слідчого експерименту).
- •57. Організаційно-тактичні основи одержання зразків для порівняльного дослідження.
- •58. Організаційно-тактичні основи підготовки і призначення судових експертиз.
- •59. Організаційно-тактичні основи залучення спеціалістів до участі у проведенні слідчих дій.
- •61. Розслідування вбивств.
- •62. Розслідування заподіяння тілесних ушкоджень.
- •63. Розслідування зґвалтувань.
- •64. Розслідування контрабанди.
- •65. Розслідування крадіжок.
- •66. Розслідування грабежів і розбійних нападів.
- •67. Розслідування вимагання.
- •68. Розслідування шахрайства.
- •69. Розслідування ухилення від сплати податків.
- •70. Розслідування хабарництва (корупції).
- •71. Розслідування злочинів проти довкілля.
- •72. Розслідування хуліганства.
- •73. Розслідування дорожньо-транспортних подій.
- •74. Розслідування підпалів і злочинного порушення правил пожежної безпеки.
- •75. Розслідування незаконних дій, пов'язаних із наркотичними засобами, психотропними речовинами і прекурсорами.
- •76. Розслідування злочинів, учинених неповнолітніми.
- •77. Розслідування злочинів, учинених організованим кримінальним угрупованням.
- •78. Розслідування злочинів по «свіжих слідах».
- •79. Розслідування нерозкритих злочинів минулих років.
- •80. Профілактична діяльність слідчого за матеріалами розслідування.
21. Мікрооб’єкти та їхнє значення в розкритті та розслідуванні злочинів.
Велике значення мають вилучені у процесі огляду місця події мікрооб'єкти — дрібні частки скла, обривки волосся, волокна органічного і неорганічного походження тощо. Такі об'єкти можуть бути виявлені на одязі жертв, що контактували зі злочинцями, або на інших контактних поверхнях. Мікрооб'єкти мають вилучатися і пакуватися з дотриманням особливих правил у спеціальні пакети, дуже обережно, можливо, за участю спеціаліста.
Останнім часом в криміналістичній практиці все більша увага приділяється вилученню з місць подій мікрооб’єктів та їх дослідженню. Це пояснюється тим, що разом із загальним зростанням злочинності росте і рівень знань злочинців. Знижується відносний рівень так званої «п’яної» злочинності, підвищується рівень організованої. Як правило злочинці ретельно планують свої дії, прагнучи якомога менше залишати слідів, і після вчинення злочину знищують сліди, які залишилися.
Мікрооб’єкти будучи незначними за розмірами (не більше 2 мм2), практично не звертають на себе увагу, і як правило не знищуються суб’єктом злочину, тому при ретельному огляді їх можна знайти на місці події, а також на людях і предметах, причинно пов’язаних з подією, що розслідується.
В роботі з мікрооб’єктами на місці події можна виділити наступні стадії: підготовчу (профілактична робота і планування), пошук, фіксацію, вилучення, попереднє дослідження і упаковка.
Ефективний пошук мікрооб’єктів неможливий без відповідних технічних засобів. Для цього є засоби з криміналістичного чемодана і набір «Крапля».
Основними засобами пошуку мікрооб’єктів є освітлювачі, у тому числі ультрафіолетового кольору, і лупи. Пошук мікрооб’єктів здійснюється при хорошому освітленні як в прямому, так і в косопадаючому світлі за допомогою сильної лупи. Оглядати предмети необхідно, по мірі можливості, без переміщення. Якщо повністю оглянути предмет неможливо, то його слід помістити на чистий лист білого паперу, щоб не загубити мікрочастинки, які відділилися, при цьому слід застосовувати запобіжні засоби для збереження локалізації мікрооб’єктів на об’єкті-носії. Всі об’єкти необхідно оберігати від забруднень, не допускати контакту об’єктів між собою, загортати об’єкти в тканину або низькосортний папір. Всі дії з об’єктами бажано здійснювати в гумових рукавичках.
Експертне дослідження.
Поширеними є неідентифікаційні питання про наявність певних мікрочастинок:
чи є на об’єкті-носії (вказується предмет) привнесені частинки певного виду (вказуються мікрочастинки, що цікавлять слідчого: волокна, осколки скла, шматочки кам’яного вугілля, лакофарбові частинки, нашарування грунту і т. д.);
чи є на об’єкті-носії мікросліди конкретних речовин або матеріалів (нафти, фарби, цементу і т. д.)?
чи є в наданій масі речовини (матеріалу) сторонні мікрочастинки певного виду?
Ідентифікаційні питання:
- чи не є мікрочастинка частиною конкретного об’єкту (мікроуламок скла - частиною фарного розсіювача, плівка фарби - частиною лакофарбового покриття сейфу і т. д.)?
- чи не походить мікрослід від конкретної обмеженої маси речовини (наприклад, мікрослід-нашарування на одязі - від фарби у вилученому бідоні)?
- чи не належало раніше волокно конкретному предмету одягу?
- чи не походять волокна, знайдені на об’єкті (на одязі, холодній зброї, інструменті, транспортному засобі), від представленого комплекту предметів одягу?
При виявленні мікрооб’єктів в ході слідчої дії, звичайно, немає потреби ставити перед експертами питання про їх наявність. В цьому випадку слідчого можуть цікавити питання групового значення про природу частинок, сфера застосування даної речовини, його основні властивості. Постановка експертних завдань групового значення здійснюється за допомогою питань наступного типу:
- що за речовина (матеріал), мікрочастинки якої знайдені на місці події (на предметі-носії), де і з якою мети вона застосовується?
- чи не утворений знайдений мікрослід речовиною, яка володіє певними властивостями (наркотичним, токсичним, самозаймистим і т. д.)?
- який колір має зовнішня поверхня лакофарбового покриття об’єкта (транспортного засобу), мікрочастинки якого знайдені при огляді місця події? [7.330]
Відповіді на ці і подібні запитання дозволяють пов’язати знайдені мікрочастинки з якою-небудь групою об’єктів і відмежувати їх від всіх інших груп і окремих предметів, що, у свою чергу, допомагає вибрати напрям розшукових заходів і з’ясувати обставини справи.
При дослідженні мікрослідів біологічного походження окремі питання можуть ставитись перед медико-криміналістичною і судово-медичною експертизою.
Комплексна медико-криміналістична експертиза вирішує ряд питань, направлених на ідентифікацію людини. Наприклад, можлива постановка таких питань:
- чи не є плоска мікрочастинка з нашаруванням червоного кольору частиною нігтьової пластинки пальця руки потерпілої (підозрюваної);
- чи не знаходилася певна ділянка тіла людини (трупа) в контактній взаємодії з конкретним предметом (зброєю, транспортним засобом і ін.).
При призначенні судово-медичної експертизи по мікрочастинках ставляться як неідентифікаційні, так і ідентифікаційні питання. Ці питання в основному аналогічні тим, які були розглянуті вище. Специфіка їх пов’язана з особливостями мікрочастинок (мікрослідів) і об’єкту-носія (тіло людини). Так, для встановлення наявності частинок і механізму утворення мікрослідів можуть бути поставлені такі питання:
- чи є на об’єкті мікросліди крові (виділень) або мікрочастинки (клітинні елементи) людського організму;
- чи є на тілі людини або в області тілесних пошкоджень (в раневих каналах та ін.) сторонні мікрочастинки;
- який механізм утворення мікрослідів крові (або інших виділень) людини.
Для вирішення різних завдань групового значення перед експертами судовими медиками ставляться наступні питання:
- яка статева приналежність мікрослідів крові (інших виділень) або мікрочастинок, які знайдені при огляді;
- яке регіональне походження мікрослідів крові або мікрочастинок тіла людини органо-тканинного походження;
- чи однакова групова приналежність знайдених мікрослідів крові (виділень) або мікрочастинок тіла людини і відповідних зразків наданих для порівняльного дослідження.