Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МКР 2 ММПУР.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
15.08.2019
Размер:
58.79 Кб
Скачать

61. Розкрийте суть правила Гурвіца

Правило Гурвіца – адаптивна комбінація правила оптиміста і песиміста.

Критерій Гурвіца (критерій Гурвіца) - це компромісний спосіб прийняття рішень. При виборі рішення з двох крайнощів: песимістичною оцінкою за критерієм максимина і оптимістичною оцінкою максимакс раціонально дотримуватися проміжної позиції, кордон якої регулюється показником песимізму-оптимізму μ, званим ступенем оптимізму в критерії Гурвіца. Відповідно до цього компромісним рішенням буде лінійна комбінація мінімального і максимального виграшу

  де 0 <μ <1, Gnm - розмір можливого доходу, який відповідає рішенням за даних исходах. Причому величину μ визначає дослідник або особа, яка приймає рішення, при цьому значенню μ = 1 критерієм Гурвіца відповідає правилу максимина (критерій Вальда), а значенням μ = 0 - правило максимакс (критерій Севіджа). Критерій Гурвіца полягає в тому, що мінімального і максимального результатами кожного рішення присвоюється "вагу". Помноживши результати на відповідні ваги і підсумовуючи їх, особа, яка приймає рішення, отримує загальний результат. Далі вибирається рішення з найбільшим результатом.

62.Розкрийте суть прийняття ризикових рішень з урахуванням ймовірностей настання їх окремих альтернатив.

Рішення – це чи результат дія, зроблена на основі аналізу інформації і ведуче до планового результатам у роботі організації.

Рішення можуть прийматися як однією особою(індивідуальні рішення), так і групою осіб ( групові методи прийняття рішень). Кожен із цих методів має свої недоліки та свої переваги. Зокрема, індивідуальним рішенням притаманний вищий рівень творчості, вони приймаються швидше, оскільки не потребують узгоджень. Але вони частіше виявляються помилковими, більш ризиковими, що пов’язано із складністю та непередбачуваністю середовища, в якому працюють сучасні організації. Характер індивідуальних рішень багато в чому несе відбиток особистості менеджера, котрий їх приймає , з огляду на що рішення можуть бути виваженими, імпульсивними, інертними, ризикованими.

Управління ризиками сьогодні – один із видів професійної діяльності, що динамічно розвивається. Управління ризиками вимагає знань в області теорії фірми, страхової справи, аналізу господарської діяльності підприємства.

Ющук Марія

63. Як проводиться оцінка ступеня ризику?

У процесі аналізу альтернативних рішень виробляється оцінка ступеня ризику. Вона включає встановлення:

1) кількісного значення ймовірності настання події;

2) розміру наслідків ризику;

3) припустимого рівня ризику.

Тим самим з’являється інформація, необхідна для управління ризиком у конкретній ситуації.

Ступінь ризику може бути визначена різними способами: за допомогою теорії ймовірності, статистичним і експертним способами.

Для визначення ступеня ризику статистичним методом попередньо аналізується статистика втрат і прибутків, що мали місце в минулому досвіді. Шляхом установлення величини і частоти одержання позитивного результату визначається прогноз. Даний спосіб розрахунку ступеня ризику ґрунтується на значній інформаційній базі, що може бути відсутньою на підприємстві. У подібних випадках або «добувають» додаткову інформацію, що нерідко пов’язано з додатковими витратами, або використовують інші методи.

Оцінка ступеня ризику на основі опитування експертів припускає попередній відбір досвідчених фахівців, що встановлюють ймовірність і величину втрат, чи ймовірності припустимого та критичного ризику, або величину потенційних втрат. З приведених методів найбільш прийнятним для практики прийняття рішень є поєднання статистичного й експертного методів розрахунку ризику.