- •Тема 1. Органзаційн1 умови побудови
- •Тема 2. Облік грошових коштів 22
- •Тема 3. Облік розрахунків за зобов'язаннями 53
- •Тема 4. Облік дебіторської заборгованості 79
- •Тема 5. Облік праці та її оплати 103
- •Тема 6. Облік виробничих запасів, готової про дукції 137
- •Тема 7 облік поточних біологічних активів
- •Тема 8. Облік капітальних інвестицій 177
- •Тема 6. Облік виробничих запасів, готової про дукції 137
- •Тема 7. Облік поточних біологічних активів
- •Тема 8. Облік капітальних інвестицій 177
- •Тема 9. Облік основних засобів
- •Тема 10. Облік інших необоротних матеріаль них активів 242
- •Тема 11. Облік довгострокових біологічних ак тивів 246
- •Тема 12. Облік орендованих майнових паїв 267
- •Тема 13. Облік нематеріальних активів 279
- •Тема 14. Облік оренди 293
- •1.3. Особливості сільськогосподарського виробництва
- •2.1. Економічний зміст
- •2.2. Облік касових операцій
- •2.2.1 Вимоги до організації готівкових розрахунків
- •2.2.2. Документальне оформлення касових операцій
- •2.2.3. Облік грошових коштів у касі
- •2.3. Облік коштів на рахунках в банках у національній валюті
- •Розрахунки за акредитивами
- •2.4. Облік операцій на поточних рахунках в іноземній валюті
- •2.4.1 Порядок відкриття рахунків в іноземній валюті
- •2.4.2. Документальне оформлення експортно-імпортних операцій
- •2.4.3. Характеристика рахунків з обліку коштів в іноземній валюті
- •2.4.4. Облік курсових різниць
- •2.6. Облік інших коштів
- •3.1. Визначення, класифікація та оцінка зобов'язань
- •3.2. Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками
- •631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»;
- •632 «Розрахунки з іноземними постачальниками»;
- •633 «Розрахунки з учасниками пфг».
- •3.3. Облік розрахунків за страхуванням
- •3.4. Облік розрахунків з учасниками
- •671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами»;
- •672 «Розрахунки за іншими виплатами».
- •3.5. Облік розрахунків за іншими операціями
- •3.6. Облік поточної
- •611 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в національній валюті»;
- •612 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в іноземній валюті».
- •3.7. Облік кредитів банку
- •3.7.1. Економічний зміст кредитів банку
- •3.7.2. Облік короткострокових позик
- •3.7.3. Облік довгострокових кредитів банку
- •3.8. Облік доходів майбутніх періодів
- •4.1. Дебіторська заборгованість, її види
- •4.2. Облік сумнівних боргів
- •4.3. Облік розрахунків з покупцями та замовниками
- •361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»;
- •362 «Розрахунки з іноземними покупцями»;
- •363 «Розрахунки з учасниками пфг».
- •4.4. Облік розрахунків за виданими авансами
- •4.5. Облік розрахунків з підзвітними особами
- •4.6. Облік розрахунків за нарахованими доходами
- •4.7. Облік розрахунків за претензіями
- •4.8. Облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків
- •4.9. Облік розрахунків з іншими дебіторами
- •5.1. Нормативне регулювання та завдання обліку оплати праці
- •5.2. Склад фонду оплати праці
- •5.3. Облік чисельності працівників та відпрацьованого часу
- •5.4. Первинний облік праці та її оплати
- •5.5. Зведений облік праці та її оплати
- •5.6. Утримання із заробітної плати та нарахування на неї
- •661 «Розрахунки за заробітною платою»;
- •662 «Розрахунки з депонентами»;
- •663 «Розрахунки за іншими виплатами».
- •Кореспонденція рахунків з обліку оплати пращ
- •Тема 6 облік виробничих запасів, готової продукції
- •6.5. Первинний облік руху продукції тваринництва
- •6.6. Оцінка готової продукції
- •Кореспонденція рахунків з обліку руху виробничих запасів, мшп
- •7.2. Визнання та оцінка поточних
- •7.4. Документальне оформлення операцій
- •212 «Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за справедливою вартістю»;
- •213 «Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за первісною вартістю».
- •Кореспонденція рахунків з обліку поточних біологічних активів тваринництва
- •Типові кореспонденції з обліку будівництва об'єктів для власних потреб у забудовника
- •9.1. Економічний зміст основних засобів та завдання їх обліку
- •1. Основні засоби:
- •2. Інші необоротні матеріальні активи:
- •9.3. Оцінка основних засобів
- •1. Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма № оз-і).
- •3. Акт на списання основних засобів (форма № оз-з).
- •4. Акт на списання автотранспортних засобів (форма № 03-4).
- •9.6. Облік переоцінки основних засобів
- •Типові кореспонденції з надходження основних засобів
- •Тема 11
- •11.1. Економічна сутність та визнання біологічних активів
- •11.5. Інвентаризація довгострокових біологічних активів
- •11.6. Закладка та вирощування багаторічних насаджень
- •Кореспонденція рахунків з відображення витрат із закладення багаторічних насаджень (незрілих довгострокових біологічних активів)
- •11.7. Формування основного стада
- •12.1. Сутність майнових паїв
- •13.1. Поняття нематеріальних активів та їх класифікація
- •13.6. Інвентаризація нематеріальних активів
- •14.2. Види та класифікація оренди
- •Суб'єкти фінансового лізингу
- •14.3. Облік операційної оренди
- •14.4. Облік фінансової оренди
- •Структура орендних платежів та розподіл їх за періодами
- •Тема 15
- •15.4. Синтетичний і аналітичний
- •15.6. Облік витрат на збут
- •721 «Дохід від інвестицій в асоційовані підприємства»;
- •722 «Дохід від спільної діяльності»;
- •723 «Дохід від інвестицій в дочірні підприємства».
- •731 «Дивіденди одержані»;
- •732 «Відсотки одержані»;
- •733 «Інші доходи від фінансових операцій».
- •751 «Відшкодування збитків від надзвичайних подій»;
- •752 «Інші надзвичайні доходи».
- •17.1. Характеристика організації виробництва та його обліку
- •91 «Загальновиробничі витрати».
- •911 «Загальновиробничі витрати рослинництва»;
- •912 «Загальновиробничі витрати тваринництва»;
- •913 «Загальновиробничі витрати промислових виробництв та інших підсобних виробництв».
- •9111 — «Цехові витрати відділення № 1»;
- •Примірний перелік статейвитрат
- •Основні кореспонденції рахунків з обліку адміністративних витрат
- •18.4. Облік фінансових витрат
- •951 «Відсотки за кредит»;
- •952 «Інші фінансові витрати»;
- •961 «Втрати від інвестицій в асоційовані підприємства»;
- •962 «Втрати від спільної діяльності»;
- •963 «Втрати від інвестицій в дочірні підприємства».
- •18.5. Облік інших витрат
- •18.6. Облік надзвичайний витрат
- •991 «Втрати від стихійного лиха»;
- •992 «Втрати від техногенних катастроф і аварій»;
- •993 «Інші надзвичайні витрати».
- •940 «Витрати від первісного визнання та від зміни вартості,активів, які обліковуються за справедливою вартістю»;
- •710 «Дохід від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю».
- •20.3.3. Облік додаткового капіталу.
- •20.3.6. Облік неоплаченого капіталу.
- •20.2. Складові власного капіталу
- •20.3. Характеристика та облік власного капіталу
- •20.3.1. Облік статутного капіталу
- •20.3.2. Облік пайового капіталу
- •20.3.4. Облік резервного капіталу
- •20.3.5. Облік вилученого капіталу
- •451 «Вилучені акції»;
- •453 «Інший вилучений капітал».
- •20.3.7. Облік нерозподілених прибутків (непокритих збитків)
- •441 «Прибуток нерозподілений»;
- •442 «Непокриті збитки»;
- •443 «Прибуток, використаний у звітному періоді»;
Суб'єкти фінансового лізингу
№ з/п |
Суб'єкти фінансового лізингу |
Хто може бути |
1 |
Лізингодавець |
Винятково юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу. Звернімо увагу: ЦКУ не містить такого жорсткого обмеження |
2 |
Лізингоодержувач |
Як фізична, так і юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця |
3 |
Продавець (постачальник) |
Фізична або юридична особа, в якої лізингодавець придбає річ, що в наступному буде-передана як предмет фінансового лізингу лізингоодержувачу |
4 |
Інші |
Юридичні або фізичні особи, які є сторонами багатостороннього договору лізингу (наприклад, страхові організації, фінансові установи тощо) |
Отже, постає запитання: а чи може звичайне підприємство (яке не потрапило до переліку фінансових установ) надавати таку фінансову послугу, як фінансовий лізинг? Роз'яснення Державної комісії щодо регулювання ринків фінансових послуг України (далі — Держфінпослуг), викладені в листах від 12.07.2004 року № 715/11-12, від 09.07.2004 року № 702/11-3/1 та від 09.07.2004 року № 703/11-3/1, дають можливість стверджувати, що звичайні підприємства все ж таки можуть надавати окремі фінансові по-
20*
307
слуги. Підтвердженням цього може служити закріплена безпосередньо в Законі України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п. 4 ст. 5) спеціальна норма: можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ і ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції.
На виконання цієї норми Держфінпослуг своїм розпорядженням від 22.01.2004 року №21 затвердив спеціальне Положення, що передбачає можливість надання окремих фінансових послуг, включаючи й фінансовий лізинг, юридичними особами — суб'єктами господарювання, що за своїм правовим статусом не є фінансовими установами. Дія цього Положення поширюється на юридичних осіб, які:
систематично надають фінансові послуги з фінансового лізингу (укладання трьох і більше договорів про надання фінансових послуг протягом календарного року);
уклали хоча б один договір про надання фінансових послуг на загальну суму, що перевищує 80000 гривень.
При цьому діяльність щодо надання конкретного виду фінансових послуг має бути зафіксована в установчих документах.
Згідно стаття 5 Закону України «Про фінансовий лізинг» допускаються операції сублізингу. Цим Законом сублізинг визначений як вид піднайму предмета лізингу, відповідно до якого лі-зингоодержувач за договором лізингу передає третім особам у користування за плату на погоджений строк відповідно до умов договору сублізингу предмет лізингу, отриманий раніше від лі-зингодавця за договором лізингу. Для того, щоб сублізинг став реальністю, лізингоодержувачу слід виконати обов'язкову умову договору сублізингу, а саме: лізингодєржувач має отримати згоду лізингодавця на здійснення лізингу. Причому вона має бути зафіксована на папері, тобто подана у письмовій формі. До договору сублізингу застосовуються положення про договір лізингу, якщо інше не передбачено договором лізингу. При цьому не є винятком і те, що цим договором можуть бути передбачені й інші умови.
Схема сублізингу має такий вигляд (див. рис. 14.4).
У разі якщо лізингодавець передає у лізинг власне майно (що спеціально виготовлене або раніше експлуатувалося ним устаткування), перша ланка (продавець предмета лізингу) у схемі відсутня.
308
Рис. 14.4. Схема сублізингу
де 1 — продаж об'єкта лізингу;
2, 2а — договір лізингу. Передача лізингодавцем (продавцем предмета лізингу) об'єкта фінансового лізингу лізингоодержува-
чу— 1;
З — договір сублізингу. Передача лізингоодержувачем — 1 об'єкта лізингу лізингоодержувачу — 2;
Здійснюючи сублізинг, слід пам'ятати, що у разі передачі предмета лізингу в сублізинг право вимоги до продавця (постачальника) переходить за договором сублізингу до лізингоодер-жувача. Беручи до уваги норми ст. 808 ЦКУ, продавець (лізинго-одержувач) несе відповідальність перед сублізингоодержувачем під час здійснення сублізингу за порушення зобов'язань щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, доставки, заміни та інших гарантійних зобов'язань.
Також варто звернути увагу на те, що сублізингоодержувачу згідно зі ст. 9 Закону України «Про фінансовий лізинг» (як власне і просто лізингоодержувачу) забезпечується захист його прав на предмет лізингу нарівні із захистом, установленим законодавством щодо захисту прав власника. Сублізингоодержувач має право вимагати, зокрема і від лізингодавця, усунення будь-яких порушень його прав на предмет лізингу.