МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Кафедра психології, педагогіки та права
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
з курсу «МЕДІА ПРАВО»
для напрямку підготовки 020105 ЖР
бакалаврського циклу
денної форми навчання
Л
Укладач: Галаджун З.В. старший викладач кафедри ППП,
Відповідальний за випуск: Кизименко Л.Д. доктор біологічних наук, професор Національного університету “Львівська політехніка”
Рецензенти: Фінклер Ю.Е. професор кафедри Національного університету “Львівська політехніка”
Палюх Л.М., ст. викладач, канд. юр. наук.
Рекомендовано до друку рішенням
на засіданні кафедри психології, педагогіки та права
Національного університету “Львівська політехніка”
Протокол N1 від 31/08/2010
ВСТУП
Сучасні зміни в навчальному процесі та його інтенсивна трансформація відповідно до положень Булонської угоди у напрямку креативності та підвищення наукового рівня знань передбачають активізацію самостійної роботи студентів, яка значною мірою наближається до дослідницької праці. Рівень її підготовки та організації визначає міру засвоєння студентом здобутих знань, культуру його інтелектуальної діяльності, його розвиток та навички наукового аналізу. Головним сенсом самостійної роботи студентів є ознайомлення з азами наукового дослідження через самоорганізацію у підготовці до семінарських занять, освоєнні лекційного матеріалу та написанні і захисті контрольної та залікової роботи, чи тез на конференцію. Основною метою виконання таких робіт – глибоко й творчо вивчити одне з конкретних питань теорії і практики Правознавства як навчальної дисципліни, оволодіти методами наукового дослідження.
У процесі самостійної роботи студенти вдосконалюють і розвивають навички та вміння наукового дослідження:
самостійне формулювання проблеми визначеного дослідження;
визначення мети, предмету, об’єкту та основних дослідницьких завдань;
здійснення наукового пошуку та диференціація потрібної наукової інформації з визначеної тематики;
висловлювання логічно і аргументовано своїх думок та пропозицій;
узагальнення та систематизація висновків;
вірно оформлювати науково-довідковий матеріал;
публічно захищати підготовлену роботу (робити наукові повідомлення, відповідати на запитання, захищати свою точку зору тощо).
Визначальне завдання методичної розробки – це допомога студентам щодо підготовки до наукового опрацювання матеріалу з метою його висвітлення на семінарських заняттях та захисті контрольної роботи, а також підготовки до заліку. Для перевірки набутих знань до кожної теми запропоновані тестові завдання для самоконтролю. До кожного семінару підготовлені опорні тези та короткий глосарій, що визначають обсяг та рівень потрібних знань. В кінці методичної розробки надається загальний список літератури до вивчення дисципліни "Медіа право". Основою написання методичної розробки стали вимоги нормативних документів щодо оформлення складових наукової роботи, а також рекомендації, що містяться в різних довідкових матеріалах.
Методичні рекомендації до організації самостійної підготовки
До практичних занять.
Метою практичного заняття є набуття, примноження й оновлення знань по окремим питанням з визначеної теми. Передбачається два етапи його організації: 1) підготовка студентів до аудиторного семінарського заняття; 2) обговорення планованих питань у відведених аудиторних годинах. На першому етапі необхідно сформувати інформаційне коло дослідження за визначеним питанням. Для кращої оптимізації організаційної роботи студентам пропонується керуватися такими принципами:
пошук матеріалів потрібно здійснювати за чітко визначеним питанням, не зупиняючись на побічних проблемах,
спочатку матеріал накопичується без оцінки його значення, а потім проводиться фільтрація або відбір істотних елементів і, нарешті, виключаються зайві чи дублюючі.
Результати пошуку фіксуються окремо у зошитах з семінарських занять. Існує декілька форм конспектування знайденого матеріалу. Перший передбачає повну і ґрунтовну відповідь з урахуванням детальних елементів, складених таблиць чи схем. Другий – тезове викладення матеріалу , коли студент фіксує скорочено визначальні позиції і думки різних науковців. Обрання певної форми визначається рівнем науково-дослідної культури студента і потребою у певному самовдосконаленні.
Під час обговорення запланованих питань у відведених аудиторних заняттях слід користуватися встановленою культурою наукового виступу, аргументації та дискусії. Важливими елементами цього процесу є обґрунтування істинності судження, логіка і послідовність викладення матеріалу, чітке формулювання основних тез і висновків, висловлення своєї позиції тощо.
Для кращої орієнтації у процесі підготовки до семінарських занять пропонується визначення основної мети, питань плану, реферативні фіксовані виступи, тести і питання для самоконтролю та список літератури.
Самостійна робота студентів передбачає крім підготовки та виступів на практичних заняттях, ще й вивчення індивідуально окремих питань дисципліни, що не увійшли до переліку лекційних і семінарських завдань. Лектор самостійно визначає умови та форми звітності студентів щодо цього типу роботи. Також елементом науково-дослідної самостійної роботи студента є написання реферату, тез, контрольної та залікової роботи.
При здійсненні цього комплексу самостійної роботи студент повинен сформувати такі здатності та систему умінь:
за результатами аналізу юридичних джерел та історіографічної літератури, використовуючи ознаки соціально-історичних епох, та критеріїв причинно-наслідкових зв’язків цих процесів, визначити закономірності формування та розвитку правового поля України;
мати уявлення та усвідомлювати основні концепції щодо формування та розвитку українського правового поля;
визначити основні закономірності, суть і наслідки порушення норм права;
сформулювати особливості правового пошуку оптимальних моделей будівництва незалежної України;
аналізуючи сучасні юридичні документи та історичні матеріали, що відтворюють закономірності попереднього життя українського народу, визначити особливості сучасного соціально-політичного розвитку українського суспільства та його перспективу;
схарактеризувати історичні аспекти появи чисельних соціальних і етнічних груп в Україні, найбільш характерні риси їх спілкування між собою в рамках держави;
показати зародження української соціальної системи, наявність в ній ознак міжнародного впливу, поєднання історичного і сучасного;
визначити об’єктивні умови і суб'єктивні фактори в процесах правового, гуманітарного та політичного життя народу.