МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Кафедра психології, педагогіки і соціального управління
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
з курсу «МЕДІА ПРАВО»
для напрямку підготовки 030301 ЖР студентів
бакалаврського циклу
денної та заочної форми навчання
Методичні вказівки до практичних занять з курсу «Медіа право» (для студентів денного відділення напрямку підготовки 030301 ЖР) )
Укладач: Галаджун З.В. старший викладач кафедри ППП,
Відповідальний за випуск: Кизименко Л.Д. доктор біологічних наук, професор Національного університету “Львівська політехніка”
Рецензенти: Петровська І.Р. к.т.н., доцент кафедри ППСУ Національного університету “Львівська політехніка”
Ієвлєв О.М. доцент кафедри ППСУ Національного університету “Львівська політехніка”
Рекомендовано до друку рішенням засідання
на засіданні кафедри психології, педагогіки та права
Національного університету “Львівська політехніка”
Протокол N 1 від 22.08.2011р.
Вступ
Методичні вказівки містять в собі теми і питання до практичних занять, контрольні питання з курсу, методичні рекомендації для виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання, короткий словник юридичних термінів (глосарій) та список рекомендованих критичних джерел та нормативно-правових актів. Посібник призначений для студентів денного та заочного відділення всіх напрямків підготовки.
Методичні рекомендації до організації самостійної підготовки до практичних занять.
Як відзначає Міністерство освіти і науки України в листі від 07.02.2009 «Про практичну підготовку студентів», в сучасних умовах ситуація з організацією практичної підготовки у вищих навчальних закладах суттєво погіршилась. Одним з дидактичних принципів освіти є принцип зв’язку теорії з практикою, що полягає в гармонійному поєднанні науково-правових знань з практикою і повсякденним життям людей. Саме на цих засадах має ґрунтуватися викладання юридичних дисциплін.
Методичну основу цього принципу заклав один з видатних російських цивілістів Дмитро Меєр у своїй праці «О значении практики в системе юридического образования» (1855), де автор виклав докладну програму проведення практичних занять з цивільного, кримінального права і судочинства.
І до сьогодні актуальними залишаються положення статті Геннадія Матвєєва «О методике проведения семинаров и практикумов по юридическим дисциплинам», у якій не лише показані характерні недоліки проведення семінарських занять з юридичних дисциплін, але й сформульовані конкретні методичні рекомендації щодо проведення семінарських і практичних занять.
З усіх відомих форм навчального процесу найбільшу практичну спрямованість, на наш погляд, мають семінарські і практичні заняття, а також практика студентів.
Отже, саме практичні заняття – є однією із найпоширеніших форм контролю щодо засвоєння студентами навчального матеріалу в обсязі передбаченому робочою програмою з дисципліни «Медіа право».
Проведення практичних занять має на меті більш поглиблене вивчення студентами основних тем курсу, набуття, примноження й оновлення знань по окремим питанням з визначеної теми. закріплення навичок самостійної роботи з нормативно-правовими актами, опанування вмінням правильного тлумачення і застосування норм чинного законодавства України у практичній роботі та повсякденній діяльності.
Метою практичного заняття є набуття, примноження й оновлення знань по окремим питанням з визначеної теми. Передбачається два етапи його організації: 1) підготовка студентів до аудиторного семінарського заняття; 2) обговорення планованих питань у відведених аудиторних годинах. На першому етапі необхідно сформувати інформаційне коло дослідження за визначеним питанням. Для кращої оптимізації організаційної роботи студентам пропонується керуватися такими принципами:
пошук матеріалів потрібно здійснювати за чітко визначеним питанням, не зупиняючись на побічних проблемах,
спочатку матеріал накопичується без оцінки його значення, а потім проводиться фільтрація або відбір істотних елементів і, нарешті, виключаються зайві чи дублюючі.
Готуючись до практичного заняття, крім конспекту лекцій, літератури, наведеної у методичних вказівках, рекомендується користуватися нормативно-правовими актами, що публікуються у таких періодичних виданнях, як «Відомості Верховної ради України»,»Офіційний вісник України», «Голос України», «Урядовий кур»єр». При цьому бажано певним чином систематизувати дані про використані в ході підготовки нормативно-правові акти і спеціальну літературу, конспектувати їх основні положення, складати тези виступів і плани доповідей. Для підвищення рівня правової культури варто також використовувати можливості комп»ютерних та телекомунікаційних технологій.
Результати пошуку фіксуються окремо у зошитах з семінарських занять. Існує декілька форм конспектування знайденого матеріалу. Перший передбачає повну і ґрунтовну відповідь з урахуванням детальних елементів, складених таблиць чи схем. Другий – тезове викладення матеріалу , коли студент фіксує скорочено визначальні позиції і думки різних науковців. Обрання певної форми визначається рівнем науково-дослідної культури студента і потребою у певному самовдосконаленні.
Під час обговорення запланованих питань у відведених аудиторних заняттях слід користуватися встановленою культурою наукового виступу, аргументації та дискусії. Важливими елементами цього процесу є обґрунтування істинності судження, логіка і послідовність викладення матеріалу, чітке формулювання основних тез і висновків, висловлення своєї позиції тощо.
Для кращої орієнтації у процесі підготовки до семінарських занять пропонується визначення основної мети, питань плану, реферативні фіксовані виступи, тести і питання для самоконтролю та список літератури.
На практичних заняттях з курсу «Медіа право» розглядаються найбільш важливі питання теорії держави та права, основ конституційного, цивільного, спадкового, трудового, сімейного, адміністративного та кримінального права України.
Практичні заняття проводяться в опитній формі. А також шляхом заслуховування повідомлень, доповідей, фіксованих виступів з теоретичних питань, попередньо визначених тем, з подальшим їх всебічним обговоренням. З деяких тем (при попередньому погодженні з викладачем) студенти можуть підготувати письмові реферати. Реферат у нашому розумінні – це стислий письмовий виклад наукової праці, результатів наукового дослідження, змісту книги тощо. Таким чином, у студентів вироблялися б практичні навички науково-дослідної роботи.
Реферат передбачає викладення окремої теми (питання), що ґрунтується на систематизації, узагальненні наукових джерел. Він готується за планом, в якому конкретизуються питання обраної теми, в кінці тексту подається список використаної літератури. Обсяг реферату, як правило – 7-10 ст. формату А4, а його зміст автор має донести аудиторії за 5-7 хв. Навколо окремих питань викладач організовує дискусії – колективне обговорення певної теоретичної проблеми. Учасники обговорення повинні аргументувати свої відповіді бажано з посиланнями на відповідні акти законодавства. При цьому викладачем враховується знання суті питання і нормативної бази, що його регулює, володіння юридичними поняттями та термінами, вміння чітко і логічно побудувати свій виступ.
Студенти, які отримали незадовільну оцінку чи були відсутні на занятті, зобов»язанні в індивідуальному порядку відпрацювати відповідну тему у терміни, погодженні з викладачем.