- •Тема 1 поняття, предмет і система кримінології
- •1.1. Кримінологія як наука і її предмет.
- •1.2. Завдання і функції кримінології.
- •1.3. Система кримінології. Кримінологія як навчальна дисципліна.
- •1.4. Кримінологія в системі наук.
- •Тема 2 історія науки кримінології. Кримінологія в україні й за кордоном
- •2.1. Кримінологічні ідеї класичної школи кримінального права.
- •2.2. Позитивізм у кримінології.
- •2.3. Сучасна кримінологія.
- •2.4. Історія і сучасний стан кримінології в Україні.
- •Тема 3 методика кримінологічних досліджень
- •3.1. Поняття методики кримінологічного дослідження.
- •3.2. Сутність і етапи (процедура) кримінологічного дослідження.
- •3.3. Метод суцільного та вибіркового дослідження.
- •3.4. Соціологічні методи кримінологічного дослідження.
- •3.5. Психологічні методи кримінологічного дослідження.
- •Тема 4 правова статистика і її застосування у кримінології
- •4.1. Поняття правової статистики.
- •4.2. Етапи статистичного дослідження у кримінології.
- •Тема 5 злочинність і її показники
- •5.1. Поняття злочинності.
- •5.2. Показники злочинності.
- •5.3. Латентна злочинність.
- •Тема 6 причини і умови злочинності
- •6.1. Детермінація і причинність злочинності.
- •6.2. Концепції причин злочинності.
- •6.3. Основні сучасні теорії причин злочинності в Україні та Росії.
- •Тема 7 особа злочинця
- •7.1. Поняття особи злочинця.
- •7.2. Соціальне і біологічне в особі злочинця.
- •7.3. Типологія особи злочинця.
- •7.4. Практичне значення кримінологічного аналізу особи злочинця.
- •Тема 8 індивідуальна злочинна поведінка
- •8.1. Причини і умови окремого злочину.
- •8.2. Обставини формування особи.
- •8.3. Зовнішні обставини вчинення злочину (ситуація).
- •8.4. Мотивація злочину.
- •Тема 9 віктимологічний аспект конкретного злочину
- •9.1. Віктимологія: загальне поняття й історія розвитку.
- •9.2. Основні поняття віктимології (жертва, потерпілий, віктимність, віктимізація).
- •9.3. Віктимна поведінка і її види. Класифікація потерпілих від злочинів.
- •Тема 10 кримінологічне прогнозування і планування попереджувальної діяльності
- •10.1. Поняття і види кримінологічного прогнозування.
- •10.2. Методи кримінологічного прогнозування.
- •10.3. Значення кримінологічного прогнозування.
- •10.4. Поняття, завдання і види кримінологічного планування.
- •Тема 11 попередження злочинності
- •11.1. Поняття попередження злочинності.
- •11.2. Об’єкти, рівні й форми профілактики злочинності.
- •11.3. Заходи попередження злочинності та їх класифікація.
- •11.4. Суб’єкти попереджувальної діяльності та їх класифікація.
- •11.5. Правоохоронні органи як суб’єкти попереджувальної діяльності.
- •Тема 12 кримінологічна характеристика і попередження наркоманії. Наркобізнес і заходи його запобігання
- •12.1. Кримінологічна характеристика наркоманії: медичні й соціальні аспекти.
- •12.2. Причини наркоманії в сучасних умовах.
- •12.3. Шляхи попередження наркоманії.
- •12.4. Наркобізнес і заходи його запобігання.
- •Тема 13 кримінологічна характеристика і попередження злочинності неповнолітніх
- •13.1. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх.
- •13.2. Причини й умови скоєння злочинів неповнолітніми.
- •13.3. Попередження злочинності неповнолітніх.
- •Тема 14 кримінологічна характеристика і попередження жіночої злочинності
- •14.1. Кримінологічна характеристика злочинів, які скоюють жінки.
- •14.2. Причини і умови вчинення злочинів жінками.
- •14.3. Кримінологічні проблеми проституції.
- •14.4. Попередження жіночої злочинності й проституції.
- •Тема 15 кримінологічна характеристика і попередження рецидивної злочинності
- •15.1. Кримінологічна характеристика рецидивної злочинності й злочинця-рецидивіста.
- •15.2. Причини й умови рецидивної злочинності.
- •15.3. Профілактика рецидивної злочинності.
- •Тема 16 кримінологічна характеристика і попередження професійної та організованої злочинності
- •16.1. Кримінологічна характеристика професійної та організованої злочинності.
- •16.2. Причини й умови, що детермінують професійну та організовану злочинність.
- •16.3. Основні напрями попередження професійної та організованої злочинності.
- •Тема 17 кримінологічна характеристика і попередження економічної злочинності
- •17.1. Кримінологічна характеристика економічної злочинності.
- •17.2. Причини й умови, що детермінують економічну злочинність.
- •17.3. Попередження економічної злочинності.
- •Тема 18 кримінологічна характеристика і попередження насильницьких некорисливих злочинів
- •18.1. Кримінологічна характеристика насильницьких некорисливих злочинів.
- •18.2. Причини й умови вчинення насильницьких некорисливих злочинів.
- •18.3. Попередження насильницьких некорисливих злочинів.
- •Тема 19 кримінологічна характеристика і попередження корисливих злочинів проти приватної власності
- •19.1. Кримінологічна характеристика корисливих злочинів проти приватної власності.
- •19.2. Причини й умови, що детермінують корисливі злочини проти приватної власності.
- •19.3. Попередження корисливих злочинів проти приватної власності.
- •Тема 20 кримінологічна характеристика і попередження необережних злочинів
- •20.1. Кримінологічна характеристика необережних злочинів.
- •20.2. Причини й умови, що детермінують необережні злочини.
- •20.3. Попередження необережних злочинів.
- •20.4. Кримінологічна характеристика і попередження необережних автотранспортних злочинів.
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Загальна частина
- •Тема 1. Поняття, предмет і система кримінології
- •1.1. Кримінологія як наука і її предмет ......................................................................... 1
- •Тема 2. Історія науки кримінології. Кримінологія в україні й за кордоном
- •Тема 3. Методика кримінологічних досліджень
- •Тема 8. Індивідуальна злочинна поведінка
- •Тема 9. Віктимологічний аспект конкретного злочину
- •Тема 10. Кримінологічне прогнозування і планування попереджувальної діяльності
- •Тема 11. Попередження злочинності
- •Особлива частина
- •Тема 12. Кримінологічна характеристика і попередження наркоманії. Наркобізнес і заходи його запобігання
- •Тема 13. Кримінологічна характеристика і попередження злочинності неповнолітніх
- •Тема 14. Кримінологічна характеристика і попередження жіночої злочинності
- •Тема 15. Кримінологічна характеристика і попередження рецидивної злочинності
- •Тема 20. Кримінологічна характеристика і попередження необережних злочинів
11.2. Об’єкти, рівні й форми профілактики злочинності.
Попередження злочинності є системою, що об’єднує об’єкти профілактики, основні рівні й форми профілактики, заходи попереджувального впливу, суб’єктів профілактики, які виконують цю роботу.
До об’єктів попередження злочинності належать процеси і явища різного порядку. По-перше, це економічні, політичні, психологічні та інші фактори, що зумовлюють стан і динаміку злочинності. Ступінь зв’язку цих факторів із злочинністю може бути різний. Її пізнання за допомогою кримінологічного аналізу визначає масштаби профілактичної діяльності та її ефективність. По-друге, до об’єктів попереджувальної діяльності можна зарахувати діяльність людей, що повинна відповідати нормам права й соціальної взаємодії. Характер діяльності при цьому може бути різноманітний: професійний, адміністративний, технологічний тощо. І, по-третє, це особа злочинця.
Залежно від ієрархії причин і умов злочинності розрізняють три основних рівня її попередження: загальносоціальний, соціально-кримінологічний та індивідуальний.
Загальносоціальний рівень попередження злочинності (загальна профілактика) охоплює діяльність держави, суспільства та їх інститутів, що спрямована на розв’язання суперечностей в галузі економіки, соціального життя, у моральній сфері тощо. Цю діяльність здійснюють різні органи державної влади й управління, громадські формування, для яких функція попередження злочинності не є основною або професійною. Профілактичний ефект досягається завдяки ефективній соціальноекономічній політиці загалом.
Спеціально-кримінологічний рівень (кримінологічна профілактика) полягає в цілеспрямованому впливі на криміногенні фактори, пов’язані з окремими видами й групами злочинної поведінки, наприклад насильницькою або економічною злочинністю. Такі комплекси специфічних причин і умов злочинної поведінки усуваються або нейтралізуються у процесі діяльності відповідних суб’єктів, для яких профілактична функція є виконанням їх основних професійних завдань.
Індивідуальний рівень попередження злочинності (індивідуальна профілактика злочинів — ІПЗ ) охоплює діяльність щодо конкретних осіб, поведінка яких вступає в конфлікт з правовими нормами. Залежно від стадії генезису особи злочинця ІПЗ поділяється на чотири види.
Перший вид ІПЗ стосується об’єктів, які перебувають на початковому етапі криміналізації особи. У цей період вони вчиняють різні правопорушення незлочинного характеру, які утворюють загалом певний вид антигромадської діяльності. Умовно цей вид ІПЗ називають ранньою індивідуальною профілактикою злочинів.
Другий вид ІПЗ стосується осіб, які вчинили або вчиняють злочини. Суб’єктами цього виду профілактики можуть бути слідчі, оперативні та інші працівники органів внутрішніх справ, судді. Профілактична робота полягає в тому, щоб схилити особу до відмови від вчинення злочину, припинити його на стадії підготовки, а в разі вчинення злочину сприяти формуванню у особи почуття каяття, бажання сприяти розкриттю злочину. Умовно цей вид профілактики називають судовослідчим.
Третій вид ІПЗ охоплює осіб, які вчинили злочини і стосовно них суд прийняв рішення про застосування різних заходів кримінально-правового впливу. Цей вид профілактики по-перше, реалізується в діяльності установ виконання покарань, завдання яких полягає у виправленні та ресоціалізації засудженого, по-друге, здійснюється відповідними державними та громадськими організаціями при звільненні особи від реального виконання кримінального покарання (умовне засудження, відстрочка виконання вироку, примусові заходи виховного характеру). Цей вид профілактики умовно називають пенітенціарним.
Четвертий вид ІПЗ стосується осіб, що відбули кримінальне покарання, але підлягають нагляду з метою запобігання рецидиву. Умовно цей вид профілактики називають постпенітенціарним.
Підхід до попередження злочинності з урахуванням рівнів профілактики відбивається в побудові структури органів і організацій, що здійснюють цю діяльність. Від правильного вибору рівня профілактики залежить її ефективність.
Профілактична діяльність втілюється у відповідних формах, характер яких залежить від рівня попередження злочинності та практики відповідних суб’єктів.
Загальносоціальна профілактика реалізується за допомогою державних планів економічного та соціального розвитку. Такі плани складаються як на державному, так і на регіональному рівні. Профілактичне значення такого плану полягає в тому, що він передбачає стратегію і тактику соціально-економічного розвитку країни (регіону) з урахуванням можливих криміногенних наслідків від реалізації закладених у нього заходів.
За допомогою такого плану досягається єдність впливу на загальносоціальні причини злочинності всіх попереджувальних заходів: економічних, соціальних, ідеологічних, культурологічних, технологічних та ін.
Спеціально-кримінологічна профілактика здійснюється у формі відомчих і міжвідомчих планів або програм підсилення боротьби зі злочинністю. У них передбачається система заходів, спрямованих на профілактику конкретних видів і групп злочинності, злочинності взагалі, на певній території (держава, регіон). Передбачувані програми заходів реалізуються за рахунок взаємодії і взаємоузгодженості діяльності окремих суб’єктів профілактики. Прикладами є Державна програма боротьби зі злочинністю, ухвалена Верховною Радою України 25 червня 1993 р., і затверджена Президентом України Комплексна цільова програма боротьби зі злочинністю на 1996–2000 роки.
Безумовно, ефективність попередження злочинів залежатиме від узгодженості програми боротьби із злочинністю з концепцією державного плану економічного та соціального розвитку країни.
Індивідуальна профілактика реалізується, як правило, у двох формах.
Якщо йдеться про усунення причин і умов, які сприяли вчиненню конкретних злочинів, що були виявлені у процесі діяльності спеціальних суб’єктів, то це вимоги про вжиття заходів організаційно-управлінського, економіко-технологічного й ідеологічного характеру, які втілюються в особливому процесуальному акті — приписі прокурора, поданні слідчого, окремій ухвалі суду.
Якщо йдеться про особу конкретного злочинця, то застосовують програми індивідуального коригування правопорушуючої поведінки. У програмі відбиваються детальний портрет особи, характеристика основних факторів мікросередовища формування її негативних рис, передбачаються диференційовані заходи профілактичного впливу і критерії ефективності їх застосування.