- •Тема 1 поняття, предмет і система кримінології
- •1.1. Кримінологія як наука і її предмет.
- •1.2. Завдання і функції кримінології.
- •1.3. Система кримінології. Кримінологія як навчальна дисципліна.
- •1.4. Кримінологія в системі наук.
- •Тема 2 історія науки кримінології. Кримінологія в україні й за кордоном
- •2.1. Кримінологічні ідеї класичної школи кримінального права.
- •2.2. Позитивізм у кримінології.
- •2.3. Сучасна кримінологія.
- •2.4. Історія і сучасний стан кримінології в Україні.
- •Тема 3 методика кримінологічних досліджень
- •3.1. Поняття методики кримінологічного дослідження.
- •3.2. Сутність і етапи (процедура) кримінологічного дослідження.
- •3.3. Метод суцільного та вибіркового дослідження.
- •3.4. Соціологічні методи кримінологічного дослідження.
- •3.5. Психологічні методи кримінологічного дослідження.
- •Тема 4 правова статистика і її застосування у кримінології
- •4.1. Поняття правової статистики.
- •4.2. Етапи статистичного дослідження у кримінології.
- •Тема 5 злочинність і її показники
- •5.1. Поняття злочинності.
- •5.2. Показники злочинності.
- •5.3. Латентна злочинність.
- •Тема 6 причини і умови злочинності
- •6.1. Детермінація і причинність злочинності.
- •6.2. Концепції причин злочинності.
- •6.3. Основні сучасні теорії причин злочинності в Україні та Росії.
- •Тема 7 особа злочинця
- •7.1. Поняття особи злочинця.
- •7.2. Соціальне і біологічне в особі злочинця.
- •7.3. Типологія особи злочинця.
- •7.4. Практичне значення кримінологічного аналізу особи злочинця.
- •Тема 8 індивідуальна злочинна поведінка
- •8.1. Причини і умови окремого злочину.
- •8.2. Обставини формування особи.
- •8.3. Зовнішні обставини вчинення злочину (ситуація).
- •8.4. Мотивація злочину.
- •Тема 9 віктимологічний аспект конкретного злочину
- •9.1. Віктимологія: загальне поняття й історія розвитку.
- •9.2. Основні поняття віктимології (жертва, потерпілий, віктимність, віктимізація).
- •9.3. Віктимна поведінка і її види. Класифікація потерпілих від злочинів.
- •Тема 10 кримінологічне прогнозування і планування попереджувальної діяльності
- •10.1. Поняття і види кримінологічного прогнозування.
- •10.2. Методи кримінологічного прогнозування.
- •10.3. Значення кримінологічного прогнозування.
- •10.4. Поняття, завдання і види кримінологічного планування.
- •Тема 11 попередження злочинності
- •11.1. Поняття попередження злочинності.
- •11.2. Об’єкти, рівні й форми профілактики злочинності.
- •11.3. Заходи попередження злочинності та їх класифікація.
- •11.4. Суб’єкти попереджувальної діяльності та їх класифікація.
- •11.5. Правоохоронні органи як суб’єкти попереджувальної діяльності.
- •Тема 12 кримінологічна характеристика і попередження наркоманії. Наркобізнес і заходи його запобігання
- •12.1. Кримінологічна характеристика наркоманії: медичні й соціальні аспекти.
- •12.2. Причини наркоманії в сучасних умовах.
- •12.3. Шляхи попередження наркоманії.
- •12.4. Наркобізнес і заходи його запобігання.
- •Тема 13 кримінологічна характеристика і попередження злочинності неповнолітніх
- •13.1. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх.
- •13.2. Причини й умови скоєння злочинів неповнолітніми.
- •13.3. Попередження злочинності неповнолітніх.
- •Тема 14 кримінологічна характеристика і попередження жіночої злочинності
- •14.1. Кримінологічна характеристика злочинів, які скоюють жінки.
- •14.2. Причини і умови вчинення злочинів жінками.
- •14.3. Кримінологічні проблеми проституції.
- •14.4. Попередження жіночої злочинності й проституції.
- •Тема 15 кримінологічна характеристика і попередження рецидивної злочинності
- •15.1. Кримінологічна характеристика рецидивної злочинності й злочинця-рецидивіста.
- •15.2. Причини й умови рецидивної злочинності.
- •15.3. Профілактика рецидивної злочинності.
- •Тема 16 кримінологічна характеристика і попередження професійної та організованої злочинності
- •16.1. Кримінологічна характеристика професійної та організованої злочинності.
- •16.2. Причини й умови, що детермінують професійну та організовану злочинність.
- •16.3. Основні напрями попередження професійної та організованої злочинності.
- •Тема 17 кримінологічна характеристика і попередження економічної злочинності
- •17.1. Кримінологічна характеристика економічної злочинності.
- •17.2. Причини й умови, що детермінують економічну злочинність.
- •17.3. Попередження економічної злочинності.
- •Тема 18 кримінологічна характеристика і попередження насильницьких некорисливих злочинів
- •18.1. Кримінологічна характеристика насильницьких некорисливих злочинів.
- •18.2. Причини й умови вчинення насильницьких некорисливих злочинів.
- •18.3. Попередження насильницьких некорисливих злочинів.
- •Тема 19 кримінологічна характеристика і попередження корисливих злочинів проти приватної власності
- •19.1. Кримінологічна характеристика корисливих злочинів проти приватної власності.
- •19.2. Причини й умови, що детермінують корисливі злочини проти приватної власності.
- •19.3. Попередження корисливих злочинів проти приватної власності.
- •Тема 20 кримінологічна характеристика і попередження необережних злочинів
- •20.1. Кримінологічна характеристика необережних злочинів.
- •20.2. Причини й умови, що детермінують необережні злочини.
- •20.3. Попередження необережних злочинів.
- •20.4. Кримінологічна характеристика і попередження необережних автотранспортних злочинів.
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Загальна частина
- •Тема 1. Поняття, предмет і система кримінології
- •1.1. Кримінологія як наука і її предмет ......................................................................... 1
- •Тема 2. Історія науки кримінології. Кримінологія в україні й за кордоном
- •Тема 3. Методика кримінологічних досліджень
- •Тема 8. Індивідуальна злочинна поведінка
- •Тема 9. Віктимологічний аспект конкретного злочину
- •Тема 10. Кримінологічне прогнозування і планування попереджувальної діяльності
- •Тема 11. Попередження злочинності
- •Особлива частина
- •Тема 12. Кримінологічна характеристика і попередження наркоманії. Наркобізнес і заходи його запобігання
- •Тема 13. Кримінологічна характеристика і попередження злочинності неповнолітніх
- •Тема 14. Кримінологічна характеристика і попередження жіночої злочинності
- •Тема 15. Кримінологічна характеристика і попередження рецидивної злочинності
- •Тема 20. Кримінологічна характеристика і попередження необережних злочинів
3.3. Метод суцільного та вибіркового дослідження.
Якщо об’єктів кримінологічного дослідження порівняно небагато, то всі вони підлягають вивченню, тобто суцільному дослідженню. Межі суцільного дослідження визначаються, як правило, темою дослідження. Суцільне дослідження застосовують переважно тоді, коли досліджуваних об’єктів відносно небагато. У противному разі застосування цього методу потребує значних затрат часу, сил і засобів. Якщо об’єктів, які підлягають дослідженню, багато, то використають вибірковий метод (вибірку). Застосовуючи цей метод, можна отримати достовірні наукові результати, які майже не відрізнятимуться від результатів складного і трудомісткого суцільного дослідження.
Множину об’єктів, які необхідно охарактеризувати на основі вивчення якоїсь частини цієї множини, називають генеральною сукупністю, а частину множини, що вивчається, — вибірковою (вибіркою). Якщо кількість об’єктів генеральної сукупності відома, то таку сукупність називають визначеною, а якщо невідома — невизначеною. Якщо вивчається генеральна сукупність загалом, то таке дослідження є суцільним, а якщо пізнання генеральної сукупності здійснюється через вибіркове вивчення — вибірковим. Невизначену генеральну сукупність можна охарактеризувати тільки за допомогою вибіркового дослідження. Прикладом невизначеної генеральної сукупності можуть бути злочинність, злочинці, потерпілі й інші множини, розміри яких практично неможливо точно визначити хоча б внаслідок того, що значна їх частина не потрапляє до статистики.
Але зареєстрована злочинність стає визначеною генеральною сукупністю.
Застосування вибіркового методу передбачає обов’язкове дотримання певних умов, основною з яких є репрезентативність вибірки (тобто вибірка повинна бути представницькою). А. Зелінський виокремлює три основні умови репрезентативності вибірки:
- здійснювати вибірку необхідно тільки з великої генеральної сукупності. Недоцільно здійснювати вибірку з множини, що складається з менш як тисячі одиниць;
- відбирати вибіркову сукупність необхідно так, щоб кожна одиниця генеральної сукупності мала однакові шанси потрапити до вибірки. Іншими словами, вибірка не повинна бути тенденційною, залежною від волевиявлення і нахилів дослідника;
- обсяг вибіркової сукупності повинен забезпечити її представницький характер (репрезентативність).
Обсяг вибірки визначають за спеціальною формулою; він залежить від частки ознаки, що вивчається у генеральній сукупності, й заданої помилки репрезентативності. Для визначення обсягу вибірки можна також скористатися спеціальними таблицями.
Відбір вибірки є важливим етапом дослідження. Неправильне застосування способів відбору призводить до суттєвого спотворення результатів дослідження. Застосовують чотири основні способи відбору: випадковий, ступеневий, типовий і серійний.
При застосуванні випадкового способу відбору об’єкти, з яких складається генеральна сукупність, розміщуються за будь-якою випадковою ознакою, наприклад архівні кримінальні справи (500) — за початковою літерою прізвища обвинуваченого в алфавітному порядку. Після цього у вибіркову сукупність відбирають намічену кількість справ (100 або 50) через певні проміжки, наприклад кожна п’ята або десята. Цей спосіб доцільно застосовувати тоді, коли генеральна сукупність чітко визначена й не дуже велика. В інших випадках застосовують ступеневий, типовий або серійний спосіб. Ступеневий відбір полягає в тому, що з генеральної сукупності за жеребом або іншим схожим способом виокремлюють ланки, за допомогою дослідження яких складають думку про структуру загалом.
Типовий відбір передбачає попередній розподіл генеральної сукупності на відносно однорідні розряди, з яких потім пропорційно здійснюють випадкову вибірку. Наприклад, досліджувані архівні кримінальні справи за ст. 215 КК України доцільно поділити на частини за ознаками статі водіїв, після чого з кожної частини випадково відібрати кожну п’яту справу. Серійний відбір полягає в тому, що генеральна сукупність складається з однорідних серій, що повторюються, і подана у вибірці однією серією.
Вибірковий метод фактично завжди використовують при опитуванні громадян, працівників правоохоронних органів, засуджених, злочинців, а також при вивченні кримінальних справ з метою отримання необхідної інформації з проблем злочинності, оскільки практично неможливо опитати або вивчити великі групи осіб або вивчити значну кількість кримінальних справ. При цьому обов’язково слід суворо дотримуватись умов і вимог, що стосуються вибірки. В окремих випадках для розрахунку репрезентативної вибірки залучають спеціалістів-статистів або математиків.