- •Тема 1 поняття, предмет і система кримінології
- •1.1. Кримінологія як наука і її предмет.
- •1.2. Завдання і функції кримінології.
- •1.3. Система кримінології. Кримінологія як навчальна дисципліна.
- •1.4. Кримінологія в системі наук.
- •Тема 2 історія науки кримінології. Кримінологія в україні й за кордоном
- •2.1. Кримінологічні ідеї класичної школи кримінального права.
- •2.2. Позитивізм у кримінології.
- •2.3. Сучасна кримінологія.
- •2.4. Історія і сучасний стан кримінології в Україні.
- •Тема 3 методика кримінологічних досліджень
- •3.1. Поняття методики кримінологічного дослідження.
- •3.2. Сутність і етапи (процедура) кримінологічного дослідження.
- •3.3. Метод суцільного та вибіркового дослідження.
- •3.4. Соціологічні методи кримінологічного дослідження.
- •3.5. Психологічні методи кримінологічного дослідження.
- •Тема 4 правова статистика і її застосування у кримінології
- •4.1. Поняття правової статистики.
- •4.2. Етапи статистичного дослідження у кримінології.
- •Тема 5 злочинність і її показники
- •5.1. Поняття злочинності.
- •5.2. Показники злочинності.
- •5.3. Латентна злочинність.
- •Тема 6 причини і умови злочинності
- •6.1. Детермінація і причинність злочинності.
- •6.2. Концепції причин злочинності.
- •6.3. Основні сучасні теорії причин злочинності в Україні та Росії.
- •Тема 7 особа злочинця
- •7.1. Поняття особи злочинця.
- •7.2. Соціальне і біологічне в особі злочинця.
- •7.3. Типологія особи злочинця.
- •7.4. Практичне значення кримінологічного аналізу особи злочинця.
- •Тема 8 індивідуальна злочинна поведінка
- •8.1. Причини і умови окремого злочину.
- •8.2. Обставини формування особи.
- •8.3. Зовнішні обставини вчинення злочину (ситуація).
- •8.4. Мотивація злочину.
- •Тема 9 віктимологічний аспект конкретного злочину
- •9.1. Віктимологія: загальне поняття й історія розвитку.
- •9.2. Основні поняття віктимології (жертва, потерпілий, віктимність, віктимізація).
- •9.3. Віктимна поведінка і її види. Класифікація потерпілих від злочинів.
- •Тема 10 кримінологічне прогнозування і планування попереджувальної діяльності
- •10.1. Поняття і види кримінологічного прогнозування.
- •10.2. Методи кримінологічного прогнозування.
- •10.3. Значення кримінологічного прогнозування.
- •10.4. Поняття, завдання і види кримінологічного планування.
- •Тема 11 попередження злочинності
- •11.1. Поняття попередження злочинності.
- •11.2. Об’єкти, рівні й форми профілактики злочинності.
- •11.3. Заходи попередження злочинності та їх класифікація.
- •11.4. Суб’єкти попереджувальної діяльності та їх класифікація.
- •11.5. Правоохоронні органи як суб’єкти попереджувальної діяльності.
- •Тема 12 кримінологічна характеристика і попередження наркоманії. Наркобізнес і заходи його запобігання
- •12.1. Кримінологічна характеристика наркоманії: медичні й соціальні аспекти.
- •12.2. Причини наркоманії в сучасних умовах.
- •12.3. Шляхи попередження наркоманії.
- •12.4. Наркобізнес і заходи його запобігання.
- •Тема 13 кримінологічна характеристика і попередження злочинності неповнолітніх
- •13.1. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх.
- •13.2. Причини й умови скоєння злочинів неповнолітніми.
- •13.3. Попередження злочинності неповнолітніх.
- •Тема 14 кримінологічна характеристика і попередження жіночої злочинності
- •14.1. Кримінологічна характеристика злочинів, які скоюють жінки.
- •14.2. Причини і умови вчинення злочинів жінками.
- •14.3. Кримінологічні проблеми проституції.
- •14.4. Попередження жіночої злочинності й проституції.
- •Тема 15 кримінологічна характеристика і попередження рецидивної злочинності
- •15.1. Кримінологічна характеристика рецидивної злочинності й злочинця-рецидивіста.
- •15.2. Причини й умови рецидивної злочинності.
- •15.3. Профілактика рецидивної злочинності.
- •Тема 16 кримінологічна характеристика і попередження професійної та організованої злочинності
- •16.1. Кримінологічна характеристика професійної та організованої злочинності.
- •16.2. Причини й умови, що детермінують професійну та організовану злочинність.
- •16.3. Основні напрями попередження професійної та організованої злочинності.
- •Тема 17 кримінологічна характеристика і попередження економічної злочинності
- •17.1. Кримінологічна характеристика економічної злочинності.
- •17.2. Причини й умови, що детермінують економічну злочинність.
- •17.3. Попередження економічної злочинності.
- •Тема 18 кримінологічна характеристика і попередження насильницьких некорисливих злочинів
- •18.1. Кримінологічна характеристика насильницьких некорисливих злочинів.
- •18.2. Причини й умови вчинення насильницьких некорисливих злочинів.
- •18.3. Попередження насильницьких некорисливих злочинів.
- •Тема 19 кримінологічна характеристика і попередження корисливих злочинів проти приватної власності
- •19.1. Кримінологічна характеристика корисливих злочинів проти приватної власності.
- •19.2. Причини й умови, що детермінують корисливі злочини проти приватної власності.
- •19.3. Попередження корисливих злочинів проти приватної власності.
- •Тема 20 кримінологічна характеристика і попередження необережних злочинів
- •20.1. Кримінологічна характеристика необережних злочинів.
- •20.2. Причини й умови, що детермінують необережні злочини.
- •20.3. Попередження необережних злочинів.
- •20.4. Кримінологічна характеристика і попередження необережних автотранспортних злочинів.
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Загальна частина
- •Тема 1. Поняття, предмет і система кримінології
- •1.1. Кримінологія як наука і її предмет ......................................................................... 1
- •Тема 2. Історія науки кримінології. Кримінологія в україні й за кордоном
- •Тема 3. Методика кримінологічних досліджень
- •Тема 8. Індивідуальна злочинна поведінка
- •Тема 9. Віктимологічний аспект конкретного злочину
- •Тема 10. Кримінологічне прогнозування і планування попереджувальної діяльності
- •Тема 11. Попередження злочинності
- •Особлива частина
- •Тема 12. Кримінологічна характеристика і попередження наркоманії. Наркобізнес і заходи його запобігання
- •Тема 13. Кримінологічна характеристика і попередження злочинності неповнолітніх
- •Тема 14. Кримінологічна характеристика і попередження жіночої злочинності
- •Тема 15. Кримінологічна характеристика і попередження рецидивної злочинності
- •Тема 20. Кримінологічна характеристика і попередження необережних злочинів
9.2. Основні поняття віктимології (жертва, потерпілий, віктимність, віктимізація).
Віктимологія оперує такими основними термінами: “жертва”, “потерпілий”, “віктимність” і “віктимізація”.
Під жертвою з позицій віктимології розуміється постраждала від злочину фізична особа незалежно від того, чи визнана вона потерпілою у встановленому законом порядку і чи вважає себе такою.
Потерпілий — це особа, якій злочином безпосередньо завдано моральної, фізичної або майнової шкоди і яка визнана потерпілою у встановленому законом порядку.
Поняття “жертва” і “потерпілий” у віктимології вважаються тотожними. У віктимології потерпілий одночасно є основним об’єктом дослідження і одним із основних її понять.
Певні напрями проблеми потерпілого і раніше вивчалися кримінологією, кримінальним правом, кримінальним процесом і судовою психологією. Проте віктимологія вивчає їх у комплексі на двох рівнях, які співвідносяться як злочин (окреме) і злочинність (загальне).
Потерпілий насамперед вивчається віктимологією на першому, індивідуальному рівні як фактор, що може впливати на виникнення і розвиток наміру у майбутнього злочинця вчинити злочин, а також на механізм злочину. На другому рівні вивчається сукупність жертв, яким злочином завдано шкоди. Цей аспект вивчення необхідний для визначення реальних наслідків злочинності.
У загальних рисах кінцевою метою вивчення жертв злочинів є підвищення ефективності попередження конкретних злочинів і злочинності загалом шляхом здійснення цілеспрямованого впливу як на злочинців, так і на потенційних жертв злочинів.
Віктимність окремої особи (індивідуальна віктимність) — це об’єктивно притаманна людині (реалізована злочинним актом або залишена в потенції) здатність, схильність стати в певних обставинах жертвою злочину. Залежно від особистісних якостей і поведінки конкретного індивіда ступінь його уразливості може перевищувати середній (підвищена віктимність) або бути нижчим від середнього (мінімізована віктимність). Індивід не придбає віктимність у процесі життєдіяльності, а є віктимним з моменту народження і до смерті — він не може не бути віктимним, оскільки живе в суспільстві, де не ліквідована злочинність, отже, існує об’єктивна можливість стати жертвою злочину.
Потенційна індивідуальна віктимність залежно від можливостей її реалізації в ситуаціях більш-менш широкого кола злочинів у зв’язку з особистісними якостями і професійною зайнятістю конкретної особи може розглядатися також з позиції її універсальності. З цієї позиції розрізняють віктимність загальну і вибіркову (спеціальну).
Віктимність окремої особи є відносним поняттям, оскільки завжди реалізується в певній ситуації, яка є для цього достатньою. Однакові особистісні якості, аналогічна поведінка можуть привести до різних наслідків залежно від конкретної ситуації (зовнішніх обставин, характеристики злочинця тощо). Іншими словами, необхідно розрізняти віктимність особисту і ситуативну.
У реалізації віктимних потенцій жертви певну роль відіграє взаємодія її суб’єктивних якостей і зовнішніх обставин.
Ступінь віктимності особи є результатом складання ситуативного та особистого компонентів. Тому, як правило, шкода, яку завдано жертві, є наслідком реалізації особистої і ситуативної віктимності. Зокрема, ступінь вибіркової (спеціальної) віктимності значною мірою визначається професійною діяльністю (працівники міліції, охоронці, таксисти, інкасатори, касири та ін.), але разом з тим вибіркова віктимність є ситуативною, оскільки типовим для неї є перебування потенційної жертви в небезпечних ситуаціях. Водночас потенційна жертва може стати реальною вже тому, що опинилась у несприятливій ситуації, а її особисті якості й поведінка аж ніяк цьому не сприяли.
Віктимізація — це процес реалізації віктимних потенцій у задаванні шкоди і результат цього процесу. Віктимологічні складові механізму злочину складні й різноманітні і тому в цьому механізмі ролі злочинця й жертви іноді так переплітаються, що відмінність між ними малопомітна і тільки випадок вирішує, хто стане жертвою, а хто — злочинцем.