- •Тема 12. Взаємозв'язок управлінського обліку
- •Тема 13. Структура балансу підприємства.
- •Тема 14. Фінансовий аналіз стану активів
- •Тема 16. Страхування матеріальних активів підприємств
- •Тема 17. Фінансова санація та упередження
- •1.1. Суть фінансів. Предмет курсу «Фінанси підприємств»
- •1.2. Грошові відносини як складові фінансів підприємств
- •1.3. Функції фінансів
- •2.1. Зміст фінансової роботи
- •2.2. Завдання і функції фінансової служби
- •2.3. Фінансовий менеджмент на підприємстві
- •3.1. Грошові розрахунки в діяльності підприємств
- •3.2. Безготівкові операції та розрахунки
- •3.3. Загальні принципи ведення касових операцій підприємством
- •3.4. Призначення та структура звіту про рух грошових коштів
- •4,1· Класифікація доходів підприємницьких структур за джерелами формування
- •4.2. Система показників рентабельності
- •4.3. Факторний аналіз динаміки прибутковості
- •4.4. Загальна характеристика звіту про фінансові результати
- •З віт про фінансові результати
- •2. Визначити знаменник пна
- •4. Розрахувати чисельник скоригованого пна
- •5. Розрахувати знаменник скоригованого пна
- •Т ема 5. Оподаткування підприємств та фінансових результатів підприємницької діяльності
- •5.1. Оподаткування прибутку підприємств
- •5 .2. Плата за ресурси
- •5.3. Непряме оподаткування підприємств
- •5.4. Місцеві податки і збори
- •5.5. Документальна перевірка як форма контролю
- •5.6. Попередня перевірка стану розрахунків підприємств з бюджетом
- •5.7. Основні питання програми перевірки
- •5.8. Порядок відображення в актах документальних перевірок аналізу
- •На прибуток
- •5.9. Використання непрямих методів перевірки при оподаткуванні податком на прибуток
- •6.2. Емісійна політика акціонерного товариства
- •6 .3. Порядок формування статутного капіталу акціонерних товариств
- •6.4. Розрахунок дивідендів за акціями акціонерного товариства
- •Т ема 7, Управління корпоративними фінансами. Фінансова та інша звітність акціонерних товариств про власний капітал
- •7.1. Повноваження і компетенція суб'єктів корпоративного управління фінансами
- •7 .2. Облік цінних паперів акціонерного товариства. Депозитарна і реєстрова діяльність
- •7 .3. Фінансова та інша звітність акціонерного товариства про власний капітал
- •8 .2. Фінансові ресурси малого бізнесу
- •8.3. Джерела фінансування малого бізнесу в Україні
- •8.4. Організація спрощеної системи оподатковування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва
- •8 .5. Державна фінансова підтримка малого бізнесу
- •II. Елементи операційних витрат
- •9.1. Джерела формування оборотних засобів
- •9.2. Політика формування власних фінансових ресурсів
- •6. Оптимізація співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел формування власних фінансових ресурсів.
- •9 .3. Нормування власних оборотних засобів
- •10.1. Капітальні вкладення і джерела їх фінансування
- •10.2. Проектний аналіз інвестицій
- •10.3. Фінансова оцінка ефективності інвестицій в основний капітал
- •10.4· Фінансова оцінка ефективності фінансування інвестицій у цінні папери
- •11.1. Суть та форми кредитування підприємств банківськими установами
- •1 1.2. Методика оцінки платоспроможності позичальника та порядок надання кредиту
- •11.3. Порядок нарахування відсотків за депозитними та кредитними операціями
- •12.1. Взаємозв'язок фінансового й управлінського обліку та фінансової роботи і фінансового аналізу
- •12.2. Суть фінансового аналізу
- •12.3. Експрес-аналіз фінансового стану підприємства
- •12.4. Фінансова звітність підприємства як об'єкт фінансового аналізу
- •13.1. Призначення балансу та його структура
- •13·3· Склад, оцінка та відображення у балансі оборотних активів
- •13.4. Структура пасивів балансу
- •14.1. Внутрішній аналіз стану активів промислового підприємства
- •14.2. Фінансовий аналіз короткострокової заборгованості
- •14.3. Аналіз структури джерел коштів і їх використання
- •14.4. Фінансовий аналіз оборотності активів підприємства
- •14.5. Аналіз руху грошових коштів на підприємстві
- •14·6. Фінансовий аналіз дебіторської заборгованості
- •14.7. Аналіз оборотності товарно-матеріальних запасів
- •14.8. Комплексний аналіз стану підприємства за допомогою фінансових коефіцієнтів
- •Блок 2. Показники ліквідності
- •Блок 4. Показники ділової активності
- •1 4.9. Перспективи поліпшення стану розрахунків підприємств
- •1 5.3. Вибір варіанта капіталовкладень
- •1 5.4. Розрахунок суми амортизаційних відрахувань
- •1 5.5. Розрахунок собівартості продукції
- •15.6. Розрахунок суми капіталу на приріст оборотних засобів
- •15.7, Розрахунок показників фінансового плану та балансу доходів і витрат
- •15.8. Значення і зміст оперативного фінансового плану
- •16.1. Особливості страхового захисту активів підприємств
- •16.2. Страхова відповідальність та страхова оцінка майна підприємства
- •16.3. Страховий захист власників товарів при перевезенні вантажів
- •16.4. Встановлення величини страхового тарифу
- •16.5. Страхові суми і страхові премії як об'єкт страхових відносин підприємства зі страховою компанією
- •16.6. Порядок укладання і дії договору страхування
- •17.1 Суть та необхідність санації підприємств зі складним фінансовим станом
- •17.2. Оцінка внутрішніх і зовнішніх факторів фінансової неспроможності підприємства
- •17.3. Фінансові джерела санації
- •17.4. Оцінка можливості банкрутства та підстави для порушення справи про банкрутство
- •17.5. Порядок оголошення підприємства банкрутом і механізм розподілу конкурсної маси
- •1) Власний капітал χ 100%.
- •2) Дебіторська заборгованість.
8 .2. Фінансові ресурси малого бізнесу
Подальший динамічний розвиток малого бізнесу значно сприяє загальноекономічному зростанню. Однак його активність стримується фінансовими бар'єрами. Основним джерелом інвестицій поки що залишаються власні фінансові ресурси суб'єктів малого бізнесу та сімейні позики. Банківські кредити використовуються обмежено через великі процентні ставки та відсутність гарантій для банків (у вигляді застав або високоліквідних активів).
У країнах з ринкового економікою фінанси є головним економічним інструментом втручання в процеси розширеного відтворення, розподілу і перерозподілу сукупного суспільного продукту. Вони є специфічною формою руху виробничих відносин, підсистемою економічного базису. Фінанси як система економічних відносин об'єктивно поділяються на дві сфери: державні фінанси і фінанси підприємств (підприємницьких структур).
Фінанси підприємницьких структур виступають складовою економічних відносин і пов'язані з формуванням, розподілом та використанням грошових доходів і фондів. Вони тісно корелюють з державними фінансами: чим вища продуктивність праці, тим більші розміри продукту, що виробляється фірмою, тим більшу його частину можна вилучити до державної скарбниці. Отже, чим більший обсяг прибутку, тим більш значну його частину можна спрямувати до бюджету й на розширення виробництва, тим вищою буде ефективність виробництва і врешті-решт маса самого прибутку.*
Фінанси суб'єктів малого бізнесу мають важливе значення для формування фінансів держави. Виникають різноманітні прямі та зворотні зв'язки між макрорівнем та чисельними мікрорівнями фінансів господарських одиниць. Суб'єкти малого підприємництва сплачують державі та місцевим органам влади податки, у свою чергу, держава надає їм прямі та непрямі субсидії, здійснює непрямі заходи, що сприяють розвитку підприємництва.
У структурі фінансових взаємозв'язків ринкового господарства фінанси підприємницьких структур, зокрема малого підприємництва, відіграють важливу роль, тому що вони обслуговують головну ланку суспільного виробництва, де створюються матеріальні та нематеріальні блага і формується визначальна маса фінансових ресурсів країни. їм властиві, з одного боку, риси, що характеризують
* Суторміна В.М., Федосов В.М., Рязанова Н.С. Держава, податки, бізнес / За ред. Федосова В.М. — К.: Либідь, 1993. — С. 39.
174
Фінанси підприємств
е кономічну природу фінансів у цілому, а з іншого — особливості, зумовлені функціонуванням фінансів у підприємницьких структурах.
Незважаючи на відмінності у видах діяльності, фінанси суб'єктів малого бізнесу мають однакові принципи організації, до яких відносяться:
- жорстка централізація фінансових ресурсів, що забезпечує швидку маневреність ними, їх концентрацію на головних напрямах підприємницької діяльності;
фінансове планування, що визначає на перспективу всі надходження грошових коштів суб'єктів господарювання та основні напрями їх використання;
формування фінансових резервів, що забезпечують сталу (стійку) роботу в умовах можливих коливань ринкової кон'юнктури;
- безумовне використання фінансових зобов'язань перед партнерами.
Початкове формування ресурсів малого бізнесу відбувається під час заснування підприємств, коли утворюється статутний фонд. Його джерелами залежно від організаційно-правових форм господарювання є: пайові внески, акціонерний капітал, надходження від асоціацій. Статутний фонд характеризує обсяг грошових коштів (основних і оборотних), інвестованих у процес виробництва, де функціонують основні й оборотні фонди.
Таким чином, фінансові ресурси підприємницьких структур — це грошові доходи та надходження, що перебувають у розпорядженні суб'єктів господарювання і призначені для виконання фінансових зобов'язань, здійснення витрат на розширене відтворення та економічне стимулювання працівників. Формування фінансових ресурсів здійснюється за рахунок власних та прирівняних до них коштів, мобілізації ресурсів на фінансовому ринку та надходження грошових коштів від фінансово-банківської системи у порядку перерозподілу.
Фінансові ресурси підприємницьких структур можна поділити на три групи відповідно до джерел їх формування.
Першу групу складають доходи та надходження, які утворюються за рахунок власних та прирівняних коштів. Доходи: прибуток від основної діяльності, прибуток від виконаних науково-дослідних робіт та науково-конструкторських робіт (НДДКР) та інші цільові доходи; прибуток від фінансових операцій; прибуток від будівельно-монтажних робіт, які виконуються господарським
175
P.А. Слав'юк
с пособом; інші види доходів. Надходження: амортизаційні відрахування; виручка від майна, що вибуло; непоточні пасиви; цільові надходження (плата за утримання дітей тощо); мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві; пайові та інші внески членів трудового колективу; інші види надходжень.
Другу групу складають кошти, які мобілізуються на фінансовому ринку, а саме: продаж власних акцій, облігацій та інших видів цінних паперів, а також кредитні інвестиції.
До третьої групи зараховують надходження коштів від фінансово-банківської системи у порядку перерозподілу. До таких джерел належать: фінансові ресурси, що формуються на пайових засадах; страхове відшкодування ризиків; фінансові ресурси, що надійшли від концернів, асоціацій тощо; дивіденди та проценти на цінні папери інших емітентів; бюджетні субсидії, інші види ресурсів*.
Ринкові відносини вимагають від суб'єктів малого бізнесу об'єктивної оцінки фінансового стану свого підприємства, фінансової ситуації у народному господарстві країни в цілому. Інакше вони не зможуть прийняти правильні управлінські рішення в цій сфері, і їхні шанси на успіх у конкурентній ринковій боротьбі залишатимуться мінімальними.
Неймовірно важкий тягар оподаткування, обмеженість або повна відсутність матеріально-фінансових та кредитних ресурсів спонукає багатьох суб'єктів малого підприємництва збочити у тіньову економіку. На нашу думку, суб'єкти малого підприємництва умовно можна поділити на дві групи: ті, що зайняті у формальному державному та недержавному секторі, а також — у неформальному секторі. До першої групи варто віднести діючі суб'єкти підприємницької діяльності, які:
здійснюють офіційно зареєстровані види діяльності; сплачують відповідні податки; звітують в органах статистики.
До неформального сектора або тіньової економіки варто віднести суб'єкти малого підприємництва, які:
не пройшли відповідну державну реєстрацію;
здійснюють незареєстровану та заборонену чинним зако нодавством економічну діяльність або ведуть її без спеці ального дозволу (ліцензії) на відповідні види діяльності.
* Малий бізнес України. Підприємці здатні відродити країну. Асоціація сприяння розвитку приватного підприємництва в Україні «Єднання», 1997. — С. 56.
178
Фінанси підприємств
З а способом здійснення неформальної діяльності та отримання доходів варто виділити такі категорії: індивідуально зайняті;
працівники та власники малих незареєстрованих виробничих одиниць;
офіційно неоформлені працівники у зареєстрованих організаціях;
діяльність підприємств формального сектора, яка не врахо вується та не оподатковується, але дає їхнім працівникам невраховані доходи;
неврахована діяльність працівників формального сектора, яка здійснюється на робочому місці, тощо*.
Серед працівників, зайнятих у неформальному секторі, є такі, котрі зайняті тільки у неформальному секторі, а також такі, котрі зайняті в неформальному і у формальному секторах. Тобто, неформальний сектор (тіньову економіку) умовно можна поділити на дві частини: тіньова економіка у «класичній» формі (діяльність незареєстрованих суб'єктів підприємництва, здійснення протизаконної діяльності тощо) і «напівформальний» сектор (діяльність зареєстрованих суб'єктів, яка не враховується, не оподатковується тощо).