23

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Українська інженерно-педагогічна академія

Кафедра психології, філософії та освітніх технологій

Теорія та методика виховної роботи

Курсова робота

«Здійснення фізичного виховання шляхом використання методів переконання та прикладу»

Виконав студент гр. 

Науковий керівник доцент

Харків, 2012

ПЛАН

ВСТУП …………………………………………………….………………………3

1. ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ. Педагогічні основи фізичного виховання учнів ПТНЗ шляхом використання методів переконання та прикладу………..………6

1.1 Особливості фізичного виховання учнів ПТНЗ ……………..…………...6

1.2 Метод переконання та прикладу як ефективний метод у процесі фізичного виховання учнів ПТНЗ …………………………………………..………………10

Висновки до теоретичного розділу …………………………………………....19

2. ПРАКТИЧНИЙ РОЗДІЛ. Виховний захід для учнів ПТНЗ «СПОРТИВНЕ СВЯТО»………………………………………………………….20

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………….….…25

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ……………………………..……28

ВСТУП

Однією з найважливіших передумов гармонійності, повноцінного життя, самореалізації особистості є її здоров'я. Недаремно досі не втратило своєї значущості давнє латинське прислів'я «Здоровий дух у здоровому тілі». Саме на формування здорової, фізично повноцінної особистості спрямоване фізичне виховання.

Фізичне виховання — система соціально-педагогічних заходів, спрямована на зміцнення здоров'я та загартовування організму, гармонійний розвиток функцій і фізичних можливостей людини, формування життєво важливих рухових навичок та вмінь.

Фізичне виховання має своєю метою зміцнення здоров'я і загартовування організму молодої людини, сприяння фізичному розвитку та підвищенню працездатності. Конкретно фізичне виховання спрямоване на формування, вдосконалення рухових якостей (швидкості, сили, витривалості, гнучкості, спритності), стійкого інтересу до систематичних занять фізичними вправами, прищеплення гігієнічних навичок.

«Фізичне виховання є головним напрямом впровадження фізичної культури і становить органічну частину загального виховання, покликану забезпечувати розвиток фізичних, морально-вольових, розумових здібностей та професійно-прикладних навичок людини.

Фізичне виховання шляхом проведення обов'язкових занять здійснюється и дошкільних виховних, середніх загальноосвітніх, професійних навчально-виховних та вищих навчальних закладах відповідно до навчальних програм, стверджених у встановленому порядку.» (стаття 12 Закону України «Про фізичну культуру і спорт»).

Щоб привернути увагу до проблем фізичного виховання, в Україні також було розроблено комплексну програму «Фізичне виховання — здоров'я нації», в якій визначено пріоритетні напрями державної політики на 1999—2005 роки. Згідно з нею, фізичне виховання в навчально-виховній сфері як' складова частина загальної системи освіти має закласти підвалини забезпечення та розвитку фізичного і морального здоров'я, комплексного підходу до формування розумової та психологічної підготовки до активного життя й професійної діяльності на принципах індивідуального підходу, пріоритету оздоровчої спрямованості, широкого використання різноманітних засобів і форм фізичного вдосконалення безперервності цього процесу.

Стає усе більш актуальним науково і методично обґрунтоване застосування фізичної культури і спорту в процесі підготовки працівників народного господарства до конкретних видів праці, тому вишукування нових науково-обґрунтованих форм, засобів і методів фізичного виховання, відповідним вимогам науково-технічного прогресу, є в даний час найважливішою задачею теорії і практики фізкультурного руху.

Саме тому темою курсової роботи нами обрано питання: «Фізичне виховання учнів професійно – технічних навчальних закладів».

Методологічною основою вимог професії до функціонального стану організму є положення про професійній придатності як здатності успішно опанувати професією й удосконалюватися в ній. Ця здатність визначається відповідністю можливостей організму вимогам, пропонованим до нього професією.

При цьому по И. Д. Карцеву, професійні можливості, обумовлені рівнем розвитку ведучих для виду праці фізіологічних функцій, можна вважати критерієм професійної придатності, а самі функції критеріальними.