1.2 Методи переконання та прикладу як ефективний метод у процесі фізичного виховання учнів птнз

Методи формування свідомості. Це методи різнобічного впливу на свідомість, почуття і волю з метою формування поглядів і переконань. До них належать словесні методі: бесіда, лекція, диспут і метод прикладу.

Приклад. Його використовують для конкретизації певного теоретичного твердження, доведення істинності певної моральної норми. Він є переконливим аргументом і часто спонукає до наслідування. Інтенсивність виховного впливу прикладу зумовлена його наочністю й конкретністю. Чим ближчий і зрозуміліший він, тим більше його виховна сила.

Використання прикладу у вихованні вимагає враховувати вікові й індивідуальні особливості молоді. Так, за своїм віком вихованці ПТНЗ уже не наслідують сліпо приклад, а критично ставляться до нього. Однак за браком життєвого досвіду іноді прикладом вважають зовсім не те, що гідне наслідування.

Виховування на позитивному прикладі не може зводити до називання позитивних героїв художніх творів, кінофільмів, кращих вихованців тощо. Необхідно образно показати позитивні якості конкретної особистості, щоб викликати захоплення ними, прагнення їх наслідування.

Негативні приклади використовують зокрема, у правовому, антинаркогенному вихованні, намагаючись продемонструвати недоцільність наслідування певних явищ. До прийомів виховання на негативному прикладі належать:

 громадський осуд негативних проявів;

 пояснення сутності негативності;

 протиставлення аморальним учинкам наслідків аморальної (асоціальної) поведінки;

 залучення вихованців до боротьби з проявами зла.

Дбаючи про формування свідомості особистості, необхідно під час формулювання конкретних світоглядних понять, обговорення поглядів і переконань враховувати наявні погляди вихованців на життя. Намагаючись переконати їх , слід впливати не тільки на розум, а й на емоційну сферу, наводити близькі й зрозумілі приклади, домагатися, щоб молода людина не тільки розуміла почуте, а й погоджувалася з ним. Надзвичайно важливим чинником при цьому є переконаність, такт, майстерність самого педагога.

Переконання як метод виховання забезпечує ефективність усіх інших методів, лежить в основі професійної спрямованості вихованця і, відповідно, визначає його діяльність та поведінку.

Переконання – це знання, які для вихованця мають особистісний смисл (тобто перевірені ним у житті) та формують його світогляд.

К. Д. Ушинський вважав, що основою виховання є переконання, а на переконання можна впливати тільки переконанням.

Переконання звернене до логіки та розуму вихованця. Тому вихователю необхідно керуватися принципами формальної логіки, до яких належать визначеність міркувань, що досягається чітким та конкретним мовленням; послідовність та несуперечливість міркувань; обгрунтованість висловлювань.

Основні умови ефективності переконання під час фізичного виховання у ПТНЗ:

– особиста переконаність вихователя;

– глибока його професійна компетентність;

– знання й уміле використання індивідуально-психічних особливостей вихованців та елементів психології колективу;

– звернення не тільки до свідомості вихованця, а й до його підсвідомості, емоційно-почуттєвої та вольової сфер;

– вміння контактувати з вихованцями, здатність слухати, співчувати;

– логічність, ясність та правдивість у викладі матеріалу;

– відвертість, емоційність та оптимізм;

– уміння доводити, заперечувати та пояснювати різноманітні твердження, вміло використовуючи факти й приклади;

– педагогічний такт;

– вдале поєднання переконання з іншими методами виховання тощо.

Висновки до теоретичного розділу

Фізичне виховання створює передумови для повноцінної трудової діяльності людини, це — загальна фізична підготовка, психологічна готовність до праці, звичка д фізичної праці, міцне здоров'я.

Всі фізичні зокрема, рухові, якості, а саме: швидкість сили, витривалість, гнучкість, спритність тощо — необхідні для високої ефективності трудової діяльності. Виконуючи фізичні вправи, учні привчаються володіти темпом ритмом, амплітудою рухів, моментом прикладання зусиль, тобто диференціювати свої рухи в часі та просторі. Психологічна готовність до трудової діяльності вима­гає наявності таких якостей, як хороша фізична підготов­леність учнів, їх висока працездатність. Фізична витривалість має велике значення для життєдіяльності людини, бо дозволяє: тривалий час підтримувати високий рівень інтенсивності рухової діяльності; виконувати значний обсяг роботи; швидко відновлювати сили після навантажень.

Прямий зв'язок фізичного та розумового виховання полягає в озброєнні учнів спеціальними знаннями в галузі фізичної культури, біології, гігієни, анатомії, а також розвитку пізнавальних здібностей, що пов'язані з рухової діяльністю. До таких здібностей можна віднести тактичне мислення, орієнтацію у складних спортивних ситуації як, уміння аналізувати техніку виконання окремих рухів і здібності знаходити та виправляти помилки.

Фізичне виховання створює передумови для повноцінної трудової діяльності людини, це — загальна фізична підготовка, психологічна готовність до праці, звичка д фізичної праці, міцне здоров'я.