1.2. Загальні відомості про м'язи.

У людському тілі налічується близько 600 скелетних м'язів. М'язова система складає значну частину загальної маси тіла людини. Так, у віці 17-18 років вона становить 43-44%, а у людей з гарною фізичною підготовкою може досягати навіть 50%. У новонароджених маса всіх м'язів складає всього 23% маси тіла.

Ріст і розвиток окремих м'язових груп відбуваються нерівномірно. В першу чергу у грудних дітей розвиваються м'язи живота, трохи пізніше - жувальні м'язи. М'язи дитини на відміну від м'язів дорослої людини біліші, ніжніші і еластичніші. До кінця першого року життя помітно збільшуються м'язи спини і кінцівок, в цей час дитина починає ходити.

За період від народження і до закінчення росту дитини маса мускулатури збільшується в 35 разів. В 12-16 років (період статевого дозрівання) через подовження трубчастих кісток інтенсивно подовжуються і сухожилля м'язів. У цей час м'язи стають довгими і тонкими, через що підлітки виглядають довгоногими і довгорукими. У 15-18 років відбувається поперечний ріст м'язів. Їх розвиток триває до 25-30 років.

Будова м'язів. У м'язі розрізняють середню частину - черевце, що складається з м'язової тканини, і кінцеві ділянки - сухожилля, утворені щільною сполучною тканиною. Сухожиллями м'язи прикріплюються до кісток, проте це не обов'язково. М'язи можуть прикріплятися і до різних органів (очному яблуку), до шкіри (м'язи обличчя і шиї) і т. д. У м'язів новонародженого сухожилля розвинені досить слабо, і лише до 12-14 років встановлюються м'язово-сухожильні сполучення, які характерні для м'язів дорослої людини. М'язи всіх вищих тварин є найважливішими робочими органами - ефекторами.

М'язи бувають гладкі і поперечно-смугасті. В організмі людини гладкі м'язи знаходяться у внутрішніх органах, судинах і шкірі. Вони майже не контролюються центральною нервовою системою, тому їх (а також м'яз серця) іноді називають мимовільними. Ці м'язи володіють автоматизмом і власною нервовою мережею (інтрамуральною, або метасимпатичною), значною мірою забезпечуючи їх автономність. Регулювання тонусу і рухової активності гладких м'язів здійснюється імпульсами, які надходять через вегетативну нервову систему і гуморально (тобто через тканинну рідину). Гладка мускулатура здатна здійснювати досить повільні рухи і тривалі тонусні скорочення. Рухова активність гладкої мускулатури часто має ритмічний характер, наприклад маятникоподібні і перистальтичні рухи кишечника. Тривалі тонічні скорочення гладких м'язів дуже чітко виражені в сфінктера порожнистих органів, що перешкоджає виходу вмісту. Це забезпечує накопичення сечі в сечовому міхурі і жовчі в жовчному міхурі, оформлення калових мас в товстій кишці і т. д.

Скорочення як основна властивість м'язів. Збудливість, провідність і скоротність - основні фізіологічні властивості м'язів. Скорочення м'язів полягає в укороченні м'яза або в розвитку напруги. Під час експерименту м'яз відповідає поодиноким скороченням у відповідь на одиночне роздратування. В організмі людини і тварин м'язи з центральної нервової системи отримують не поодинокі імпульси, а серію імпульсів, на які вони відповідають сильним, тривалим скороченням..

При скороченні м'яза здійснюють роботу, яка залежить від їх сили. Чим м'яз товщі, чим більше в ній м'язових волокон, тим вона сильніше. М'яз при перерахунку на 1 кв. см поперечного перерізу може підняти вантаж до 10 кг. Сила м'язів залежить і від особливостей прикріплення їх до кісток. Кістки і м'язи що до них прикріплюються являють собою своєрідні важелі. Сила м'яза залежить від того, як далеко від точки опори важеля і ближче до точки прикладання сили тяжіння вона прикріплюється.

М'язовий тонус. У людини м'язи навіть у стані спокою скорочені. Стан, при якому довго утримується напруга, називають тонусом м'язів. Тонус м'язів може трохи знижуватися, а тіло розслаблятися під час сну або наркозу. Тонічне скорочення м'язів не викликає стомлення. Внутрішні органи утримуються в нормальному положенні тільки завдяки тонусу м'язів.

Тонус скелетних м'язів безпосередньо визначається надходженням до м'яза з великим інтервалом нервових імпульсів з рухових нейронів спинного мозку.

Втома. Під час тривалої або напруженої роботи знижується працездатність м'язів, яка відновлюється після відпочинку. Це явище називається фізичним стомленням. При різко вираженому стомленні розвивається тривале скорочення м'язів і їх нездатність до повного розслаблення (контрактура). Це пов'язано в першу чергу зі змінами, які відбуваються в нервовій системі, порушенням проведення нервових імпульсів в синапсах. При стомленні запаси хімічних речовин, які служать джерелами енергії скорочення, виснажуються, а продукти обміну (молочна кислота та ін) накопичуються.

Чим молодша дитина, тим швидше вона стомлюється. У грудному віці стомлення настає вже через 1,5-2 год неспання. Нерухомість, тривале гальмування рухів стомлюють дітей.