Висновки

Значення опорно-рухового апарату дуже велике. Кісткова система виконує ряд функцій, що мають або переважно механічне, або переважно біологічне значення. Опора досягається прикріпленням м'яких тканин і органів до різних частин скелета. Рух можливо завдяки тому, що кістки є довгими і короткими важелями, з'єднаними рухомими зчленуваннями і приводяться в рух м'язами, керованими нервовою системою.

Біологічна функція кісткової системи пов'язана з участю скелета в обміні речовин, особливо у мінеральному обміні. крім того, скелет виконує ще кровотворну функцію.

У період внутрішньоутробного розвитку у дітей скелет складається з хрящової тканини. Точки окостеніння з'являються через 7-8 тижнів. Загальне окостеніння трубчастих кісток завершується до кінця статевого дозрівання: у жінок - до 17-21, у чоловіків - до 19-24 років. Кістки дітей містять більше органічних речовин і менше неорганічних. У міру зростання значно збільшується кількість солей кальцію, фосфору, магнію та інших елементів, змінюється співвідношення між ними.

Ріст і розвиток окремих м'язових груп відбуваються нерівномірно. В першу чергу у грудних дітей розвиваються м'язи живота, трохи пізніше - жувальні м'язи. М'язи дитини на відміну від м'язів дорослої людини біліші, ніжніші і еластичніші. До кінця першого року життя помітно збільшуються м'язи спини і кінцівок, в цей час дитина починає ходити.

За період від народження і до закінчення росту дитини маса мускулатури збільшується в 35 разів. В 12-16 років (період статевого дозрівання) через подовження трубчастих кісток інтенсивно подовжуються і сухожилля м'язів. У цей час м'язи стають довгими і тонкими, через що підлітки виглядають довгоногими і довгорукими. У 15-18 років відбувається поперечний ріст м'язів. Їх розвиток триває до 25-30 років.

В учнів, що займаються фізкультурою і спортом, розвиток опорно-рухового апарату дещо кращий, ніж в учнів, що не займаються фізкультурою, що особливо помітно в молодшому віці.

Заняття фізичними вправами сприяє правильному розвитку кістково-м’язової системи, особливо в дошкільному і молодшому шкільному віці, коли в організмі відбуваються процеси росту, відбувається формування тіла. В дитячому віці можлива корекція постави дефектів розвитку, особливо в кістковій системі, за допомогою фізкультури, тобто спеціально підібраних вправ.

Порушення постави в дітей зустрічаються вже з 4 років, частота відхилень в поставі і ступінь їх вираження наростають з віком. При заняттях фізкультурою і спортом найкращі результати були замітні в покращенні стану постави в молодших дітей, чим старша дитина, тим менший вплив фізкультури на покращення постави.

В школі учні повинні відвідувати уроки фізичного виховання, по можливостях займатися у спортивних секціях або школах, цьому мають сприяти батьки, вчителі, лікарі. Не дивлячись на це, в багатьох школах Прикарпаття спортивна база недостатня і урокам фізкультури приділяється мало уваги. Ряд учнів по різних причинах не тільки не займаються спортом, але не відвідують уроки фізкультури, мало рухаються.

Зараз недостатньо вивчається вплив фізкультури і спорту на розвиток опорно-рухового апарату дітей. У зв’язку з цим наша робота є актуальною і може мати практичне значення для розробки.