- •Розділ і. Особливості функцій і будови опорно-рухового апарату
- •1.1. Загальні відомості про скелет. Форма кісток.
- •1.2. Загальні відомості про м'язи.
- •Розділ іі. Розвиток опорно-рухового апарату
- •2.1. Розвиток кісткової системи в дитинстві і юності.
- •2.2. Ріст і робота м'язів
- •Розділ ііі. Вікові особливості опорно-рухового апарату
- •3.1. Вікові зміни в мязовій системі людини.
- •3.1.1. Вікові особливості росту та розвитку скелетної мускулатури.
- •3.1.2. Зміна тонусу м'язів.
- •3.2.3. Вікові закономірності розвитку моторики.
- •3.2. Вікові особливості розвитку скелету людини
- •3.2.1. Особливості росту кісток черепа. Вікові особливості черепа.
- •3.2.2. Зростання хребта. Хребет дорослого і дитини
- •3.2.3. Розвиток грудної клітини
- •3.2.4. Особливості розвитку тазу і нижніх кінцівок. Скелет нижніх кінцівок
- •3.2.5. Розвиток кісток верхніх кінцівок
- •Розділ іv. Методологічне досліжнення вікової структури опорно-рухового апарату у дітей дошкільного та шкільного віку.
- •4.1. Методи досліджень
- •4.2.Результати досліджень.
- •4.2.1. Вплив корегуючих занять на опорно-руховий аппарат дітей дошкільного віку.
- •4.2.2. Вплив фізичних вправ на ріст і розвиток опорно-рухового апарату учнів 1 – 4 класів
- •4.2.3. Вплив фізкультури і спорту на опорно-руховий апарат учнів 11 – 17 років
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Висновки
Значення опорно-рухового апарату дуже велике. Кісткова система виконує ряд функцій, що мають або переважно механічне, або переважно біологічне значення. Опора досягається прикріпленням м'яких тканин і органів до різних частин скелета. Рух можливо завдяки тому, що кістки є довгими і короткими важелями, з'єднаними рухомими зчленуваннями і приводяться в рух м'язами, керованими нервовою системою.
Біологічна функція кісткової системи пов'язана з участю скелета в обміні речовин, особливо у мінеральному обміні. крім того, скелет виконує ще кровотворну функцію.
У період внутрішньоутробного розвитку у дітей скелет складається з хрящової тканини. Точки окостеніння з'являються через 7-8 тижнів. Загальне окостеніння трубчастих кісток завершується до кінця статевого дозрівання: у жінок - до 17-21, у чоловіків - до 19-24 років. Кістки дітей містять більше органічних речовин і менше неорганічних. У міру зростання значно збільшується кількість солей кальцію, фосфору, магнію та інших елементів, змінюється співвідношення між ними.
Ріст і розвиток окремих м'язових груп відбуваються нерівномірно. В першу чергу у грудних дітей розвиваються м'язи живота, трохи пізніше - жувальні м'язи. М'язи дитини на відміну від м'язів дорослої людини біліші, ніжніші і еластичніші. До кінця першого року життя помітно збільшуються м'язи спини і кінцівок, в цей час дитина починає ходити.
За період від народження і до закінчення росту дитини маса мускулатури збільшується в 35 разів. В 12-16 років (період статевого дозрівання) через подовження трубчастих кісток інтенсивно подовжуються і сухожилля м'язів. У цей час м'язи стають довгими і тонкими, через що підлітки виглядають довгоногими і довгорукими. У 15-18 років відбувається поперечний ріст м'язів. Їх розвиток триває до 25-30 років.
В учнів, що займаються фізкультурою і спортом, розвиток опорно-рухового апарату дещо кращий, ніж в учнів, що не займаються фізкультурою, що особливо помітно в молодшому віці.
Заняття фізичними вправами сприяє правильному розвитку кістково-м’язової системи, особливо в дошкільному і молодшому шкільному віці, коли в організмі відбуваються процеси росту, відбувається формування тіла. В дитячому віці можлива корекція постави дефектів розвитку, особливо в кістковій системі, за допомогою фізкультури, тобто спеціально підібраних вправ.
Порушення постави в дітей зустрічаються вже з 4 років, частота відхилень в поставі і ступінь їх вираження наростають з віком. При заняттях фізкультурою і спортом найкращі результати були замітні в покращенні стану постави в молодших дітей, чим старша дитина, тим менший вплив фізкультури на покращення постави.
В школі учні повинні відвідувати уроки фізичного виховання, по можливостях займатися у спортивних секціях або школах, цьому мають сприяти батьки, вчителі, лікарі. Не дивлячись на це, в багатьох школах Прикарпаття спортивна база недостатня і урокам фізкультури приділяється мало уваги. Ряд учнів по різних причинах не тільки не займаються спортом, але не відвідують уроки фізкультури, мало рухаються.
Зараз недостатньо вивчається вплив фізкультури і спорту на розвиток опорно-рухового апарату дітей. У зв’язку з цим наша робота є актуальною і може мати практичне значення для розробки.