2. Шкідливі звички та безпека життєдіяльності

Шкідливі звички є одними з найважливіших факторів зниження здоров'я та послаблення імунітету, що в свою чергу призводить до різних захворювань. Кожна людина у процесі життєдіяльності набуває певних звичок. Звички - це форма поведінки людей, що виникає під час навчання багаторазового повторення у різних життєвих ситуаціях, складові яких виконуються автоматично. Психофізіологічною основою звичок є динамічний стереотип, тобто добре засвоєна і закріплена тимчасовими зв'язками програма дії. В залежності від способу життя людини звички можуть бути корисними і шкідливими для її здоров'я.

Корисною, наприклад, є звичка дотримуватись режиму дня. Вона сприяє зміцненню здоров'я, підвищенню працездатності і довголіттю.

Шкідливі звички, навпаки, дезорганізують людину, послаблюють її волю, знижують працездатність, руйнують здоров'я і скорочують тривалість життя. Найпоширенішими шкідливими звичками, що негативно впливають на стан здоров'я людини є алкоголізм, куріння та наркоманія.

Алкоголь - підступний і дуже небезпечний ворог, який руйнує здоров'я, знищує людину фізично і морально. Внаслідок частого вживання алкоголю виникає хвороба - алкоголізм.

Алкоголізм - велике соціальне лихо. Внаслідок частого вживання спиртних напоїв порушується фізична і розумова працездатність, посилюється втома. Алкоголь поступово знищує центральну нервову систему, вражає всі органи, що призводить до повної деградації особистості.

Алкоголь особливо швидко накопичується в нервовій тканині, що порушує нормальну фізіологію головного мозку внаслідок отруєння. За даними ВООЗ від алкоголізму щорічно вмирає близько 6 млн. людей - це більше, ніж вмирає від такої страшної хвороби, як рак.

Після приймання навіть невеликих доз алкоголю знижується стійкість та інтенсивність уваги, порушуються процеси мислення і пам'яті. Алкоголь знижує швидкість рухової реакції, точність м'язових зусиль, що призводить до різних ускладнень при виконанні своїх професійних функцій.

Куріння є причиною багатьох важких захворювань. Захоплення курінням набуває загрозливих розмірів. Це - шкідлива звичка не тільки чоловіків, а й жінок. Встановлено, що у тютюновому димі міститься близько восьми відсотків окису вуглецю, нікотинова, синильна, мурашина, масляна, сірчана кислоти, сірчаний свинець, бензпірен, триокис миш 'яку , тютюновий дьоготь та радіоактивний елемент полоній. Дим від 25 цигарок містить близько 2-х крапель чистого нікотину, тобто таку кількість отрути, якої достатньо для того, щоб убити собаку. В світі від куріння щорічно гине 2.5 млн. Чол.. У середньому кожна сигарета зменшує життя регулярного курця на 5.5 хвилин.

Куріння сприяє виникненню різних захворювань. Найчутливішою до дії нікотину є центральна нервова система: вона спочатку збуджується, а потім пригнічується. Нікотин згубно впливає на пам'ять, внаслідок чого знижується швидкість запам'ятовування, обсяг пам'яті, сповільнюється швидкість та чіткість реакції, притуплюється увага, знижується гострота зору і м'язова сила.

Нікотин звужує судини мозку, що ускладнює проходження крові по мозкових судинах і призводить до запаморочення і головного болю. Нікотин також порушує діяльність серцево-судинної системи, спричиняючи звуження кровоносних судин, що призводить до недостатнього насичення тканин організму киснем і в першу чергу м'язу серця. Це спричиняє змертвіння ділянки його, тобто інфаркт міокарда. Ймовірність виникнення інфаркту у курців в 12 разів вища, ніж у тих, що не курять.

Виявлено також шкідливий вплив нікотину на органи дихання. Під час куріння утворюється дуже шкідлива речовина, так званий тютюновий дьоготь (смолистий темний наліт, який осідає в легенях курців). Людина, яка щоденно викурює пачку цигарок, за рік поглинає 700-800 г дьогтю. Смолисті речовини дьогтю є канцерогенними, сприяють захворюванню на рак.

Курці часто забувають про те, що під час куріння вони завдають шкоди оточуючим, які, навіть того не підозрюючи, стають пасивними курцями. Від диму цигарок забруднюється атмосфера, підвищується концентрація канцерогенних речовин у повітрі. У розвинутих країнах Західної Європи, починаючи з 60-х p.p. минулого століття, йде наполеглива боротьба проти куріння. І як результат, в населення скоротилася смертність від раку легенів. Наркоманія - справжнє зло всіх країн світу. Ця хвороба викликана систематичним вживанням наркотиків, більшість з яких рослинного походження (морфій, кокаїн, героїн, пантопон, індійські коноплі та їх похідні у вигляді гашишу, маріхуани, анаші та ін.).

Наркоманія виявляється синдромом змішаної реакції, психічної і фізичної залежності, а також деякими психічними і соціальними феноменами.

До наркоманії належить і зловживання снодійними препаратами. За даними ВООЗ, наркоманія стала основною причиною передчасної смерті людей, випередивши серцево-судинні захворювання і злоякісні пухлини. Вчені стверджують, що навіть одноразове вживання наркотика залишає слід у нервових клітинах мозку, у печінці, нирках і м'язах серця.

При повторному вживанні наркотиків непомітно, але неминуче виникає звичка. При відсутності наркотика людина відчуває нестерпний стан абстиненції. Людину переслідує відчай, неспокій, дратівливість, нетерпіння, біль в кістках, м'язах. Е5она страждає від важкого безсоння або жахливих снів.

Під дією наркотиків збуджується нервова система, виникає екстаз - хворобливе захоплення і галюцинації.

Соціальна небезпека наркоманії:

наркомани погані працівники, їхня працездатність фізична і розумова різко знижена;

наркоманія завдає великої матеріальної і моральної шкоди, є причиною

нещасних випадків на

виробництві;

наркомани деградують фізично і морально, є тягарем для суспільства; наркомани входять до групи ризику розповсюдження СНІДу; наркологічна хвороба в усіх її проявах соціально небезпечна, психічні захворювання загрожують майбутньому нації.

Лекція 4

Тема: Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій План

2. Загальна характеристика та класифікація надзвичайних ситуацій.

3. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.

4. Надзвичайні ситуації природного характеру.

5. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій.

8. Загальна характеристика та класифікація надзвичайних ситуацій.

У світі постійно виникають НС, пов'язані з аваріями, катастрофами та стихійними лихами. Виникнення надзвичайних ситуацій, як правило призводить до загрози життю людей, нанесенню великих матеріальних збитків та ін. Ці явища простежуються і в Україні.

Надзвичайна ситуація - це обстановка, яка складається в регіоні в результаті дії екстремальних факторів, або сукупність проявів дестабілізуючих чинників, які порушують нормальне функціонування соціальної системи.

До дестабілізуючих чинників відносяться аварії, катастрофи, стихійні лиха, використання на випадок війни різноманітних видів зброї, що створюють небезпечні ситуації для життя та здоров'я значних людських груп людей. Якщо дестабілізуючі чинники призводять до великих руйнувань, і викликають смерть та ушкодження значної кількості людей, тоді їх називають катастрофічними.

До характерних умов виникнення надзвичайних ситуацій відносяться:

2. Наявність джерела небезпечних та шкідливих чинників ( виробничі системи, які використовують вибухові, легкозаймисті, хімічно агресивні речовини, радіоактивні, біологічні, токсичні матеріали, гідротехнічні споруди, трубопроводи, військова діяльність та інше).

3. Дія чинників ризику ( звільнення енергії різних видів, а також токсичних речовин у дозах, що загрожують життю і здоров'ю людей та забрудненню навколишнього середовища.

Класифікація надзвичайних ситуацій.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1099 від 15 липня 1998 р. „Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій" на території України в залежності від причин виникнення, фізичної сутності та впливу на навколишнє середовище НС поділяються на чотири класи:

4. техногенного (технологічні катастрофи );

5. природного ( стихійні лиха );

6. соціально - політичного;

2. військового характеру.

Згідно з "Положенням про класифікацію надзвичайних ситуацій" на територій України розрізняють 4 рівні надзвичайних ситуацій:

2. Об'єктові

3. Місцеві

4. Регіональні

5. Національнії загальнодержавні].

При об'єктових надзвичайних ситуаціях наслідки обмежуються межами об'єкта народного господарства і можуть бути локалізовані за рахунок його сил та ресурсів.

Місцеві надзвичайні ситуації мають масштаби розповсюдження в межах населеного пункту, адміністративного району, декількох районів чи області і можуть бути ліквідовані за рахунок сил та ресурсів області.

В регіональних надзвичайних ситуаціях наслідки обмежуються межами декількох областей чи економічного району і можуть бути усунені за рахунок сил та ресурсів держави.

Загальнодержавна надзвичайна ситуація має наслідок , що охоплює декілька економічних районів, але не виходить за межі держави. Локалізація таких НС здійснюється силами та ресурсами держави з залученням іноземної допомоги.

При глобальних надзвичайних ситуаціях наслідки виходять за межі держави, і поширюються на інші держави. Ці наслідки ліквідуються як силами кожної

•*и * • •• • •

держави на своїй території, так і силами міжнародної співдружності.

32

Виникнення надзвичайних ситуацій по різному оцінюється різними вченими. Одні вчені розглядають виникнення НС, як наслідок загострення суперечностей між суспільством та природою, пов'язаних із занадто великими масштабами впливу людства на природне середовище. Це обумовлено швидким зростанням населення Землі, розширенням господарської діяльності, різким збільшенням енергоспоживання та використанням природних ресурсів.

Інші пов'язують НС із обмеженістю знань людства про навколишній світ, що, нерідко, не дозволяє передбачити усі наслідки реалізації тих чи інтпих науково технічних рішень та проектів.

Втручаючись у природу, законів якої це людство ще не пізнало та створюючи усе більш потужні виробничі комплекси, люди формують нове штучне середовище існування, закономірності функціонування якого їм ще не достатньо відомі. А якщо врахувати, що морально - духовний та загальнокультурний розвиток цивілізації відстає від темпів науково - технічного прогресу, то стане зрозумілим, що внаслідок цього збільшується ризик виникнення надзвичайних ситуацій.