20. Моделі розвитку бізнесу.

Існує дві основні категорії підприємців: підприємці консерватори та підприємці новатори. Основна різниця між ними полягає в тому, що вони по-різному дивляться на джерела підприємницького успіху. Для перших бізнес - це сукупність окремих функцій, під час виконання яких і відбувається розвиток власної справи. Консервативний підхід зосереджується на питаннях управління ресурсами та виконанні окремих функцій бізнесу (маркетингу, управління персоналом тощо). Тому він має ще одну назву - технократичний. Згідно з цим підходом, бізнес є діяльність, здійснювана приватними особами, чи підприємствами (організаціями) по витягу природних благ, чи виробництву, придбанню і продажу товарів чи надання послуг в обмін на інші товари, послуги або гроші до взаємної вигоди зацікавлених сторін.

Підприємці другого типу бачать у бізнесі, перш за все, можливість реалізації власних ідей, які задовольняють ти чи інші потреби. Бізнес для них - це, перш за все, творчий процес. Його творча складова полягає в находженні та реалізації можливостей для отримання підприємницького успіху.

Якщо є різні визначення бізнесу, то повинні існувати і відповідні моделі цією сфери людської діяльності. Їх розгляд дозволяє зняти протиріччя між сформованими поглядами на підприємництво і краще зрозуміти мотиви його розвитку.

Першу модель, яка відповідає визначенню бізнесу як технології, можна назвати традиційною, або технократичною. Наведена модель зводе бізнес до виконання п’яти основних функцій, чотири з яких (фінанси, маркетинг, кадри та матеріально-технічне постачання) передбачають зв’язки з зовнішньою середою. Ці блоки складають безпосереднє середовище діяльності підприємства, чи “мікрорівень”. Діяльність на макрорівні складається з економічної, політичної, соціально-культурної та інших сфер, які розглядаються у наступної частині.

Ведення фінансів передбачає: здійснення мобілізації капіталів за рахунок інвесторів чи кредиторів, накопичення доходів від продажу та їх використання у поточної діяльності й для інвестування; управління активами, капіталом й зобов’язаннями.

Менеджмент персоналу чи кадрова функція передбачає відбір та прийом на роботу у відповідності з потребами бізнесу. При її реалізації також вирішується комплекс питань, які пов’язані з використанням виробничих ресурсів (оплата праці, заохочення, стимулювання, тощо).

Функція матеріально-технічного забезпечення полягає в здійсненні дій із придбання сировини, машин, обладнання та інших активів, які використовуються у виробничій діяльності.

При здійсненні виробничій або процесійній функції відбувається переробка сировини та інших придбань у продукт, який призначений для продажу клієнтам підприємства.

Визначення їх кола, а також потреб є предметом функції маркетингу. До її питань входе також управління процесами обміну між підприємством та його контрагентами.

Функції бізнесу тільки тоді мають сенс, коли вони працюють на обслуговування дотепної бізнес-ідеї. Їх народження не є наслідком поточної роботи конкретних фахівців. Вони – продукт творчого підходу до власного діла. Даний напрямок діяльності не пов’язаний із якою окремою функцією бізнесу, а має інтегрований характер. В економічній літературі він отримав назву діловий розвиток фірми. Він спрямований на виявлення та реалізації можливостей бізнесу з метою отримання підприємницького успіху.

Неможливість ігнорування творчої складової бізнесу, а також відсутність натяку на неї у традиційної моделі, визначили факт появи ще однієї моделі бізнесу, яка базується на філософії використання можливостей. Основною відмінністю даної моделі бізнесу від традиційної є те, що його результати є похідною не від функцій бізнесу, а від ступеня реалізації можливостей, що дає навколишнє його середовище. Тут немає зворотних зв'язків із усілякими ринками. Вони цікавлять бізнес не самі по собі, а тільки як джерело формування потенціалу для підприємницького успіху. Усередині бізнесу не існує центрів доходу. Реалізація його функцій породжує тільки витрати, а їхня компенсація залежить в основному від того, наскільки вони повно використовують надані можливості.

Ця модель обумовлює ще одне визначення бізнесу. Бізнес – це творча діяльність (система знань), про можливості підприємницького середовища формувати потенціал підприємницького успіху та методах їх реалізації у практичної діяльності.

Таким чином між двома наведеними моделями бізнесу немає суперечності. Якщо діловий розвиток забезпечую ріст якісного рівня діла, то безпосередні функції бізнесу підтримують досягнутий рівень.