1. Управління та менеджмент, принципи та завдання менеджменту

2. Менеджмент як особлива професійна діяльність

3. Школи управління

4. Школа наукового управління

5. Класична школа управління

6. Поведінкова школа управління

7. Процесний підхід в управлінні

8. Системний підхід в управлінні

9. Ситуаційний підхід в управлінні

10. Загальні характеристики організації

11. Організація як система

12. Внутрішнє середовище організації

13. Зовнішнє середовище організації

14. Неформальна організація

15. Механізми менеджменту

16. Комунікації

17. Міжособистісні комунікації

18. Організаційні комунікації

19. Прийняття управлінських ріїпень

20. Стратегічне управлшня

21. Аналіз внутрнпнього та зовнппнього середовища організації

22. Вибір стратегії

23. Мотивація

24. Змістові теорії мотивації

25. Процесуальні теорії мотивації

26. Контроль: сутність та зміст

27. Процес контролю

28. Лідерство

29. Стилі керівництва

30. Становлення менеджменту як науки

31. Теорія "раціональної"' бюрократії

32. Кількісний підхід в управлінні (школа науки управлпшя)

33. Функції управлпшя

34. Визначення місії та цілей організації як етапи стратегічного планування

35. Аналіз стратегічних альтернатив і вибір конкурентної стратегії

36. Лшшна структура управління та її характеристика

37. Функціональна структура управлпшя та її характеристика

38. Матрична структура управління та її характеристика

39. Дивізіональна структура управлпшя та її характеристика

40. Сутність мотивації як функції управління.

41. Сутність двохфакторної моделі мотивації Ф. Герцберга

42. Мотивація по піраміді потреб А.Маслоу.

43. Теорія вищих потреб Д. МакКлеланда

44. Особливості мотиваційного процесу відповідно до теорії В. Врума.

45. Комплексна теорія мотивації Портера-Луолера.

46. Природа рішень та їх класифікація.

47. Технологія прийняття рішень в організації.

48. Методи прийняття рішень, яки використовуються в управлінні.

49. Влада як основний елемент керування

50. Вплив як основний елемент керування

51. Влада і вплив як основні елементи керування

52. Сутність ефективності управління

53. Організація як функція менеджменту

54. Управлінський цикл в менеджменті

55. Планування як функція

56. Механізми управління

57. Реалізація та оцінка стратегії

1. Управління та менеджмент, принципи та завдання менеджменту

Управління — це цілеспрямована дія на об'єкт з метою змінити його стан або поведінку в зв'язку зі зміною обставин. Управляти можна технічними системами, комп'ютерними мережами, автомобілем, конвеєром, літаком, людьми тощо. Менеджмент є різновидом управління, який стосується лише управління людьми (працівниками, колективами працівників, групами, організацією тощо). Менеджмент — цілеспрямований вплив на колектив працівників або окремих виконавців з метою виконання поставлених завдань та досягнення визначених цілей. З функціонального погляду менеджмент — це процес планування, організування, мотивування, контролювання та регулювання, покликаний забезпечити формування та досягнення цілей організацій (підприємств, товариств, банків, асоціацій та їх підрозділів). За напрямами реалізації функцій менеджмент поділяють на такі види: виробничий менеджмент, фінансовий менеджмент - маркетинг, управління персоналом, інноваційний менеджмент.

М – це процес, за допомогою якого професійно підготовленні спеціалісти формують організації та управляють ними через постановку цілей та розробку засобів досягнення цих цілей. Він вбачає виконання 4 функцій: організація, планування, мотивація, контроль.

Основне завдвння М: створення ефективної системи управління на рівні окремих виробничо-господарських одиниць, на рівні регіонів, держави чи міжнародних обєднань.

Принципи М: загальні та конкретні. Загальні: застосованості, багатофункціональності, інтеграції, орієнтації на цінності. Конкретні: оптимального сполучення між централізацією та децентралізацією, колегіальності, наукової обгрунтованості управління, планованості, сполучення прав обовязків та відповідальності, приватної автономії та свободи, ієрархічності та зворотнього звязку, мотивації, державної законності, демократизації управління, органічної цілісності обєкта та субєкта управління, стабільності та мобільності.

2. Школи управління

Перший вибух інтересу до М як науки повязаний з Тейлером в 1911 році та його книгою „Принципи наукового М”. Поступово сформувалося декілька шкіл: - Школа наукового управління (1885-20-ті роки ХХ ст). – Класична або адмінистративна школа (20-50-ті роки ХХст). – Психологічна школа, яка включає: доктрина людських відносин, школа поведінкових наук (30-ті роки ХХст – теперішній час). – Школа науки управління або кількісний метод(50-ті роки ХХст – теперішній час).

На початку 80-х років ХХ ст. в США стався економічний бум, що швидко висуноло країну на перші позиції. І тому в США вперше зявилися роботи звязані з М. Причини економічного буму: - Сша на той час була єдиною країною, де людина могла досягти успіху спираючись на свій розум та власні здібності; - будівництво трансконтинентальних залізниць, телефон та телеграф- звязок дуже швидко перетворив країну в єдиний ринок; - Сша з моменту свого створення підтримувало освіту для всіх бажаючих; - в Сша не існувало державного регулювання.

Таким чином, еволюція концепцій менеджменту виглядає так: