В чому полягає розвинена форма товарного виробництва, її основних соціально-економічних рис та типів.
У XIV—XV ст. з’являються елементи розвиненої форми товарного виробництва. Його вищий ступінь являє собою такий стан розвитку, коли товаром стають не тільки ресурси і продукти, що можуть відтворюватися людиною, а й такий ресурс, як робоча сила. Крім того, виникають і одержують товарну форму акції, облігації, кредитні ресурси. Об’єктами купівлі-продажу стають фабрики, заводи, шахти, а також гігантські корпорації. Класичним вираженням розвиненої форми товарного виробництва є капіталістичний спосіб виробництва. Капіталістичне виробництво ведеться на основі використання найманої робочої сили. Розвиненій формі товарного господарства характерне формування широкого внутрішнього ринку, а також швидкий розвиток світової торгівлі, формування та удосконалення світового ринку. Розвинена форма товарного господарства є характерною і для змішаної економіки. товарне виробництво поділя-ється на просте і підприємницьке (тобто розвинуте, розширене). Просте товарне виробництво грунтується на особистій праці влас-ників засобів виробництва і є вихідною формою товарного вироб-ництва) Воно невелике за своїм обсягом, характеризується безпо-середнім і добровільним поєднанням виробника з засобами вироб-ництва, відсутністю купівлі-продажу робочої сили як товару. В товарній формі виступають лише речові фактори виробництва та го-това продукція.
Просте й підприємницьке товарне виробництво має як спільні риси, так і суттєві відмінності. Спільним є те, що вони існують за умови панування приватної власності на засоби виробництва, рин-кової форми зв'язку між виробниками і споживачами, конкуренції між товаровиробниками тощо. Відмінності полягають у тому, що при простому товарному виробництві виробник і власник засобів виробництва і продуктів праці - це одна особа, тоді як при підпри-ємницькому виробництві виробник відокремлений від засобів ви-робництва і продуктів праці. В умовах простого товарного вироб-ництва процес виробництва здійснюється на основі індивідуальної праці. Він спрямований на задоволення особистих потреб вироб-ника та членів його сім'ї. Підприємницьке виробництво передбачає спільну працю найманих робітників заради прибутку власника гос-подарства. Просте товарне виробництво засноване, як правило, на нескладній техніці, а підприємницьке - на великій машинній інду-стрії, автоматизованих системах тощо.
Сьогодні просте товарне виробництво є характерним для країн, що розвиваються. В розвинутих країнах воно має залишковий ха-рактер і виступає у вигляді дрібного товарного господарства реміс-ників, фермерів, роздрібних торговців та ін. Останнє набуває все більше підприємницької спрямованості як дрібний бізнес, поро-джений вже існуючою економічною системою. Розрізняють ще два типи товарного виробництва: перший - із стабільною, другий - з безперервно оновлюваною номенклатурою товарів.
Розкрийте сутність та особливості розрахунку акселератора та мультиплікатора Кейнса.
Дж.М. Кейнс висунув поряд з "мультиплікатором зайнятості" нову категорію - "мультиплікатор доходу", або "мультиплікатор інвестицій". Кейнсіанський мультиплікатор виражає відношення приросту доходу до приросту інвестицій.
Суть ефекту мультиплікатора полягає в наступному: збільшення будь-якого з компонентів автономних витрат приводить до збільшення національного доходу суспільства, причому на величину більшу, ніж первісний ріст витрат. Висловлюючись образно, як камінь, кинутий у воду, викликає кола на воді, так і автономні витрати, «кинуті» в економіку, викликають ланцюгову реакцію у вигляді зростання доходу і зайнятості.
Найпростіша модель мультиплікатора може бути представлена так:
де Δ y - приріст національного доходу (або валового внутрішнього продукту, або валового національного продукту),
Δ A - приріст автономного попиту,
μ a - мультиплікатор автономних витрат.
Мультиплікатор можна визначити як коефіцієнт, що показує, на скільки зросте рівноважний дохід при збільшенні автономного попиту.
Механізм дії мультиплікатора такий: будь-який додатковий витрата стає в економічному кругообігу доходом тих осіб, які реалізують товари або послуги. На наступному витку економічного кругообігу цей дохід може знову стати витратою, збільшуючи тим самим сукупний попит на товари і послуги.
Таким чином, мультиплікатор можна визначити як відношення зміни доходу до зміни будь-якого з компонентів автономних витрат.
Автори теорії акселератора вважають, що зміна в попиті на готову продукцію, у тому числі на споживчі товари, викликає більш різкі зміни у величині капіталу, необхідного для виробництва цієї продукції. Іншими словами, зростання попиту на споживчі товари викликає прискорене зростання капіталовкладень у виробництво засобів виробництва.
Зміни в попиті на інвестиції розглядаються як функція від зміни доходу, при цьому інвестиції збільшуються більшою мірою, ніж приріст доходу:
де - Коефіцієнт акселерації.
Ефект акселератора в найзагальнішому вигляді означає, що зміна в обсягах продажів готової продукції веде до змін у попиті на засоби виробництва, що виробляють цю продукцію.