Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпора на теор вопросы.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
20.07.2019
Размер:
543.74 Кб
Скачать
  1. Поясніть визначення заробтної плати як економічної категорії.

Поняття «заробітна плата» використовується стосовно до осіб, які працюють за наймом і отримують за свою працю плату відповідно до заздалегідь обумовленими умовами. Одночасно з цим заробітна плата найманих працівників є одним з елементів витрат виробництва. Заробітна плата, відповідно до основного закону ринкової економіки, формується під впливом, перш за все, попиту і пропозиції на ринку праці.

Ринок праці є складовою частиною ринкової економіки. Серед основних його компонентів (попит і пропозиція на робочу силу; конкуренція між працівниками, роботодавцями, працівниками і роботодавцями) особливе місце займає вартість робочої сили, з якою органічно пов'язана її ціна і економічна природа заробітної плати. При цьому вартість робочої сили визначається вартістю життєвих засобів, необхідних для нормального відтворення працівника.

Сума життєвих засобів, необхідних для відтворення робочої сили, включає в себе і витрати на утримання членів сім'ї працівника, освіту, медичне обслуговування, підвищення професійного рівня. Чим вища кваліфікація працівника, тим більша вартість його робочої сили. Не можна не враховувати і об'єктивне зростання потреб трудящих і членів їхніх сімей у нових товарах та послугах, який також призводить до збільшення вартості робочої сили.

Отже, вартість робочої сили зводиться до вартості певної суми життєвих благ, які працівник набуває на винагорода, отримана за результати своєї праці. Конкретною формою вартості, ціни робочої сили у грошовому вираженні і є заробітна плата.

Однак, у соціально орієнтованої ринкової економіки, незважаючи на дію закону попиту і пропозиції, рівень заробітної плати має забезпечувати задовільний існування трудящих та членів їх сімей. Якщо заробітна плата забезпечує лише виживання працівника і його сім'ї, то вона не відповідає вимогам, які містяться в преамбулі статуту Міжнародної організації праці (МОП): «Задовільні умови життя».

Рівень заробітної плати, що забезпечує задовільні умови життя, визначається фондом життєвих засобів, необхідних працівнику і диференційованих залежно від того, якого роду витрати праці він здійснює у своїй діяльності. При цьому повинні бути реалізовані потреби людини в харчуванні, одязі, взутті, житло, відпочинок, освіту, охорону здоров'я, підтримки загальнокультурного та професійного рівня через спілкування і засоби комунікацій. Крім того, заробітна плата повинна компенсувати утриманські витрати працівника, що забезпечують постійне відтворення населення в часі.

Заробітна плата як економічна категорія – є формою вартості робочої сили, висловлювана в вартості засобів її відтворювання.

  1. Розкрийте чинники формування та умови розрахунку функції споживання та функції заощадження.

Фірми, адміністрація яких виступає як представники капіталу, виробляють продукцію, виручають за неї кошти і пред’являють попит на робочу силу. Домашні господарства пропонують свою робочу силу, отримують за це винагороду і пред’являють попит на вироблену продукцію. На основі взаємодії фірм і домашніх господарств на ринку товарів і послуг складається пропорція ділення ВВП на споживання та заощадження.

Головним компонентом сукупних витрат є споживчі витрати (СВ). У вартісній формі – це та сума грошей, яка витрачається домашніми господарствами на придбання товарів поточного й тривалого споживання та оплату послуг.

Таким чином, все, що не належить до заощаджень, не входить у вигляді податку, не перебуває на закордонних рахунках, – це споживання.

Споживання населення – один з головних компонентів, які визначають розвиток економіки. На споживчі витрати припадає від 2/3 до 3/4 валового внутрішнього продукту. Структура споживання в розвинутих країнах характеризується такими даними: товари поточного споживання (харчування, одяг, енергія) – 30-35%; товари тривалого користування (предмети побуту, транспортні засоби) – 10-20%; послуги (житло, освіта, охорона здоров’я, відпочинок) – 50-55%.

Споживчі витрати формують споживчу поведінку, котра є своєрідним індикатором циклічного розвитку економіки. Для оцінки споживчої поведінки використовується відповідний показник – індекс споживчих настроїв (ІСН). Він входить до числа основних макроекономічних показників, на підставі яких складають прогнози економічного циклу. Це важливо як для короткострокового планування будь-якого бізнесу, так і для визначення економічної політики держави.

На величину споживчих витрат впливає багато факторів. Головний серед них – дохід кінцевого використання, або дохід, що залишається в домашніх господарств після сплати податків і яким вони можуть вільно розпоряджатися. Але не весь дохід кінцевого використання витрачається на споживання. Певна його частина заощаджується.

Заощадження – це відстрочене споживання або та частина доходу кінцевого використання домашніх господарств, яка не споживається.

З =ДКВ – СВ (5.1), де:

З – заощадження;

ДКВ – дохід кінцевого використання;

СВ – споживчі витрати домашніх господарств.

Заощадження являє собою процес, пов’язаний із забезпеченням у майбутньому виробничих і споживчих потреб.

Отже, заощадження – це економічний процес, пов’язаний із інвестуванням; частина доходу, що залишається невикористаною при витратах на поточні виробничі та споживчі потреби, накопичується.

Заощадження здійснюються як фірмами, так і домашніми господарствами. Фірми заощаджують для інвестування – на розширення виробництва та збільшення прибутку. Домашні господарства заощаджують з ряду причин, як то: мотиви забезпечення старості та передачі спадку дітям, накопичення коштів для купівлі землі, нерухомості та дорогих предметів тривалого користування.