50. Поясніть чинники формування державного бюджету та основних виплат із нього.

Державні доходи – це грошові відносини, які складаються між державою, юридичними і фізичними особами в процесі вилучення і акумуляції частини вартості ВВП у загальнодержавному фонді з метою їх подальшого використання для здійснення державних функцій.

До основних джерел доходів належать:

- податки

- власні доходи держави від виробничої та інших форм діяльності

- платежі за ресурси, які згідно з діючим законодавством належать державі

- офіційні трансферти тощо.

Об’єктами оподаткування є:

- доходи підприємств та населення;

- майно (нерухоме і рухоме);

- певні операції (продаж, перетин кордону тощо).

За механізмами формування податки поділяються на дві основні групи: прямі та непрямі.

Прямі податки – вилучаються безпосередньо у власників майна, одержува-чів доходів (податок з прибутку, податок на доход).

Непрямі податки – вилучаються у сфері реалізації або споживання товарів та послуг, тобто перекладаються на споживача продукції (акцизи, ПДВ).

Виплати з держбюджету:

- видатки на товари та послуги, які купуються для держави;

- оплату праці співробітників бюджетних установ;

- нарахування на заробітну плату вищеназваної категорії працівників;

- витрати на відрядження;

• оплату послуг бюджетних установ;

• пенсії та соц. допомоги

51. Наведіть характерні риси фірми на досконало конкурентному ринку.

Ринок досконалої конкуренції має такі характерні риси:

· значне число продавців і покупців;

· стандартизована продукція;

· незалежність дій продавців і покупців;

· об’єктивність ціноутворення, відсутність будь-якого впливу на ринкову ціну;

· інформованість покупців і продавців;

· вільний вступ і вихід з галузі.

Якщо фірма прийме рішення виробляти продукцію, то вона повинна вибрати оптимальний обсяг випуску: у разі прибутковості фірмі потрібно знайти такий рівень випуску, який максимізує прибуток, а у разі збитковості – такий рівень, який дозволить мінімізувати збитки.

Умови прибутковості та збитковості конкурентної фірми:

§ умова прибутковості: ;

§ умова беззбитковості: ;

§ умова мінімізації збитків шляхом виробництва: ;

§ умова мінімізації збитків шляхом тимчасового припинення виробництва: ; – точка закриття.

Умови прибутковості та збитковості, сформульовані за моделями та , разом з умовою рівноваги визначають короткострокову стратегію фірми на досконало конкурентному ринку.

Конкурентна фірма — це фірма, що приймає ціну.

Фірма, що приймає ціну, — це продавець такого обсягу товарів чи послуг, який є занадто малим відносно їх загальної кількості на ринку, щоб вплинути на ринкову ціну. Конкурентна фірма може продати стільки, скільки бажає, по ринковій ціні P1 тому граничний доход конкурентної фірми буде дорівнювати ціні.

52. Проаналізуйте олігополістичний ринок, в аспекті: олігополія, конкуренція і особливості ціноутворення.

Олігополія у буквальному перекладі з грецької мови означає "панування небагатьох", тому головною ознакою олігополістичного ринку є панування на ньому кількох фірм, їх може бути від трьох до двадцяти, оскільки олігополія займає весь проміжок між чистою монополією та монополістичною конкуренцією.

Олігополістичний ринок формується за умови досягнення високого ступеня концентрації виробництва.

Олігополістична модель ринку — майже така поширена модель, як і ринок монополістичної конкуренції. Це спричинено, зокрема, такими обставинами:

— при відносно незначній кількості виробників у більшості галузей є можливість досягти ефекту масштабу. У цьому разі перехід до великих фірм обов'язково супроводжуватиметься поглинанням конкурентів і переходом до олігополії;

— в економіці існує об'єктивне прагнення фірм до злиття, оскільки об'єднання кількох фірм може суттєво збільшити їхню частку і дати можливість новій структурі досягти вищих результатів, у тому числі за рахунок ефекту масштабу. Злиття може дати більшу економічну владу, більші можливості контролю за цінами, а також виграш на цінах закупки ресурсів внаслідок перетворення на значного покупця.

Завершуючи загальну характеристику олігополістич-ної конкуренції, слід звернути увагу на принципову відмінність цієї моделі ринку від інших, а саме: незначна кількість виробників дає можливість кожному проводити свою цінову політику, однак взаємна залежність досягає такого значення, що жодна фірма не наважиться на будь-які дії, не спробувавши прорахувати вірогідну відповідну реакцію своїх конкурентів.

1. Олігополістичні ціни мають тенденцію бути негнучкими, або "жорсткими".

2. Якщо олігополістичні ціни все-таки змінюються, то найбільш вірогідно, що всі фірми роблять це одночасно. Олігополістична цінова поведінка передбачає наявність стимулів до погоджених дій або до таємного зговору при встановленні цін.