Реквізити:

Назва виду документа.

Текст, у якому зазначаються:

- Прізвище, ім’я, по-батькові;

- Дата народження;

- Місце народження;

- Відомості про освіту (повне найменування всіх навчальних закладів, у яких довелося навчатися);

- Відомості про трудову діяльність (коротко, у хронологічній послідовності назви місць роботи й посад);

- Відомості про громадську роботу.

- Короткі відомості про склад сім’ї.

- Адреса проживання та контактний телефон.

Дата написання.

Підпис.

35 –

36.   Загальноприйнято розрізняти такі важливі суспільні функції мови: комунікативну (від лат. сommunicatio - зв´язок), мислеоформлюючу, пізнавальну й художню. Однак, мало зверталося уваги на інші суттєві етноспецифічні функції мови:

      1. Мова має етнічну функцію як природну систему звукових символів, призначених для спілкування свого етносу.

      2. Мова має естетичну функцію: образотворення; спілкування митця з глядачем, читачем, слухачем; досконала організація мовного матеріалу в процесі спілкування митця з народом.

      3. Мова має також культуроносну функцію: культура кожного народу зафіксована в його мові; пропагуючи свою культуру в світі, ми пропагуємо й нашу мову; через мову відбувається і засвоєння рідної культури, і передача предківських звичаїв нащадкам.

      4. Мова має також магічну функцію: віра в те, що слово може викликати уявлення, образи предметів, істот, які не існують взагалі; уявлення про те, що слово є причиною того явища, яке ним назване; а звідси - уявлення, що слово має здатність стати ділом. Донедавна така тема як "Словесна магія українців" була заборонена, як "псевдонаукова", однак, із здобуттям незалежності в Україні справа змінилася на краще, хоча ще й недостатньо приділено наукової уваги до цієї цікавої проблематики.

37. Літерат́урна мóва — спільна мова писемності одного, іноді декількох народів, мова офіційно-ділових документів, шкільної освіти, писемно-побутового спілкування, науки, публіцистики, художньої літератури, всіх проявів культури, що відбуваються в словесній формі, частіше писемній, але іноді усній. Розрізняються письмово-книжна й усно-розмовна форми літературної мови, виникнення, співвідношення й взаємодія яких підкоряються певним історичним закономірностям.

38. Основні правила чергування у —в, і —й Українська мова — одна з наймилозвучніших мов світу. Щоб у мовному потоці уникнути збігу кількох голосних чи приголосних, використовують чергування прийменників у з в та сполучників і з й. Можуть чергуватися початкові звуки слів у — в та і — й. Чергування у з в не відбувається: 1)    у власних назвах: Угорщина, Ужгород, Урал. Але: Україна — Вкраїна (у поезії); 2)    у словах, що вживаються тільки з в або у: вдача, вказівка, вправа, удача, указ, ультиматум, уряд. 1.    Спишіть, добираючи з дужок потрібну букву.     Жив на світі один лихий троль. Якось він був (у, в) дуже доброму гуморі, бо зробив собі дзеркало. Це дзеркало мало надзвичайну властивість — (у, в)се добре й прекрасне здавалося (в, у) ньому гидким, а (у, в)се бридке й погане виглядало прекрасним (За Г. К. Андерсеном). 2.    Обґрунтуйте чергування. Зробіть фонетичний розбір виділеного слова. 3.    Пригадайте назву казки, яка так починається. Прочитайте, випишіть словосполучення з у чи в. Поясніть чергування. У великому місті жило двоє маленьких дітей. Вони не були родичами, проте любили одне одного, як брат і сестра. їхні батьки жили в мансардах двох сусідніх будинків. Ступивши з яко-го-небудь віконечка на ринву, можна було опинитися коло сусідського вікна. Там стояли великі дерев'яні ящики, де росла зелень для страв і кущики троянд. Хлопчик і дівчинка дуже любили бігати в гості одне до одного й сидіти на маленьких стільчиках під трояндами (За Г. К. Андерсеном). Прочитайте пари слів. Складіть і запишіть із ними речення, вибираючи в кожному випадку потрібний варіант слова. Узимку — взимку, умовити — вмовити, уперед — вперед, уперта — вперта, урожай — врожай. і з й не чергуються при зіставленні чи протиставленні (ДІТИ І дорослі, біле і чорне) та після паузи (на письмі — після розділового знака). Наприклад: Хвіртка відчинилася, і дівчинка босоніж побігла стежкою. Запишіть речення, вибравши потрібну форму слова. 1. Діти зайшли до кімнати (у, в)двох. 2. (У, В)двох завжди веселіше. 3. Настав час (у, в)гомонитися. 4. Вони (у, втішилися бабусиною казкою.

39. –

40. Подовжені приголосні являють собою збіг двох фонем. Такі звуки вимовляються приблизно в півтора раза довше, ніж звичайні. На письмі вони позначаються подвоєнням букв.

41. Лексикологія (від грецького lexikos — словесний, словниковий і logos — учення) — розділ мовознавства, що вивчає лексику (словниковий склад мови).

42 –

43 Розписка — це документ, який підтверджує передачу й одержання грошей, матеріальних цінностей, документів тощо від установи чи приватної особи.

Розписки можуть бути приватними й службовими та повинні містити такі реквізити:

1. Назва документа.

2. Текст.

3. Дата.

4. Підпис.

5. Засвідчення (за необхідності).

44. Конспект -  це стислий виклад змісту статті чи книжки. Від тез конспект відрізняється тим, що  поряд з основними даними  тексту  в ньому коротко наводяться докази цих положень і висновки.