Дієслово та його форми

кришка люку заклепка обшивка лонжерон

стрингер (балка міцності)

Дієслово (the verb) - частина мови, яка зазвичай означає дію або стан (так звані смислові дієслова). Дієслова бувають прості (to do, to speak, to tell та ін.), похідні, тобто утворені за допомогою суфіксів і префіксів (to dislike, to widen та ін.), і складні, які утворюють одне значення двома словами (to come in, to go on, to broadcast та ін.).

До найуживаніших дієслівних префіксів відносяться:

re- to retell, to rewrite, to reconstruct dl\-. to disappear, to disarm, to discharge un-: to undo, to unload, to unite

До найуживаніших суфіксів належать:

<77. to shorten, to broaden, to strengthen fy to signify, to clarify, to simplify, to magnify •tze: to organize, to memorize, to mobilize ale: to graduate, to separate, to demonstrate

Ііікож існують особливі дієслова, що характеризують не саму

їм стан, а наше відношення до них, імовірність здійснення дії.

11. • юна can, must, need, will, shell, may, must та деякі інші, що \ ініціюють невелику особливу групу так званих модальних дієслів и*і іі\ і\ іь розглянуті далі (module 3, lesson 1).

Гри дієслова - to be, to have та to do у багатьох випадках

твуються не як смислові, а як допоміжні і не мають

і нміи пішого значення, а вживаються лише для утворення певної і рими пічної форми (стор. 55, табл. 6).

Деякі дієслова, у першу чергу to be, використовуються як і'її і тни w язки у складеному присудку :

I lo Is a student. - Він студент.

І Іопсрнсмось до "звичайних", смислових дієслів. Як і в I h І ні 11 її І.КІ й мові, вони можуть вживатися в особовій формі, у ф\ ницм присудка:

I lo lives in Kyiv. - Він живе у Києві.

Особові форми показують особу, число, спосіб (дійсний, і in і* н її ший, умовний), час, стан (активний та пасивний).

Нони мають від трьох до п'яти форм (особливе дієслово to be - N форм). мк іюказано в таблиці 5.

Основна форма (base form) збігається з інфінітивом без і ні ти to та виражає дію чи стан в теперішньому часі (Present 'ііііі|ііі ). окрім третьої особи однини (he, she, it), а також ИИкнрш юиується в наказовому способі (Imperative).

2